feed-image
Українська

Радуйся, благодатна, Господь з тобою…

Душекорисні речі - Свята

І з’явився архангел Гавриїл Діві Марії з «благою вістю» (звідси і Благовіщення – означає добру, радісну звістку про те, що почалось звільнення роду людського від гріха і вічної смерті), що народиться у Неї божественне немовля, Спаситель роду людського. На цю благу вість чекало людство, земля, небо… чекали довгі тисячоліття. У руках архангел тримав білу лілію – символ чистоти і непорочності, яка зображена на всіх іконах Благовіщення.

Марія була здивована, бо в домі свого чоловіка Йосипа вела непорочне життя, але архангел відповів: «Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий! (...) Бо для Бога нема неможливої жадної речі!» (Луки 1:35,37).

Згідно з церковним переказом, у той момент, коли Діві Марії з’явився архангел Гавриїл, Вона читала книгу пророка Ісаії, а саме – слова про народження Месії. «Я готова стати останньою служницею у тої, яка удостоїться народити Месію», – думала Вона.

Марія бажала сповістити радісну вістку Йосифові, та раптом зупинилася: чи повірить він у те, що і їй не вкладається в голові? Без мужа народити сина? Одна надія була лише на Бога. В руки Творця Вона віддала долю свою і Йосифа, а разом із тим і долю всього людства.

На звістку від архангела Гавриїла сказала Марія: «Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!» (Луки 1:38).

 

Благовіщення Діві Марії

Душекорисні речі - Свята

Благовіщення Діві Марії.Чистий подив, дитинно-дівочий.
У покорі опущені вії вкрили ясні задумливі очі.

Тиху радість цій Божій Дитині Таїна сокровенно відкрила.
І Архангел вклонився Людині – перед Нею згорнув білі крила.
Благовіщення. Всесвіт квітує, очищаючи кров свою згірклу.
Мила пташечка радість вістує, знісши крильця-пелюстки на гілку.

Бог шепнув їй ту світлу новину, і маленька всім серцем співає,
Бо почула, що Божого Сина від сьогодні Пречиста чекає.
Біля церкви в живому віночку Небесам тихо моляться віти,
Жде народження перших листочків поетичний замріяний квітень.

В одкровенні весняному світу розцвітають в душі псалмоспіви –
Мов бальзамові трави, мов квіти стелять землю для Чистої Діви.


Надія Кметюк

Останнє оновлення (Неділя, 10 квітня 2011, 09:43)

 

Про Великий покаянний канон прп.Андрія Критського

СМК собор - Новини

Преподобний отче Андрію, моли Бога за нас!

На початку Великого посту, на великому повечірї понеділка, вівторка, середи і четверга першої седмиці по частинах, а на утрені Четверга пятої седмиці того ж посту в повному обсязі співається й читається Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського.

(У зв’язку з тим, що цього року Благовіщення Пресвятої Богородиці припадає на утреню Четверга п’ятої седмиці, то Великий покаянний канон преподобного Андрія Критського переноситься на 4 квітня на 17:00).

Кожен тропар канону, згідно з древньою традицією, супроводжується трьома земними поклонами. За виконання канону повністю кількість поклонів перевищує 750.

Великий покаянний канон належить перу святителя Андрія Критського (660-740) – візантійського ритора та гімнографа. Саме цей святий увів у візантійський церковний вжиток новий жанр – канон, що поступово витіснив популярний раніше кондак. Новий жанр виявився пов’язаним із дев’ятьма «біблійськими піснями». Кожна з пісень канону починається ірмосом (поетична строфа, що поєднувала біблійну пісню з християнськими гімнами іншого силабічного віршування), котрий є «зв’язкою» між тематикою біблійної пісні та змістом канону. Тропарі канону виконуються почергово з віршами біблійних пісень: друга пісня, як найбільш «скорботна», виконується тільки в період Великого посту.

Останнє оновлення (Понеділок, 04 квітня 2011, 12:48)

 

Поминальна служба та Чин Пасії в соборі

СМК собор - Новини

У Православній церкві упродовж Великого посту встановлено 3 поминальні суботи. 2 квітня 2011 р.Б. завершилася остання третя панахида над спочилими від віку.

В неділю ввечері клір Свято-Михайлівського кафедрального собору відслужив чин Пасії з читанням Святого Євангеліє. На завершення чину до прихожан із повчальним словом звернувся о.Валерій Корзун.

Останнє оновлення (Понеділок, 04 квітня 2011, 12:21)

 

Патріарше слово у у третю неділю Великого посту (Хрестопоклонну)

СМК собор - Новини

27 березня 2011 року, у третю неділю Великого посту Православна Церква вшановує пам’ять прп. Венедикта (543), свт. Феогноста, митр. Київського і всієї Руси (1353), блгв. вел. кн. Ростислава-Михаїла (1167), свт. Євсхимона, спов., єп. Лампсакійського (ІХ) та Феодорівської ікони Божої Матері (1613).

