Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

У третю Неділю після Великодня Свята Церква згадує пам'ять святих жінок-мироносиць, і праведних Йосифа Аримафейського і Никодима – таємних учеників Христових. Своїм богослужінням Церква знову ставить нас на голгофі у Хреста Христовового, з якого знімають Пречисте Його Тіло Йосиф та Никодим, і у вертограді у труни, де вони поклали Тіло Ісуса Христа, і де потім мироносиці, що прийшли помазати Його Тіло благовонними маслами, першими удостоюються бачити Воскреслого Господа.

З отриманням Томосу процес формування Помісної Церкви України не тільки не закінчився, навпаки – розпочався. Етапні складнощі: протидія Москви, повільний процес доєднання приходів, боротьба за церковне майно, повноцінне визнання ПЦУ світовим православ’ям … були зрозумілі одразу. Однак мало хто очікував проблем всередині самої ПЦУ. Тим більше від особи Філарета. Як відомо, за результатами Собору колишній очільник КП отримав статус Почесного Патріарха (що не має аналогів в інших помісних церквах, і в профільному середовищі викликає, як мінімум, подив) та постійне місце у складі Священного синоду. Очільник ПЦУ Епіфаній – його вихованець, завжди ставився до нього з підкресленою повагою.

4 травня 2019 року президент Петро Порошенко підписав указ «Про відзначення державними нагородами України».

Нагородами відзначили «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм».

Духовенство та громада Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомир щиро вітає настоятеля храму о. Богдана Бойко.

Бажаємо наснаги, терпіння та руху вперед до нових вершин.

Многії вам літа!

Молитва за померлих – це найбільше і найголовніше, що ми можемо зробити для тих, хто відійшов у світ інший. Загалом, покійний не потребує ні гробу, ні пам`ятника – все це данина традиціям, нехай і благочестивим. Але вічно жива душа покійного відчуває велику необхідність у нашій постійній молитві, тому що сама вона не може творити добрих справ, якими була б в змозі умилостивити Бога.

Ось, чому домашня молитва за близьких, молитва на кладовищі біля могили – обов`язок кожного православного християнина. У певні дні року Церква творить поминання всіх від віку померлих отців і братів у вірі, які удостоїлися християнської кончини, і тих, кого забрала раптова смерть, і які не були представлені у загробне життя молитвами Церкви.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Не  раз ми читаємо в Євангелії  урочисте сповідування людини, який дізнався  у Христі свого Господа і Бога. Перший раз - на початку шляху  Господнього. Після Його хрещення, коли Христос вступив на Свій хресний  шлях, Він зустрічає Нафанаїла; Він свідчить перед іншими, що цей чоловік  чистий.

Перша неділя після Пасхи в церковному календарі носить назву Антипасхи, Фоминої неділі. Назва Антипасха означає «замість Пасхи»: не протиставлення, а повернення до минулого свята, повторення його. З давніх часів восьмий день після Пасхи, як закінчення Світлої Седмиці, святкується особливо, складаючи собою немов би заміну Пасхи.У цей недільний день Своїм новим явленням для всіх одинадцяти апостолів Господь повторив і оновив явлення, яке було у перший день по Воскресінню.

Тихими вулицями Єрусалиму апостол Фома пробирається до дому, в якому перебували решта апостолів. Він іде досить обережно, оглядаючись. Те що він переживав в останні дні ніхто з апостолів не міг зрозуміти. Спокій апостола зворушила остання подія, яка відбулась на зібранні апостолів.

«Не йму віри, поки я не побачу Владики, не побачу Його боку, звідки випливла кров, вода – хрещення, поки не побачу рани, яка вилікувала людину з великої рани – гріха, поки не переконаюся, що не був це лише дух, але мав тіло і кості!».

З апостольських часів свято християнської Пасхи продовжується сім днів, тобто весь тиждень, від власне Великодня до Неділі Фоми, або Антипасхи. Цей тиждень називається “Світла Пасхальна Седмиця”. Кожен день тижня теж називається світлим – Світлий Понеділок, Світлий вівторок і т. д., а останній день – Світла Субота.