feed-image
Українська

Чудо святого великомученика Федора Тирона (перехідне святкування у суботу першого тижня Великого Посту)

Душекорисні речі - Свята


Після сина Костянтина Великого Констанція, на царський престол вступив Юліан Відступник. Він відрікся від Христа, став поклонятися ідолам і спорудив на християн велике гоніння. Юліан переслідував християн не стільки відкрито, скільки таємно, бо він не наважувався явно піддавати жорстоким і нелюдським мукам всіх християн, так як боявся, щоб багато з поган, бачачи мужнє терпіння мучених християн, не звернулися б самі до Христа. Тому цей безбожний цар замислив таємно осквернити християн. Він знав, що в першу седмицю Великого посту християни дотримуються особливої чистоти і каються в своїх гріхах. І ось він закликав до себе константинопольського градоначальника і наказав йому щодня протягом першого тижня, окроплювати припаси, що продаються на торжищах, кров'ю ідольських жертв, від яких християни завжди зобов'язані утримуватися (Діян.25: 29). Наказ царя було виконано, і на всіх торжищах були покладені страви, осквернені невіруючими. Але Всезнаючий Господь, осоромляє язичників і піклуючись про справжні рабів Своїх, розорив цю таємну підступність. Він послав до Константинопольського архієпископа Евдоксія, святого страстотерпця Свого Феодора, за багато років перед тим потерпілого за Христа і перебував у славі в небесному Царстві. Святий Феодор з'явився Євдоксію не уві сні, але наяву і сказав йому:

- Збери негайно Христове стадо і накажи всім православним, щоб ніхто з них не купував на торжищах страв, бо вони, за наказом нечестивого царя, осквернені ідоложертовною кров'ю.

Архієрей в подиві став питати, чим ж замінити те, що купуються на торжищах, як замінити страви людям бідним, які мають недолік в домашніх запасах:  

Останнє оновлення (Субота, 12 березня 2011, 13:04)

 

Літургія Ранішосвячених Дарів

СМК собор - Новини

У п'ятницю, 11 березня 2011 р.Б. Високопреосвященнійший владика Ізяслав Архієпископ Житомирський та Овруцький у співслужінні кліру собору звершив літургію Ранішосвячених Дарів, а також молебний канон великомученику Феодору Тирону з благословенням колива.

 

Велике повечір'я з каноном преподобного Андрія Критського

СМК собор - Новини

Розпочався Великий піст. В Свято-Михайлівському кафедральному соборі йдуть постові служби в перший тиждень посту, часу особливо ревної молитви та говіння: Утрення, Часи, Зображальні та Літургія Ранішосвячених Дарів (середа, п'ятниця), Велике повечір'я з каноном преподобного Андрія Критського (понеділок-четвер), Мале повечір'я та Утрення, чин Пасії (неділя).

У Великий піст ми промовляємо покаянну молитву святого Єфрема Сиріна:

Господи і Владико життя мого! Духа лінивства, безнадійності, владолюбства і марнослів'я не дай мені. (доземний поклін)
Духа ж доброчесності, смиренномудрості, терпіння і любові дай мені, рабу Твоєму.
(доземний поклін)
О, Господи, Царю! Дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого, бо Ти благословенний є на віки віків. Амінь.
(доземний поклін).

Після цього дванадцять малих поклонів, молячись:

Боже, будь милостивий до мене грішного.

Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.

Без числа нагрішив я, Господи, прости мені.

(І знову молитва святого Єфрема і один доземний поклін).

 

Останнє оновлення (Четвер, 10 березня 2011, 23:19)

 

Про Страшний Суд і підміну понять

СМК собор - Новини

«Покайтеся, люди, бо горе вам буде, як Бог вас судити прийде!» Ці слова церковно-народного піснеспіву неодноразово лунатимуть під час посту в багатьох храмах. Усвідомлення нашої гріховності та відповідь, яку доведеться дати за всі діяння, повинні спонукати нас до покаяння, до рішучого відкинення життя у гріху. Великий же піст є тим періодом, коли слід зазирнути у себе, провести аналіз свого життя, своєї життєвої дороги, є часом каяття і виправлення. Тому Церквою встановлено в євангельському читанні в одну з неділь, що передує Святій Чотиридесятниці, згадувати Господню розповідь про Страшний Суд, як подію, що не мине жодної людини, як настанову та заклик з користю для душі провести дні посту.

