Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Церковний спів прив’язує увагу, відвертаючи її від пустих і марних обра­зів, світських розкошів і підносить розум та серце до такої краси, що у мистецькій глибині є наче образом духовної, надприродної і вічної краси. Церковний спів може і повинен представляти значення слів молитви, а тими словами так часто бувають слова, якими Всевишньому подоба­лося передати людству предвічну правду наукою Божого Об’явлення.

Спів є пречудним символом молитви, бо так, як у співі голос раз підноситься до високих тонів, то знову знижається до низьких, — так і у мо­литві: Душа, стоячи перед Всевишнім, раз підноситься до неба актами надії чи любові, то знову понижає себе до покірного визнавання гріхів і покаяння за них. Як у співі мелодія розходиться на всі сторони, неначе хотіла б обійняти Вселенну, так і у молитві душа людини розширюється на весь світ, щоб любов’ю ближнього обійняти усіх братів. Як у співі мелодія підносить душу і веде її у якісь безкінечні простори, в яких затоплюється душа, догадуючись більше, ніж пізнаючи якісь тайни краси та гармоній, так само у молитві душа підноситься до неба, очі звертаються до Отця, Який у небі, і в Ньому та Його служінні, у Його дарах, у Його любові пізнає безкінечну глибину думок, почуттів і незнаного ще, але такого очікува­ного майбутнього життя у Царстві Небесному.

У головному соборі м.Житомира своїм співом урочисті богослужіння за участі Архієрея вже багато років прикрашає Архієрейський хор під керівництвом Євгенія Шестакова.

Архієрейський хор являє собою мішаний чотириголосий хор, тобто у ньому поєднуються жіночі та чоловічі голоси в один загальний співочий колектив. Основні його групи – сопрано, альти, тенори, баси – поділяються на 1-і й 2-і голоси. У музичному мистецтві мішаний хор вважають найдосконалішим з усіх видів хорових колективів, оскільки він має дуже широкий діапазон та володіє багатством музичних барв і технічних можливостей.

Альт (італ. Alto, фр. Haute contre; від лат. Altus - високий) - спочатку називався голос, що був вище тенора, що виконував головну мелодію: cantus formus, інакше фальцетто. Пізніше почав позначати низький голос у жінок і хлопчиків. Він вважається другим з чотирьох головних видів людського голосу: сопрано, альт, тенор і бас, і подібно трьом іншим, є у різних ступенях. Тому розрізняють низький і більш високий альт. Обсяг першого простягається приблизно від фа у малій октаві до фа або соль у другій октаві, тоді як кордони другого визначаються одним або двома тонами вище (від ля у малій октаві до ля у другій октаві). За своїм обсягом високий альт збігається з меццо-сопрано і обидва голоси часто змішуються один з одним, тоді як, за природою цих голосів і співвідношенню регістрів, вони легко відрізняються. Жіночий альт складається з двох регістрів, межі яких доходять до сі у першій октаві, у дитячих і чоловічих альтів декількома ступенями нижче. Альтовим ключем або знаком, в якому пишеться партія альта, називається загальновживаний ключ до, що пишуть у третій лінії нотної системи.

В Архієрейському хорі при Свято-Михайлівському соборі партію альта виконують (на фото зліва направо):

• Борисенко Наталія Михайлівна (Кам’янець-Подільський інститут)

• Кулявець Ольга В’ячеславівна (Житомирський інститут культури)

• Бондаренко Галина Олександрівна (Житомирське музичне училище)

• Терська Тетяна Валентинівна (Мозирське музичне училище)