feed-image
Українська

Різдвяне послання Преосвященнійшого єпископа Житомирського і Овруцького Паїсія

СМК собор - Новини

Р І З Д В Я Н Е

П О С Л А Н Н Я

Преосвященнійшого єпископа Житомирського і Овруцького Паїсія

Звершилася Предвічна Рада, настало сповнення часів – Бог Слово стає людиною. Невмістимий і Всюдисущий Бог немовлям народжується на землі, прийнявши у всьому, крім гріха, подібне нам єство.

Ця велика тайна була споконвіку  відома людям. Ще в раю Бог сказав першим людям, шо народжений жінкою зітре голову змія (Бут. 3,15). А пророк Ісайя прямо говорить: «Ось Діва в утробі прийме і породить Сина і дадуть ім’я Емануїл, що означає: з нами Бог» (Іс. 7,14) Та ставши реальністю, вона ще більше набула таємничості та недосяжності. Наш людський розум не в силі збагнути предвічне народження від Бога Отця, Бога Сина, тим більше, він не в силі осягнути й історичне, в часі, від Пречистої Діви народження Христа, Сина Божого.

 

Від людської неспроможності зрозуміти до кінця тайну Боговтілення не применшується велич Божого благовоління до роду людського, яке  надмірно відкривається у втіленні Сина Божого. Тому всім своїм єством ми святкуємо Різдво Христове, а з глибини серця виголошуємо слова радості : «Христос народжується – славте, Христос з небес – зустрічайте, Христос на землі – возносітеся, співай Господеві вся земля, і весело заспівайте люди. Він-бо прославився» (1 ірмос Різдвяного канону).

Різдво Христове стало визначальною подією в житті всього людства. З народженням Сина Божого розпочалася нова ера людської історії. І це не просто відлік часу. Незалежно від того, як кожен з нас сприймає цю Божественну подію, вірить він у втіленого Христа, Сина Божого, чи ні – він живе в новій добі, в час коли  «Бог послав Сина Свого Єдинородного…щоб нам прийняти всиновлення» (Гал. 4, 4-5). Тому, якщо і залежить що від нас, то хіба що тільки прийняти всиновлення, відчути себе спільником Вифлиємських ясел, де сьогодні, як немовля, сповивається Христос – Бог необ’ятий.

Більше, ніж дві тисячі років відділяє наше сьогодення від Різдва Христового. Але подія Боговтілення не залишилася надбанням минулого. Вона є актуальною сьогодні і завжди, доки буде існувати наш світ. Тому з 2000-річної давнини ми повинні запозичити тільки уроки і застереження, щоб не повторилася та черствість та байдужість до Сина Божого.

На відміну від старозавітнього світу, ми повинні пробудитися від гріховного сну і разом з пастухами поспішати до Вифлиєму, щоби достойно зустріти Бога, що людиною народжується. І кожен використовуймо для цього всі засоби та можливості. Хто за покликом Ангела спішімо поклонитися Христу новонародженому, а хто за сяйвом зірки – шукаймо Месію. Мета ж залишається одною і єдиною: гідно зустріти Христа, поріднитися з Ним через своє достойне і святе життя і отримати обіцяне нам від Бога всиновлення.

Наше сучасне літочислення Божої благості та милосердя. Цих років Божої благості світ прожив вже більш як дві тисячі років, кожен раз починаючи відлік нового року з події Різдва Христового. З цьогорічного Різдва Христового ми починаємо другий відлік від того, як ми здобули автокефалію справжньої  Помісної Української Православної Церкви, об’єднавшись та  отримавши від Вселенської Матері-Церкви довгоочікуваний Томос про автокефалію. Тому, хоч сьогодні, на межі встановлення єдності та визнання іншими Помісними Церквами нашої Помісної Православної Церкви, у цей різдвяний цикл, зупинімося на мить в нашому безупинному забігу, щоб оцінити минуле та подумати про майбутнє.

Згадаймо, що ми святкуємо. Подумаймо, куди ми прямуємо, бо і сьогодні неділя, перший день за біблійним відліком, в який Бог світ створив, в який, за найдревнішим християнським переданням, і Христос народився. Тому, починаючи відлік нового 2020-ліття, будемо вести його від Вифлиємських ясел, цінуючи кожну мить і використовуючи час за прямим призначенням – здобувати спасіння.

У цей святий і доленосний день Різдва Христового вітаю всіх вас, всечесних пастирів, боголюбивих і побожних християн і всіх мешканців Житомирської області. Цей день народження Месії є спільним для всіх, як спільним є тіло, в якому ми носимо найвищий Божий дар – життя. То ж спільною нехай буде для всіх вас і Різдвяна радість. Нехай Господь Ісус Христос пошле в наше суспільство єдність і мир. Нехай злагода панує в кожній домівці та в кожній родині. І нехай серце кожного з нас стане тими Вифлиємськими яслами, де б знайшов свій притулок новонароджений Месія, Христос і Бог наш.

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

СЛАВІМО ЙОГО!

Різдво Христове + ПАЇСІЙ,

2019/2020 рр.                    Єпископ Житомирський

м. Житомир                               і Овруцький


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ЗНАЙТИ