Ісус Христос за кілька днів до Своїх страждань роз’яснював ученикам суть Царства Божого та Його Другого пришестя. І ось Він каже, що, подібно як пастир відділяє овець від козлів, так і Син Людський, коли прийде у славі, сяде на престолі судити народи, відділить праведників від грішників. Ті, що чинили діла Божі, отримають винагороду і підуть у вічне життя з Творцем, а ті, що чинили за волею лукавого, отримають вічний осуд і муки (Мф. 25:31-46). Господь показує усю важливість діл милосердя щодо ближнього, пояснює, що допомога потребуючим – це мовби благодіяння Самому Богу.

І справді – не слід вбачати сутність віри лише у молитвах, поклонах, пості. Бо молився, постував та поклонявся істинному Богові й фарисей з притчі. І, наслідуючи його, наче через надмірну побожність (а насправді – через присутність великого егоїзму), люди гублять основну сутність Нового Завіту, який приніс нам Ісус Христос. У чому ж вона? На це питання відповідає Сам Спаситель, вказуючи, що головними заповідями є любов до Бога і до ближнього. Людина, яка має у серці цю любов, ніколи не залишить іншу людину в біді. Бо неможливо любити Творця і ненавидіти творіння.

Останнє оновлення (Понеділок, 28 лютого 2011, 14:11)

 

«Щоб душа співала»

СМК собор - Духовна молодіжна недільна школа

 

22 лютого р.Б. святкова зала ресторану «Анна» зібрала гостей свята «Щоб душа співала» за участю молоді Духовної недільної школи ІІ ступеня Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомира. Свято було у форматі українських вечорниць, тому одяг учасників свята прикрашала вишиванка. Гарний настрій і ліричний стан душі пробуджували українська народна і сучасна спів та музика. Довершували приємний вечір добірні страви української кухні, які благодійно приготували господарі закладу Ольга Станіславівна Сердюкова та професійний колектив співробітників. Тематику вечора, музичне і пісенне наповнення, цікаві вікторини забезпечив заслужений діяч мистецтв України, добродій Володимир Федорович Шинкарук. А ще українського колориту святу додали видатні виконавці української пісні «Родослав» та чарівний спів у супроводі бандури…

Останнє оновлення (Понеділок, 28 лютого 2011, 14:14)

 

Всеукраїнський з'їзд православної молоді

СМК собор - Духовна молодіжна недільна школа


19-20 лютого в м.Києві на базі Київської православної богословської академії відбувся ІХ-й Всеукраїнський з'їзд православної молоді "Православна молодь України перед викликами сьогодення", у роботі якого взяло участь понад 160 учасників. Від Недільної духовної школи 2 ступ. були присутні 17 дівчат та юнаків. На пленарній частині із доповіддю та вітальним словом виступили єпископ Полтавський і Кременчуцький Федір, голова Синодального управління у справах молоді, єпископ Васильківський Євстратій, єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній та інші поважні гості. На завершення пленарної частини із проповіддю до молоді звернувся Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Слова Патріарха про те, що ми не повинні опускати руки в боротьбі із злом, що велася багато століть поспіль християнами, що сьогодні змінюються тільки форми і методи цієї боротьби, про необхідність щоденної праці над собою - йти вузькою дорогою, яка приведе до вічного блаженства, були пройняті теплом і водночас вимогливістю. Після завершення офіційної частини з'їзд продовжив свою практичну роботу в секціях.

Останнє оновлення (Вівторок, 22 лютого 2011, 01:31)

 