Напередодні, 26 березня, у суботу ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив Всенічне Бдіння у Свято-Володимирському кафедральному соборі, а в неділю – Божественну Літургію. Його Святості співслужило соборне духовенство.

Після прочитання Євангелія Святійший Владика виголосив проповідь:
«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри! Хто з нас не схоче йти за нашим Спасителем і Господом? У цьому полягає сама віра наша, що ми йдемо за Ним, як за джерелом істини і Самою Істиною; в цьому полягає вся наша моральність, що ми йдемо за Ним, як за взірцем святості і Самою Святістю; в цьому полягає вся наша надія, що ми йдемо за Ним, як за Подателем вічного життя і Самим вічним Життям.

Від віри в Христа, від слідування за Ним ми чекаємо всього. Тому для кожного з нас важливо знати, чого вимагає від нас це слідування, в чому воно полягає; хто справді йде за Христом і дійде до мети, а хто не йде за Ним, хоч і гадає, що йде.

Ісус Христос говорить: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде» (Мк. 8, 34). В цих словах викладені три умови, що їх треба виконувати кожному, хто хоче бути Христовим. По-перше, треба зректися себе, по-друге, взяти хрест свій, і, нарешті, треба йти за Христом. Ось – сходи до вічного життя, інших нема і бути не може; ось сходинки на цих сходах.

Останнє оновлення (Середа, 30 березня 2011, 08:50)

 

Патріарше слово у другу неділю Великого посту

СМК собор - Новини

20 березня 2011 року, у другу неділю Великого посту Православна Церква вшановує пам’ять свт. Григорія Палами, архиєп. Фессалонітського, священномученикiв, що в Херсонесi єпископствували: Василiя, Єфрема, Капитона, Євгенiя, Єферiя, Єлпидiя та Агафодора (ІV, прп. Павла Препростого (ІV), свт. Павла, спов., єп. Прусiадського (ІХ), прп. Емілiана Італiйського, собор усіх преподобних отців Києво-Печерських, ікони Божої Матерi «Споручниця грiшних».

Напередодні, 19 березня, у суботу ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив Всенічне Бдіння у Свято-Володимирському кафедральному соборі, а в неділю – Божественну Літургію. Його Святості співслужило соборне духовенство.

Після прочитання Євангелія Святійший Владика виголосив проповідь:


«В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри! У другу неділю Великого посту читається Євангеліє про зцілення розслабленого. Господь одним словом зцілив хворого чоловіка, який страждав довгі роки. Але раніше Він простив йому гріхи. «Чадо, – сказав Господь розслабленому, – відпускаються тобі гріхи твої» (Мк. 2, 5). Цим Господь свідчить, що гріхи є причиною хвороб, щоправда, не завжди. Тому треба спочатку ліквідувати причину, тоді зникне і згубна дія її на людину.

Для того, щоб зрозуміти, які згубні наслідки має гріх для людської природи, треба знати, що таке гріх. Гріх – це моральна і духовна отрута, яка діє в душі, а потім і в тілі, так само, як діє звичайна отрута у тілі. Коли у тіло потрапляє отрута, в організмі людини відбуваються надзвичайно тяжкі процеси, які закінчуються смертю. Подібне стається і в душі, коли до неї потрапляє духовна отрута – гріховна думка або гріховне почуття. В душі проходять страшні хвилювання думок, почуттів, бажань і намірів. Складається враження, ніби горить дух, як у полум’ї. В такий стан потрапляє душа кожного разу, коли порушується моральний закон, аж поки не вдається заглушити голос совісті.

 

Патріарше слово у неділю Торжества Православ’я

СМК собор - Новини

13 березня 2011 року, у першу неділю Великого Посту (Торжества Православ’я), Православна Церква вшановувала пам’ять святителя Арсенія (Мацієвича), митр. Ростовського (1772), прп. Василія, сповідника (750), блж. Миколая, Христа ради юродивого, Псковського (1576), сщмч. Протерія, патр. Олександрійського (457), сщмч. Нестора, єп. Магіддійського (250), прпп. жон Марини і Кіри (бл. 450), ікони Божої Матері Кіпрської в с. Стромини Московської області (перехідне святкування в неділю 1-шу Великого посту), та прп. Касіяна Римлянина (435), мч. Феокториста (VIII), прп. Іоанна, нареченого Варсонофієм, єп. Дамаського (V), Девпетерувської ікони Божої Матері (1392) (пам’ять яких переноситься з 29-го лютого).

