feed-image
Українська

РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ

Душекорисні речі - Свята

21 вересня Свята Православна Церква святкує одне з дванадесятих свят, що стоїть на початку нашого церковного року – це празник Різдва Пресвятої Богородиці. Цей день є радісний, бо це день народження Божої Матері – Владичиці неба й землі. Він важливий, бо підкреслює велику правду святої віри про Богоматеринство Пречистої Діви Марії. На велике значення цього празника вказує і його велична назва в наших Богослужебних книгах: «Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії»

Господь, перш ніж народитися на землі як людина для спасіння світу, приготував Свою Пречисту Матір. Вона народилась у Галілейському місті Назареті, від праведних і благочестивих батьків Іоакима та Анни. Святий Єпіфаній говорить: «Іоаким — значить приготування для Господа, або від Іоакима приготувався храм Господа, тобто Пресвятая Діва Марія; Анна — благодать, тому що Іоаким і Анна одержали благодать через зачаття від них благословенної Діви».

По батькові Діва Марія походить від роду царського, по матері — від архієрейського, і таким чином Вона вінчана славою і честю; славою — бо від кореня царського проросла, честю — бо з архієрейського роду виросла. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони дуже сумували через це, часто молилися Богові і просили Його, щоб дарував їм дитя. І при цьому дали обітницю — коли в них народиться дитя, то вони Його посвятять на служіння Богові. Після довгих чекань і молитов це бажання Іоакима та Анни здійснилося. У них народилась дочка, яку щасливі батьки назвали Марією. Так назвав її Ангел, який сповістив про її народження. «Марія або Маріам, — говорить святий Єпіфаній, — означає Володарка і надія. Бо Вона мала народити Господа, який є сподівання народів». «Марія, ставши Матір'ю Творця, — говорить святий Іоан Дамаскін, — дійсно стала володаркою всіх народів».

На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас із IV ст., коли рівноапостольна Єлена побудувала храм у пам'ять про народження Матері Божої. Відомості про святкування можна знайти також у записах святого Іоанна Золотоустого, святих Прокла, Єпіфанія і Августина. З давніх-давен оспівуємо святе народження Твоє, шануємо благословенне зачаття Твоє, Богом обрана Невісто й Діво.

Святкуючи Різдво Богородиці, Церква прославляє найвищу ступінь наближення Божества до людей, Його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. «Сьогодні неплідна Анна породила Діву божественну, призначену бути Матір'ю Царя всіх і Сотворителя, Христа Бога», — оспівує Церква при Богослужінні. — “Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, і шануємо святих Твоїх батьків, і всеславне славимо народження Твоє”.

Святий Андрій Крітський у своєму слові на день Різдва Пресвятої Богородиці говорить: «Нинішнє свято є для нас початком свят. Воно служить провісником благодаті і істини»; «День Різдва Богородиці є свято всесвітньої радості, тому що Богородицею весь рід людський обповився і смуток Єви змінився на радість». На Всенічному бдінні Євангеліє благовістить про зустріч Пресвятої Діви Марії після Благовіщення з праведною Єлисаветою, у якої зворушилась дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим і прорекла: «Благословенна Ти між жонами і благословен Плід утроби Твоєї!»

А Марія промовила: "Величає душа моя Господа, і радіє дух мій у Бозі, Спасі моїм". На літургії Євангеліє сповіщає про проповідь Ісуса Христа, за яку ублажали не тільки його Самого, але і Матір його.

