Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Проповідь у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира єпископа Житомирського і Овруцького Паїсія у день свята Воздвиження Хреста Господнього 27 вересня 2018 р.Б.

Dim lights

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Головним змістом Святого Письма є утвердження віри. Перші люди згрішили, тому що втратили віру. До пришестя Христа Спасителя основним завданням старозавітних патріархів, царів і пророків було збереження в ізраїльському народі віри у грядущого Спасителя світу. Народився Син Божий, і всі Його проповіді і вчинки були спрямовані на пробудження в людях віри. Христос навчав, творив чудеса, щоб люди повірили, що Він є Син Божий, Спаситель світу.

Гоніння на християн припинилися тільки на початку четвертого століття, за римського імператора Костянтина Великого. Імператор Костянтин сам переконався в силі і славі хресного знамення Христового. Одного разу, напередодні вирішальної битви, він і все його військо побачили на небі знамення хреста, утвореного зі світла, з написом: «цим перемагай» (по-грецьки: НІКА). Після цього наступної ночі імператорові явився Сам Ісус Христос з хрестом у руці і сказав, що цим знаменням він переможе ворога, і повелів зробити бойове знамено із зображенням святого хреста. Костянтин виконав повеління Боже і переміг ворога. Він прийняв християн під свій захист і проголосив віру Христову панівною (головною). Він скасував страту через розп’яття і видав закони на користь Церкви Христової. За свої заслуги та ревність у поширенні християнської віри Костянтин Великий з його матір’ю Єленою отримали назву святих царів рівноапостольних, тобто рівних апостолам.

Dim lights

Лісовий відпочинок або дні здоров’я у Духовній дитячій недільній школі при Свято-Михайлівському кафедральному соборі.

Такі вихідні у селі Богданівка на території християнського табору вже стали гарною традицією осіннього виїзду на природу.

У попередній нашій розмові ми згадували про важливість, і навіть, обов’язковість читання. Окрім того, що читання книг є, чи принаймні має бути, постійним супутником всякої адекватної та культурної людини, бо це є наш розвиток, поступ, ріст, у справі саме духовного читання у нас є ще один важливий пункт. Ми часто говоримо, що людина сотворена за образом і подобою Божою. При цьому, на жаль, забуваємо, що мова тут йде не про нас із вами, а про Адама – першу людину. У нас із вами все трохи по-іншому. Святі Отці нагадують, що після райського гріхопадіння у нас образ Божий залишився, але свою богоподібність ми втратили. Нам потрібно знову її здобути свідомою працею, що, власне, і є метою нашого життя на землі.

В суботу та неділю 22-23 вересня 2018 р.Б. в Духовній дитячій недільній школі при Свято-Михайлівському кафедральному соборі відбулися традиційні осінні виїзди до лісу під назвою «День здоров'я».

За два дні понад чотириста дітей мали змогу активно провести свій час з батьками та вчителями на природі.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Сьогодні православна Церква святкує Різдво Пресвятої Богородиці. В церковних піснеспівах, звертаючись до Божої Матері, свята Церква співає: “Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всій вселенній...”

Величаємо Тебе, пресвятая Діво, і шануємо святих Твоїх родителів, і всехвальне славимо народження Твоє.”

21 вересня Свята Православна Церква молитовно згадує подію Різдва Пресвятої Богородиці. Напередодні свята, у четвер ввечері, у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій звершив Всенічне бдіння. За богослужінням владиці співслужило соборне духовенство.

Різдво Пресвятої Богородиці є велике дванадесяте свято, яке святкується 21 вересня за новим стилем. Господь, перш ніж народитися на землі як людина для спасіння світу, приготував свою Пречисту Матір. Вона народилась у галилейському місті Назареті, від праведних батьків Іоакима та Анни. Св. Єпіфаній говорить: «Іоаким — значить приготування для Господа, або від Іоакима приготувався храм Господа, тобто Пресвятая Діва Марія; Анна — благодать, тому що Іоаким і Анна одержали благодать через зачаття від них благословенної Діви». По батькові Діва Марія походить з царського роду, по матері — від архієрейського, і таким чином вона увінчана славою і честю; славою — бо від кореня царського проросла, честю — бо з архієрейського племені виросла.

Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони дуже сумували через це, часто молилися Богові і просили його, щоб дарував їм дитя. І при цьому дали обітницю — коли в них народиться дитя, то вони його посвятять на служіння Богові.