feed-image
Фома Кемпійський

"Марнота марнот і все марнота" (Проп.1,2), крім одного:

Бога любити і Йому одному служити.


 

 
Прп. Ісаак Сирін

Не за те, що ми полишимо псалми, засудить нас Бог

у день суду Свого, не за те, що полишимо молитися, але за те,

що внаслiдок цього полишення входять у нас бiси.

Бiси, коли знайдуть мiсце, ввiйдуть i зачинять дверi очей наших:

тодi виконують нами, як зброєю, насильно й нечисто,

з найлютiшою помстою, все заборонене Богом.

 
Невідомий премудрий

Хто не пiдкоряє свою волю Боговi, пiдкориться супернику своєму

 
Святий Василій Великий

Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі

 
Із св. Августина

Коли мовчиш мовчи з любов,ю.

Коли говориш говори з любов,ю.

Коли виправляєш – виправляй з любов,ю.

Коли вибачаєш – вибачай з любов,ю.

Май завжди в глибині серця корінь любові.

З того кореня виростуть тільки добрі справи.


English Русский Українська

30 жовтня - святого пророка Осії

Радимо прочитати

 

 

30 жовтня за новим стилем Православною Церквою вшановується святий пророк Осія, який походив із коліна  Іссахарового. Він жив у IX ст. до Різдва Христового в царстві Ізраїльському і був сучасником святих пророків Ісаї, Михея і Амоса. У той час багато його одноплемінників, забувши Істинного Бога, поклонялися ідолам. Святий пророк Осія своїми мудрими настановами знову навертав їх до істини та благочестя. Викриваючи беззаконня жителів Ізраїля, пророк сповіщав їм великі лиха від чужинців і переселення в Ассирійський полон. Майже за тисячу років до пришестя Спасителя святий пророк, через Святого Духа, передбачив, що припиниться старозавітне жертвоприношення і не буде Ааронового священства (Ос.3: 5) і що по всій землі пошириться істинне Богопізнання (Ос.2: 20).

 

29 ЖОВТНЯ – МУЧЕНИКА ЛОНГИНА, СОТНИКА, ЩО ПРИ ХРЕСТІ ГОСПОДНІМ

Радимо прочитати

Він був серед тих, хто катував Божого Сина, хто плював на Нього і насаджував тернового вінка, хто прибивав Його до хреста і хто побачив подиву гідні події після смерті Спасителя: «Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякалися дуже і говорили: „Воістину Він був Син Божий“». Це слова зі Святого Письма, Біблії. А Святе Передання донесло до нас ім’я того сотника – Лонгин, або Логвин. Події, що він їм був свідком, ба й учасником, привели суворого римського воїна до віри в Христа, він став проповідником Його воскресіння. Спершу римляни і юдеї хотіли підкупити Логвина, проте він грошей не взяв, а зрікся свого військового стану і разом з іще двома солдатами, котрі так само, як він, були на Голгофі й увірували, прийняв хрещення від апостолів і відбув до Кападокії. Там він ревно прорікав нову віру, так що переслідувачі заручились дозволом кесаря і послали туди загін, аби знищити сміливців.

У книзі «Житія святих» святителя Димитрія (Туптала), яку переклав В. Шевчук, читаємо: «Святий же Логвин, сповнений Святого Духа, пізнав, що буде, відкрито-бо йому було про готування вінця мученичного, тож вийшов сам їм назустріч і, побачивши їх, люб’язно привітав чесними словами. Вони ж, не знаючи його, запитали: „Де є Логвин, що колись був сотником?“ Логвин же спитав: „Навіщо його вимагаєте?“ Відказали воїни: „Чули, що чоловік добрий є, тож хочемо відвідати його, ми ж бо є воїни, а він був добрим сотником воїнським, хочемо побачити його“. Логвин же мовить: „Прошу вас, панове мої, заверніть до мого дому і спочиньте трохи з дороги, я ж оповім вам про нього, знаю-бо, де живе, і він сам до вас прийде, бо живе недалечко“. Вони ж завернули до нього, й учинив їм Логвин велике пригощення».

Наранок усі троє християн, помолившись і подякувавши Богові, що сподобляються мученицького кінця, відкрилися воякам, що це саме вони, кого присуджено стратити, а коли вояки, присоромлені совістю й вельми подивовані, завагалися, то Логвин ще й просив їх про смерть, адже так вони хутчій підуть до Того, Кого свого часу прибили до хреста.

Логвину відтяли голову й кинули її на сміття. Там вона пролежала доти, доки одна сліпа жінка, навчена Провидінням уві сні, розгрібла той непотріб і прозріла від святих мощей: стала бачити тілесно й духовно, прийняла Хрещення.

Тож і нам нині, як тій зціленій у давні часи, належить мовити: Святий мученику Логвине, сотнику, що був при Хресті Господньому, моли Бога за нас!

 

28 жовтня - православні християни моляться перед іконою Пресвятої Богородиці «Спорительниця хлібів»

Радимо прочитати

28 жовтня за новим стилем Православною Церквою вшановується ікона Пресвятої Богородиці «Спорительниця хлібів». Ця свята ікона написана з благословення старця Введенської Оптиної пустині преподобного Амвросія Оптинського. Отець Амвросій, великий російський подвижник ХIХ століття, полум'янів дитячою вірою до Божої Матері. Він особливо шанував всі Богородичні свята і в ці дні поглиблював молитву. Іконою «Спорителька хлібів» преподобний Амвросій благословив засновану ним недалеко від Оптиної пустині Шамординську жіночу обитель на честь Казанської ікони Божої Матері.

На цій іконі Божа Матір зображена сидячою на хмарах. Її руки розпростерті на благословення. Внизу - вижате поле, а на ньому серед трав і квітів стоять і лежать снопи жита. Старець Амвросій сам вказав день святкування - 15 жовтня (ст.ст) і назвав образ «Спорителька хлібів», вказуючи цим, що Пресвята Богородиця – «Помічниця для людей в їхніх трудах у пошуках хліба насущного». Перед своєю блаженною кончиною отець Амвросій замовляв в безлічі фотознімки з цієї ікони і роздавав і розсилав їх своїм духовним чадам. Для співу акафісту перед святим образом старець склав особливий приспів: «Радуйся , Благодатна, Господь з Тобою! Подай і нам, недостойним, росу благодаті Твоєї і яви милосердя Твоє !»

День поховання старця Амвросія в Шамординської обителі припав якраз на 15 жовтня - день святкування ікони. Перше чудо від святої ікони засвідчено в 1891 році, коли по всій Росії був голод через неврожай, а в Калузькій області і на полях Шамординської обителі хліб вродив.

У 1892 році, вже після кончини старця Амвросія, його послушник Іван Федорович Черепанов послав список з ікони в П'ятницьку жіночу обитель Воронезької області. У тій місцевості була посуха і загрожував голод, але незабаром після того, як перед іконою «Спорителька хлібів» був відслужений молебень, пішов дощ і засуха припинилася.

 

27 жовтня - Православна Церква відзначатиме пам'ять Преподобного Миколи Святоші, князя Чернігівського, Печерського чудотворця, у Ближніх печерах

Радимо прочитати

Історія має декілька, на перший погляд, неймовірних випадків відмови деяких князів від влади, багатства й навіть світського життя та переходу до життя чернечого, присвяченого лише одному Господу.

Це — великий князь Київський і Чернігівський Ігор (XII ст.), князь Брянський Олег (XIII ст.) та князь Острозький Федір (XV ст.).

Але першопроходцем у цій, лише на перший погляд, дивній справі був князь Чернігівський Святослав, який також жив у XII ст.