Тропар свята: «Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій Вселенній, з Тебе бо засяяло Сонце правди — Христос Бог наш;  знищивши клятву, Він дав благословення і, перемігши смерть, дарував нам життя вічне»

Підготував Колос Олександр, учень Духовної дитячої недільної школи

Останнє оновлення (Вівторок, 21 вересня 2010, 12:31)

 

Преподобні Антоній і Феодосій Печерські

Душекорисні речі - Свята


15 вересня – день пам'яті преподобних Антонія (1073) та Феодосія (1074) Печерських

Засновник Києво-печерської лаври святий Антоній народився на початку XI століття в місті Любечі (поблизу Чернігова) і в хрещенні був названий Антипою. З юних років він відчув потяг до вищого духовного життя і наважився йти на Афон. В одній з обителей Афона він прийняв постриг і почав усамітнене життя в печері біля цього монастиря, яку досі показують. Коли він здобув у своїх подвигах духовну досвідченість, ігумен дав йому послух, щоб він йшов на Русь і насадив чернецтво в цій новопросвіченій християнській країні. Антоній покорився. Коли преподобний Антоній прийшов до Києва, тут було вже декілька монастирів, заснованих за бажанням князів греками. Але святий Антоній не обрав жодного з них, оселився в двосажневій печері, викопаній пресвітером Іларіоном. Це було в 1051 р. Тут святий Антоній продовжував подвиги суворого чернечого життя, якими славився на Афоні: їжею його були чорний хліб через день і вода в дуже помірній кількості. Незабаром слава про нього рознеслася не лише по Києву, але і по інших руських містах. Багато хто приходив до нього за духовною порадою і благословенням. Деякі стали проситися до нього на проживання. Першим був прийнятий Никон, саном ієрей, другим преподобний Феодосій.

Преподобний Феодосій провів свою молодість в Курську, де жили його батьки. З ранніх років він виявив благочестивий настрій духу: щодня він бував у храмі, старанно читав слово Боже, відрізнявся скромністю, упокорюванням та іншими чеснотами. Дізнавшись, що в храмі іноді не служать літургію через нестачу просфор, він вирішив сам зайнятися цією справою: купував пшеницю, своїми руками молов і випечені просфори приносив в церкву.

За ці подвиги він терпів багато прикрощів від матері, яка гаряче його любила, але не співчувала його прагненням. Почувши одного дня в церкві слова Господні: «Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, недостойний Мене» (Мф. 10: 37), він наважився залишити і матір (батько вже помер), і рідне місто і з'явився в Київ до преподобного Антонія. «Чи бачиш чадо, – запитав його Антоній, – що печера моя скромна і тісна?» – «Сам Бог привів мене до тебе, – відповів Феодосій, – виконуватиму те, що ти мені накажеш».

Коли число сподвижників преп. Антонія зросло до 12, він віддалився на сусідню гору, вирив собі тут печеру і став трудитися в затворі. Феодосій залишився на колишньому місці; скоро він був обраний братією в ігумена і почав старатися про установу правильного спільножительства за уставом цареградського Студійського монастиря. Головні риси заснованого ним спільножительства були наступні: усе майно в братії має бути спільне, час проводився в безперестанних працях; праці розділялися по силі кожного ігуменом; кожна справа починалася молитвою і благословенням старшого; помисли відкривалися ігуменові, який був істинним керівником усіх до спасіння. Преподобний Феодосій часто обходив келії і спостерігав, чи немає у кого чого зайвого, і чим займається братія. Часто і вночі він приходив до дверей келій і, якщо було чути розмову двох або трьох ченців, що зійшлися разом, то ударяв жезлом в двері, а ранком викривав винних. Сам преподобний був у всьому прикладом для братії: носив воду, рубав дрова, працював в пекарні, носив найпростіший одяг, раніше за всіх приходив до церкви, і на монастирські роботи. Окрім аскетичних подвигів, преп. Феодосій відрізнявся великим милосердям до бідних і любов'ю до духовної освіти і прагнув розташувати до них і свою братію. В обителі він влаштував особливий будинок для проживання убогих, сліпих, розслаблених і на утримування їх виділяв десяту долю монастирських прибутків. Крім того, щосуботи посилав цілий віз хліба ув'язненим.

З творів преподобного Феодосія відомі: два повчання до народу, десять повчань до ченців, два послання до великого князя Ізяслава і дві молитви.

Заснована преподобним Антонієм і влаштована преподобним Феодосієм Києво-печерська обитель зробилася зразком для інших монастирів і мала велике значення для розвитку Української церкви. З її стін виходили знамениті архіпастирі, ревні проповідники віри і чудові письменники.