Семінар для вчителів Духовної недільної школи

СМК собор - Духовна дитяча недільна школа

У Львові 4-6 лютого 2011 р.Б. відбувся семінар  для вчителів Духовної недільної школи на тему: «Що таке інші християнські Церкви – їх обрядовість». Програма семінару включала відвідання та ознайомлення з основами віри, богослужінь, архітектури  греко- та римо-католицьких, вірменської церков. Чому Львів? - Адже саме Львів займає особливе місце в історії України, знаменитий вкладом кращих представників української та сусідніх націй, які увіковічнили безліч храмів, пам'яток історії та культури. І хоча більшість наших вчителів вже неодноразово бували в місті Лева, проте теоретичне вивчення духовної спадщини християнських Церков в поєднанні з екскурсією досягло своєї мети - надання широкої практичної інформації про стан та особливості християнських конфесій в Україні на прикладі м.Львова. Назвемо декілька відвіданих християнських святинь: Архикатедральний собор Святого Юра (1744-1762), головної святині греко-католиків, Церква святих Ольги і Єлизавети (Костел Свято́ї Ельжбе́ти)(1903-1911), Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви,  Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви (1363-1370), Української єпархії Вірменської апостольської церкви, костел Божого тіла (1749-1764)  та інші храми.

Своїми враженнями від семінару ділиться Любов Іванюк: "Я і подумати не могла, що українська історія і культура така багата і різноманітна. Я пишаюсь нашими предками, відчуваю гордість за наш народ, який намагається попри всі перешкоди економічного характеру змогли відстояти і зберегти для наших нащадків  собори, церкви, костели і храми, які ми мали змогу відвідати. Однозначно зібраний матеріал щодо особливостей інших християнських Церков буде дуже корисним для дітей недільної школи. Щиро дякую громаді собору за можливість практичного навчання!".

Анна Банцер: "Впродовж усього часу перебування в Львові відчувала щире захоплення храмами та самим містом. Незважаючи на насиченість програми семінару, я відпочила душевно і збагатіла духовно, а саме прийшло усвідомлення масштабності греко- та римо-католицької віри, їхнє значення для звичайної людини в минулому і теперішньому часі. А ікони з Вірменської церкви, здається, ніколи не забуду."

Валентина Булькевич: "Приємне враження справило на мене саме місто, розміренний спосіб життя його мешканців, ввічливість та доброзичливість. Щодо храмів - вони дуже гарні, і наскільки я зрозуміла, насправді нас, християн, більше обєдну'є, ніж роз'єднує. І цей фактор є вирішальним для віруючих українців."

Олена Палій: "Християнські церкви Львова... Християнська ментальність Львова... Християнські діти Львова... Їхня велич, добротність, надійність... Мене вразила своєю непідкупністю, задушевністю і чистою вірою маленька 3-річна дівчинка, яка стояла навколішках, стуливши свої маньні долонькі, і своїм лагідним, тоненьким голосочком зверталася до Господа Ісуса Христа такими словами:

О, Ісусе, глянь на мене, зроби добре дитя з мене.

В мене серце ще маленьке, в ньому ніхто не проживає,

Тільки  Ти, Ісусе, дорогенький. Я до тебе ручки простягаю,

За маму, за тата, здоров'ячка благаю,

За маму за тата, і всю родину, вислухай Ісусе маленьку дитину.

Хіба може бути щось краще, величніше, душевніше, ніж віра цієї манюньої дівчинки, яка від усього серця любить Господа, просить у Нього здоров'я для мами і тата. Проймаєшся молитвою цієї дівчинки і думаєш: "Який же всеблаженний і близький для кожного Ти, Господи."

Останнє оновлення (Четвер, 23 червня 2011, 09:39)

 

Молодь і «Волошки»

СМК собор - Духовна молодіжна недільна школа

Більшість людей вважає, що молодь не може впливати на глобальні процеси, які відбуваються у суспільстві. Проте, переглядаючи сторінки історії, ми спостерігаємо, що саме вона визначає шляхи розвитку та майбутнє нації. Адже все частіше ми зустрічаємо молодих у бізнесі, політиці, при створенні громадських і доброчинних організацій, провідних сферах життєдіяльності суспільства. Церква не стала винятком у цьому списку.

На прикладі молоді, що відвідує Духовну недільну школу 2 ст. при Свято-Михайлівському кафедральному соборі можна простежити, що ці молоді люди покликані не лише допомагати один одному, а й прийти на допомогу оточуючим. Тим, хто потребує підтримки. «Молодіжка», як називають вони себе, постійно відвідує дитячі будинку, допомагає хворим парафіянам, проводить навчання для молодших дітей. Проте їхня суспільна діяльність полягає не лише в тому, щоб допомогти, а й навчитися один в одного. Так, нещодавно молодь мала змогу взяти участь у виїзному семінарі-практикумі, який відбувся у с. Волошках Рівненської області.