Торжество Православ’я – це свято перемоги над усіма єресями, які існували з самого початку християнства. Останньою єрессю було іконоборство, яке було засуджене Святими Отцями на VII Вселенському соборі. В честь великої перемоги відновлення іконошанування і було встановлене окреме святкування, яке дійшло як непересічна подія Вселенської Церкви до наших днів.

Напередодні, 12 березня, у суботу ввечері, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відслужив Всенічне Бдіння у Свято-Володимирському кафедральному соборі, а в неділю – Божественну Літургію. Його Святості співслужило соборне духовенство.
Святійший Владика виголосив проповідь про вшанування ікон:

«Дорогі браття і сестри!

У першу неділю Великого посту Свята Церква згадує перемогу православ’я над єресями, тому цей день називається "неділею Православ’я". Це свято було установлене у 842р. при візантійському імператорі Михаїлі, його матері Феодорі, коли Константинопольським патріархом був св. Мефодій.

Свято було встановлене після перемоги над іконоборською єрессю. Але так як перемогою над цією єрессю Св. Церква остаточно з'ясувала православне християнське віровчення і сформулювала його у постановах семи Вселенських соборів, то подія ця називається не торжеством іконопочитання, а торжеством православ’я.

Останнє оновлення (Понеділок, 14 березня 2011, 23:28)

 

Чудо святого великомученика Федора Тирона (перехідне святкування у суботу першого тижня Великого Посту)

Душекорисні речі - Свята


Після сина Костянтина Великого Констанція, на царський престол вступив Юліан Відступник. Він відрікся від Христа, став поклонятися ідолам і спорудив на християн велике гоніння. Юліан переслідував християн не стільки відкрито, скільки таємно, бо він не наважувався явно піддавати жорстоким і нелюдським мукам всіх християн, так як боявся, щоб багато з поган, бачачи мужнє терпіння мучених християн, не звернулися б самі до Христа. Тому цей безбожний цар замислив таємно осквернити християн. Він знав, що в першу седмицю Великого посту християни дотримуються особливої чистоти і каються в своїх гріхах. І ось він закликав до себе константинопольського градоначальника і наказав йому щодня протягом першого тижня, окроплювати припаси, що продаються на торжищах, кров'ю ідольських жертв, від яких християни завжди зобов'язані утримуватися (Діян.25: 29). Наказ царя було виконано, і на всіх торжищах були покладені страви, осквернені невіруючими. Але Всезнаючий Господь, осоромляє язичників і піклуючись про справжні рабів Своїх, розорив цю таємну підступність. Він послав до Константинопольського архієпископа Евдоксія, святого страстотерпця Свого Феодора, за багато років перед тим потерпілого за Христа і перебував у славі в небесному Царстві. Святий Феодор з'явився Євдоксію не уві сні, але наяву і сказав йому:

- Збери негайно Христове стадо і накажи всім православним, щоб ніхто з них не купував на торжищах страв, бо вони, за наказом нечестивого царя, осквернені ідоложертовною кров'ю.

Архієрей в подиві став питати, чим ж замінити те, що купуються на торжищах, як замінити страви людям бідним, які мають недолік в домашніх запасах:  

Останнє оновлення (Субота, 12 березня 2011, 13:04)

 

Літургія Ранішосвячених Дарів

СМК собор - Новини

У п'ятницю, 11 березня 2011 р.Б. Високопреосвященнійший владика Ізяслав Архієпископ Житомирський та Овруцький у співслужінні кліру собору звершив літургію Ранішосвячених Дарів, а також молебний канон великомученику Феодору Тирону з благословенням колива.

 

Велике повечір'я з каноном преподобного Андрія Критського

СМК собор - Новини

Розпочався Великий піст. В Свято-Михайлівському кафедральному соборі йдуть постові служби в перший тиждень посту, часу особливо ревної молитви та говіння: Утрення, Часи, Зображальні та Літургія Ранішосвячених Дарів (середа, п'ятниця), Велике повечір'я з каноном преподобного Андрія Критського (понеділок-четвер), Мале повечір'я та Утрення, чин Пасії (неділя).

У Великий піст ми промовляємо покаянну молитву святого Єфрема Сиріна:

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів'я не дай мені. (доземний поклін)
Духа ж доброчесності, смиренномудрості, терпіння і любові дай мені, рабу Твоєму.
(доземний поклін)
О, Господи, Царю! Дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний є на віки віків. Амінь.
(доземний поклін).

Після цього дванадцять малих поклонів, молячись:

Боже, будь милостивий до мене грішного.

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив я, Господи, прости мені.

(І знову молитва святого Єфрема і один доземний поклін).

 

Останнє оновлення (Четвер, 10 березня 2011, 23:19)

 
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