джерело: cerkva.info

Останнє оновлення (Понеділок, 16 вересня 2013, 08:54)

 

Усікновення глави Іоана Предтечі

Душекорисні речі - Свята

Проповідь Іоана Предтечі була нетривалою. Приготувавши людей до прийняття Спасителя, він закінчив своє життя мученицькою смертю. Невдовзі після хрещення Господнього Іоана було ув'язнено галилейським царем Іродом. Цей галилейський цар Ірод Антипа був сином того самого Ірода Великого, який убив 14 тисяч вифлеємських немовлят.

Іоан викривав царя Ірода в тому, що він, за життя свого брата Филипа, одружився з його дружиною Іродіадою. Іродіада озлобилася за це на Іоана і просила Ірода, щоб він убив його. Та Ірод не погоджувався на це, тому що вважав Іоана за великого пророка і боявся народу, але на догоду дружині кинув його у в'язницю. Іродіада ж не вдовольнилася цим, тим більше, що сам Ірод прислухався до настанов Іоана і в багатьох випадках чинив згідно з його словами.

Минув майже рік. Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких і старійшин галилейських. На бенкет увійшла дочка Іродіади (падчерка Ірода) Саломія і стала танцювати, і догодила Іродові й тим, хто був на бенкеті.

Ірод сказав їй: "Проси у мене, чого хочеш", і клявся, що віддасть їй навіть до половини царства.

Вона вийшла і запитала у матері своєї, чого їй просити у нього?

Іродіада відповіла: "Голову Іоана Хрестителя".

Саломія швидко повернулась до Ірода і сказала: "Хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоана Хрестителя".

Ірод засмутився, але не міг при гостях порушити клятву; і він послав воїна у в'язницю відсікти голову Іоанові. Воїн, виконавши наказ царя, приніс на блюді голову Іоана Хрестителя і віддав Саломії, а Саломія віднесла матері своїй Іродіаді.

Ученики Іоанові, почувши про смерть Іоана Хрестителя, прийшли, взяли тіло його і поховали.

(Див.: Мф 14, 1–12; Мк 6, 14–29; Лк 9, 7–9).

День мученицької смерті св. Іоана Предтечі згадується православною Церквою 11 вересня за новим стилем і називається днем Усікновення глави Іоана Предтечі. В цей день призначено суворий піст. Свята Церква шанує Іоана Предтечу вище за всіх святих, після Богоматері.

Останнє оновлення (Неділя, 11 вересня 2011, 20:59)

 

Розпочався новий навчальний рік

СМК собор - Новини

в Духовній дитячій недільній школі та Молодіжному духовно-просвітницькому центрі

У неділю, 5 вересня 2010 року молебнем розпочався новий навчальний рік для дітей та молоді, які відвідують Духовну дитячу недільну школу та Молодіжний духовно-просвітницький центр.  Цього ж дня відбулося перше заняття "молодіжки", на якому були присутні більше 70 членів центру. Традиційно заняття розпочалося молитвою, після якої настоятель о.Богдан нагадав про мету та завдання молодіжного центру та поділився про плани на майбутнє. Обговорили питання необхідності більш інтенсивного вивчення Святого Письма. Усі присутні отримали в подарунок молитовники з проханням пам'ятати про силу молитви.

IMG_1163.jpg
IMG_1167.jpg
IMG_1173.jpg
IMG_1178.jpg
IMG_1180.jpg
IMG_1181.jpg
IMG_1182.jpg
IMG_1189.jpg
IMG_1198_cr.jpg
IMG_1211.jpg
IMG_1213.jpg
IMG_1220.jpg
IMG_1222_cr.jpg



Останнє оновлення (Вівторок, 07 вересня 2010, 21:25)

 

Молитва за Україну на День Незалежності України

24 серпня у 19-ту річницю Дня Незалежності України в Свято-Михайлівському кафедральному соборі відбувся молебень за Україну. Під час якого настоятелем собору о.Богданом було виголошено особливу молитву:

 

Святкування Маковея

СМК собор - Новини

Сьогодні, 14 серпня Православна Церква святкує свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, свято Всемилос­тивого Спаса та Пресвятої Богородицi, а також день семи мчч.Маккавеєвих. В Свято-Михайлівському кафедральному соборі було проведено 2 святкові Божественні літургії. Також сьогодні розпочинається Успенський піст, який триватиме до 28 серпня.

Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі в спеку.Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маковеїв, або, як кажуть в народі, «Маковея». Церква відзначає пам'ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. За переказами цього дня 988р. хрестився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії – хресний хід до води.Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов’язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): васильки, м'ята, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.Віруючі намагаються зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.


Останнє оновлення (Субота, 28 серпня 2010, 17:34)

 

Патріарх Філарет: Патріархові Кирилу хотілося багато, але не судилося

СМК собор - Новини

Українська православна церква Київського патріархату, предстоятелем якої є Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, була і залишається найчисленнішою серед Церков України. Зародившись на початку незалежності, УПЦ КП ревно відстоює українську ідентичність та традиції, які передовсім базуються на твердій непохитній вірі. Незважаючи на поважний вік, Його Святість постійно засвідчує свою дієвість, здатність впливати на суспільні та духовні процеси України, адекватно реагує на виклики, що стоять перед українською Церквою та українським народом. Щоби зустрітися Святішим Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом, особливих зусиль докладати не довелось. Наша розмова відбулася в резиденції Його Святості, одразу після завершення низки святкових заходів, присвячених Дню Хрещення Київської Руси. Святійший Патріарх люб’язно погодився відповісти на наші запитання.


- Ваша Святосте, візит Патріарха Російської православної церкви викликав неоднозначну реакцію серед віруючих. Українська православна церква Київського Патріархату заявила про утиски з боку влади та перешкоджання вірним вашої конфесії прибути на молебень біля пам’ятника князю Володимирові у Києві. Водночас Патріарху Кирилу та його мирянам були створені усі належні умови. Чи є реакція на Ваші заяви?

-Пройшло, напевно, ще мало часу для того, щоби говорити про якусь конкретну реакцію, але можу сказати, що ті представники влади, до яких я звертався, коли виникли згадані проблеми, відреагували і в міру можливого допомагали їх розв’язати. Я направив листи до Президента України Віктора Януковича і міністра внутрішніх справ Анатолія Могильова. Ми сподіваємося, що держава об’єктивно розгляне факти, які були викладені у цих листах і буде вжито належних заходів, щоби права віруючих на свободу віросповідання та пересування не обмежувалися.

 

У незалежній державі – незалежна Церква

СМК собор - Новини

Багато років триває дискусія про те, чи виправданий з погляду канонів і церковної історії принцип «В незалежній державі – незалежна Церква». Багато було сказано «за» і «проти» нього.

Як типову для супротивників цього принципу думку наведемо тут цитату з інтерв’ю телеканалу «Інтер» митрополита Іларіона (Алфєєва), глави Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату: «Саме це гасло про те, що в незалежній державі повинна бути незалежна Церква, є неканонічним і не відповідним традиції Православ’я».

Чи правий митрополит? Подивимося чи так це насправді у світлі деяких церковних документів
(текст виділений редакцією).

- З Томосу Константинопольського Патріархату про визнання автокефалії Православної Автокефальної Церкви в Польщі (1924 р.):


«Свята Православна Церква в Богом береженій Польській державі, наділена автономним церковним устроєм і управлінням, яка доводить свою твердість у вірі і ревність в церковних справах, просила Наш Святійший Апостольський і Вселенський Патріарший Престол благословити і утвердить Її автокефальний устрій, вважаючи, що в нових обставинах політичного життя такий устрій один лише міг би задовольнити і забезпечити Її потреби.

 

Патріарх Філарет: Як можна зачинити двері Церкви для 14 мільйонів вірян?