Для нас Волошки – це вже традиція! – ділиться одна з учасниць практикуму. – Адже ми маємо змогу навчатися, почерпнути для себе щось нове та корисне, відчути одностайність духу віри та готовності допомогти ближньому. Тут ми забуваємо, що є «я», ми вчимося думати про інших. Ті лекції, які проводить нам настоятель Михайлівського собору о. Богдан дають нам віру, надію, підтримку, духовне збагачення і віру в себе. Ти хоч на якусь мить забуваєш про свої труднощі та проблеми, бо тут можна знайти однодумців, вони допоможуть та порадять. Тут можна віднайти себе. Волошки – це не просто семінари та лекції, там навчають жити! Жити не в замкненому світі, видуманому нами, а в тому світі, який нас оточує.

Дивлячись на цих молодих творчих, ініціативних, наполегливих людей, поступово переконуєшся, що сьогодні в Україні дійсно існує молодь, яка свідомо приходить до Церкви, вірить у Бога та сповідує православну віру.

Автор: Іллона Валькова

Останнє оновлення (Середа, 09 лютого 2011, 14:02)

 

Волошки. Семінар пройшов під закликом: «Пізнай глибше Біблію!»

СМК собор - Духовна молодіжна недільна школа

 

 

 

27-30 січня 20011 р.Б. відбувся виїзний семінар в с.Волошки Рівненської обл. для молоді Духовної недільної школи 2 ст. та парафіян собору, загалом 50 осіб взяли участь в навчанні. Нижченаведений текст - вступне слово керівника проекту о. Богдана Бойко.

 

 

«Щасливі ми, …………., що ми знаємо, що благо угодно Богу.»

(Варух 4:4)

Дорогі брати і сестри! Ми часто тримаємо в руках книгу - Біблію, яка допомагає нам бути щасливою людиною через пізнання волі Божої в нашому житті, якщо ми читаємо її і вона стає для нас своєрідним духовним дзеркалом, в якому ми бачимо причини чи не всіх бід свого життя і як усунути їх. І не тільки це, ця книга також стає для нас дзеркалом, яке допомагає нам відповідно одягнутися в нове життя, прикрашене та збагачене Божими дарами, які нам вистраждав Ісус Христос. Це нове життя в перемозі над злом, у правдивому мирі та волі, в повній радості та чистій любові.

Наше життя - це чудесний дарунок Бога, а Біблія - це немовби інструкція, як правильно цим дарунком користуватися. І поки ми живемо, не знаючи цієї єдино правильної інструкції, рано чи пізно ламаємо цей дар і не знаємо, як правильно його налагодити. Надіюсь, що семінар навчить нас, як правильно користуватися Словом Божим, щоб наше життя було плідне і щасливе під Божим благословенням.

Настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомира митрофорний протоієрей

О. Богдан Бойко

Останнє оновлення (Четвер, 23 червня 2011, 09:43)

 

І у складних умовах треба розбудовувати Церкву

СМК собор - Новини

Святійший Патріарх Філарет відповів на питання газети «Експрес».

 

фото: cerkva.info

– Ваша Святосте, Ваша заява про план дій Москви з ліквідації Київського Патріархату є наслідком аналізу останніх подій чи також підтверджується Вашими внутрішніми джерелами в УПЦ МП?

– У Євангелії сказано, що всяка справа і діяльність кожної людини пізнається за плодами. Тому ми робимо висновки про існування плану, бачачи плоди його здійснення, а не за якимись таємничими джерелами. Плоди ж цього плану такі – по всій Україні представники влади, спонсори чи священики Московського Патріархату проводять бесіди з нашими священиками, їм пропонують іти в МП, а за це обіцяють усіляку підтримку, допомогу. Одночасно і на Донбасі, і на Київщині, і на Вінниччині здійснюються спроби рейдерським чином захопити наші храми. На наші листи і звернення або зовсім не реагують, або дають формальні відписки. Це лише частина фактів, які дають підстави вважати, що план існує.

Якби це були поодинокі випадки – можна було б сумніватися, але коли за однаковим сценарієм відбуваються події по всій Україні, то сумнівів немає, що це деталі одного плану.

– Які деталі цього плану, очікуваний авторами термін реалізації і кінцевий результат?

