Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

Єпископа Житомирського

і Овруцького ПАЇСІЯ

боголюбивим пастирям, чесному чернецтву

та всім вірним Житомирсько-Овруцької єпархії Православної Церкви України

Христос воскрес!

Всечесні отці, дорогі брати і сестри!

Цими словами ми сповіщаємо один одному про велику перемогу. Це наша спільна перемога. Перемога всіх разом, кожного окремо. Бо воскрес Христос – запорука нашого життя і воскресіння. І якщо Господь говорить кожному із нас : «Я є воскресіння і життя: хто вірує в Мене якщо і помре, оживе» (Ін. 11,25), то що більше зможе у наших серцях стверджувати цю віру, як не воскресіння самого Христа Спасителя. Бо якщо Христос воскрес, то і ми всі воскреснемо, і вже ніщо не зможе перемогти життя, тому що смерть знищена воскресінням Христовим. І цим неперевершеним гімном перемоги – Христос Воскрес – ми засвідчуємо це у собі і всьому світові.

12 квітня 2020 року, у неділю перед Страсною седмицею Церква Христова велично відзначає свято Входу Господнього в Єрусалим. Це торжество відноситься до числа найбільших двунадесятих свят.

Цього дня відбулись святкове богослужіння  яке очолив Преосвященнійший єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій Божественну Літургію святителя Іоана Золотоустого у Свято-Михайлівському кафедральному соборі. Владиці співслужили соборне духовенство.

12 квітня 2020 року, у неділю перед Страсною седмицею Церква Христова велично відзначає свято Входу Господнього в Єрусалим. Це торжество відноситься до числа найбільших двунадесятих свят.

Напередодні, у суботу ввечері 11 квітня 2020 року, у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій звершив Всенічне бдіння.

Спасительну місію на землі Господь наш Ісус Христос завершив двома величними актами, якими є воскресіння Лазаря і вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Ці дві події, свідками яких було багато людей, переконливо свідчили про Христове месіанське посланництво та Його божественність. Тріумф цих двох світлих подій відчинив також браму до останнього акту Христового життя - Його страждання і смерті.

Від перших віків християнства Східна Церква святкує пам'ять входу Христового до Єрусалима в неділю перед Його світлим Воскресінням. Квітна неділя з давніх-давен вважалася великим Господнім празником і належить до 12-ти найбільших празників церковного року. Вона має також деякі особливі звичаї, яких не мають інші свята. Для кращого розуміння цього свята поглянемо на його історію, духовне значення та звичаї, пов'язані з ним.

Цей день в церковному календарі називається Лазаревою суботою. Він є особливим, бо згадує нині Свята Церква про одне з найвеличніших чуд, сотворених Господом під час Його земного служіння, – дивне воскрешення Праведного Лазаря.

Прослухавши сьогоднішнє Євангельське читання ми стаємо свідками цієї події, яка засвідчує видимо перемогу Христа над смертю. Зі Священного Писання дізнаємось, що Лазар жив у Вифанії – невеликому селищі неподалік від Єрусалиму. Відомо, що він був друг Христів і брат двох сестер Марфи та Марії. Ця родина давно була знайома з Ісусом Христом і Господь часто гостював у них.

У суботу ввечері, 4 квітня 2020 року, напередодні п’ятої неділі Великого посту та дня пам'яті преподобної Марії Єгипетської, у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій звершив Всенічне бдіння.

За богослужінням архіпастирю співслужили настоятель кафедрального собору митрофорний протоієрей Богдан Бойко та соборне духовенство.

4 квітня 2020 року, у суботу п’ятої седмиці Великого посту, Свята Православна Церква у молитвах та урочистих піснеспівах вшановує Пресвяту Богородицю.

Напередодні, у п’ятницю ввечері, 3 квітня 2020 року, згідно уставу, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій очолив утреню з читанням акафісту до Пресвятої Богородиці у Свято-Михайлівському кафедральному соборі.

У суботу п’ятого тижня Великого посту, що відома як Субота Акафіста, Церква урочисто, з особливою пошаною проголошує вдячні похвали Божій Матері. Свято Похвала Пресвятої Богородиці встановлене в XI столітті. Його пов’язують з подіями 626 року, коли завдяки заступництву Цариці Небесної столиця Візантії була звільнена з облоги спільної армії скіфів та сарацинів.

Засновуючи Царгород (Константинополь), імператор Костянтин Великий присвятив його Діві Марії, яку щиро шанував як покровительку нової столиці. У місті було побудовано чимало храмів на честь Пресвятої Богородиці. Ікона Божої Матері, написана самим євангелістом Лукою, разом з Її поясом та ризою зберігалася у Влахернському храмі столиці.

2 квітня 2020 року, у четвер 5-го тижня Великого посту, у Хрестовоздвиженському приділі Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомира єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій звершив Божественну літургію Ранішосвячених дарів.

Згідно уставу Православної Церкви літургія у цей день звершується у зв’язку з «Маріїним стоянням» та читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського.

У середу п’ятої седмиці Великого посту, 1 квітня 2020 року, Преосвященнійший єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій очолив утреню з читанням Великого канону преподобного Андрія Критського у великому храмі Свято-Михайлівського кафедрального собору міста Житомира.

Владиці співслужили соборне духовенство.