СМК собор - Новини

Ініціатива представника Російської Православної Церкви, який запропонував Президентові України зняти з реєстрації найбільшу Православну Церкву країни, шокувала людей

«Влада України може за місяць вирішити проблему розколу, ліквідувавши реєстрацію Української Православної Церкви Київського патріархату», – таку пропозицію, адресовану Президентові Віктору Януковичу й іншим представникам української влади, на тлі візиту Московського Патріарха Кирила озвучив представник Одеської єпархії УПЦ Московського патріархату отець Сергій (Лебєдєв).

Повірити, що активно поширювана заява є ініціативою самого її автора, було б абсурдним. Насправді, вибравши такий «неофіційний» рівень оприлюднення побажання, Московський патріархат починає «м’яко» готувати громадську думку до ліквідації непідконтрольної Москві Православної Церкви.

Усе це погано пахне і нагадує те, як 1946-го ліквідовували Греко-Католицьку Церкву в Західній Україні.

Важливо й те, що офіційна українська влада наразі ніяк не прокоментувала заяву представника РПЦ. Однак, як стверджують експерти, зважаючи на те, якою «чутливою» до вимог Білокам’яної є нинішня українська влада, можна не сумніватися – це питання могло серйозно обговорюватись на зустрічі Патріарха Кирила з Президентом Януковичем.

І ще один факт, який шокує: ця зустріч, котру провели в форматі віч-на-віч, уперше відбулася навіть без присутності Предстоятеля УПЦ МП митрополита Володимира (Сабодана).

Чи реальний для втілення цей сценарій? Що думає про це сама УПЦ КП? Напередодні святкування Хрещення України-Руси кореспондента «Експресу» прийняв у своїй резиденції Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.

УПЦ КП – це 30 відсотків українців



Московська пропаганда про «не канонічність» УПЦ КП така сильна, що навіть у Західній Україні дієва. Зокрема знаю православних, котрі ставали вірними УГКЦ не з богословських міркувань чи повертаючись до традиції батьків, а тому, що «ця Церква точно канонічна». У центрі і на сході країни це, зрозуміло, є причиною страху парафій переходити з УПЦ МП до УПЦ КП. Якими аргументами ви заспокоюєте людей?


- Саме поняття «канонічна – неканонічна» – не богословське і лукаве. Маємо ставити питання так: Київський патріархат це Церква чи не Церква? Ми сповідуємо ті самі догмати й ту саму віру, що й усі Православні Церкви, за тим самим чином звершуємо богослужіння, дотримуємося у своєму житті тих самих канонів. Наші священики та єпископи рукоположені законно і мають апостольське наступництво. За всіма цими ознаками Київський патріархат є Церквою.

Останнє оновлення (Неділя, 01 серпня 2010, 14:40)

 

У Києві відбулося святкування дня Хрещення Руси-України

СМК собор - Новини

Церква.info

 

27-28 липня 2010 р. в Києві відбулися загальноцерковні урочистості, присвячені дню Хрещення Руси-України та пам’яті рівноапостольного князя Володимира Хрестителя. Очолив богослужіння Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні майже всіх єпископів та представників духовенства з усіх єпархій Київського Патріархату. На богослужіннях також молилася делегація Чорногорської Православної Церкви на чолі з митрополитом Михаїлом.

У Володимирському патріаршому кафедральному соборі столиці 27 липня відбулося Всенічне бдіння, а 28 липня – урочиста Божественна літургія. Храм та подвір’я навколо нього були наповнені богомольцями. На запричасному стиху секретар Священного Синоду єпископ Євстратій виголосив Послання Святійшого Патріарха Філарета до повноти Київського Патріархату з нагоди дня Хрещення Руси-України.

Повністю стаття та фотографії

Гарна підбірка особистих фотографій - у «Живому журналі» Олега Блажка.

Інша серія фотографій - у «Живому журналі» Олени Білозерської.

 

Останнє оновлення (П'ятниця, 30 липня 2010, 20:03)

 
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