– Зараз про це ми можемо лише здогадуватися. Але судячи з усього, в ньому містяться конкретні способи впливу на священиків та парафії – через представників влади, через спонсорів, через знайомих священиків Московського Патріархату. Щодо терміну – не можемо стверджувати, але здогадуємося, що до візиту Московського патріарха Кіріла влітку є намір набрати якнайбільше перебіжчиків, щоб підтвердити його тезу про масове бажання «розкольників повернутися в канонічну Церкву». Патріархові Кірілу потрібна статистика, великі цифри. А кінцевий результат один – автори сподіваються на руйнування і знищення Київського Патріархату, зведення його до рівня маргінальної, невпливової структури.

Проте в них нічого не вийде, бо вони не враховують реальну ситуацію в Україні.

– Які конкретно події на його реалізацію вже мають місце?

– Бесіди зі священиками – їх проводять у різних областях України, від Львівської до Донецької. Наприклад, на Вінниччині священиків викликали в районні адміністрації і там пропонували об’єднуватися з МП. Знаємо про такі випадки на Київщині, в інших областях. На Донбасі 70% священиків повідомили, що мали місце подібні бесіди.

Інший момент – відсутність реакції влади на наші звернення. За минулий рік Київський Патріархат кілька разів писав Президенту – але відповідей на ці листи немає. У той же час зі ЗМІ видно, що представники влади виконують різні побажання з боку МП – від спроб виселити музеї з Лаври до надання квот на вивіз зерна.

Я як Патріарх щороку відвідую багато єпархій по всій Україні. І раніше в більшості випадків під час таких візитів відбувалися зустрічі з губернаторами. За минулий рік жоден губернатор зі мною не зустрівся – навіть ті, з якими була попередня домовленість. Складається враження, що вони бояться це робити. Ви ж розумієте, що влада внизу дивиться вгору…

Почалися рейдерські захоплення наших храмів – у селі Кам’янка Тельманівського району на Донеччині, в Макарівському і Таращанському районах на Київщині. Триває протистояння у Вінницькій області – і всюди влада на боці МП. А от у Полтавській області, де в одному із сіл уся громада МП вирішила перейти в Київський Патріархат – влада їй заважає. Сфабрикували рішення суду і храм опечатали, так що віряни були змушені молитися на Різдво Христове на вулиці під церквою.

– Які у Вас є аргументи для своїх вірних, щоб спинити їх від очевидних, на перший погляд, «вигод» від переходу до УПЦ МП – державне або спонсорське (з ініціативи влади) фінансування для парафій будівництва чи ремонту храмів, кар’єрне сприяння активістам переходу під московську руку тощо?

– Хочу відзначити, що вірні є переконаними нашими прихильниками – бо від нас відійшли кілька священиків, але віруючі в цих парафіях залишилися з нами. У Кам’янці хотіли зманити священика з громадою – але вони не піддалися, тому почали тиснути на сільраду, щоб вона прийняла рішення забрати у нас храм, почали проводити агітацію серед селян, які не ходять до храму. На Київщині від нас пішло два священики, але майже всі парафіяни цих громад залишилися – бо вони свідомо належать до Київського Патріархату і розуміють відмінність між ним і Московським Патріархатом.

Що означає для нашого священика піти в МП? Те, що він відрікається від свого священства, бо МП його не визнає, і заново приймає посвяту від Московської Церкви. А це – страшний гріх, бо такий священик відрікається не стільки від Київського Патріархату, скільки від Христа, Тіло і Кров Якого сам споживав й іншим подавав під час літургій, відрікається від усіх хрещень, вінчань тощо – від благодаті Святого Духа, яка діє в Таїнствах.

Мирські вигоди швидко закінчуються, але за зраду Христу, Помісній Церкві й українському народові рано чи пізно доведеться відповідати перед Богом. Та й влада у світі цьому мінлива: сьогодні керують одні, а завтра – інші, сьогодні налаштовані проти Київського Патріархату, а завтра – будуть «за», як у випадку Леоніда Кучми.

Думаю, що не потребує доведення істина: за гроші та кар’єру не можна продавати віру, совість, рідний народ.

Останнє оновлення (Субота, 29 січня 2011, 21:28)

 
ЗНАЙТИ