Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Спасительну місію на землі Господь наш Ісус Христос завершив двома величними актами, якими є воскресіння Лазаря і вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Ці дві події, свідками яких було багато людей, переконливо свідчили про Христове месіанське посланництво та Його божественність. Тріумф цих двох світлих подій відчинив також браму до останнього акту Христового життя - Його страждання і смерті.

Від перших віків християнства Східна Церква святкує пам'ять входу Христового до Єрусалима в неділю перед Його світлим Воскресінням. Квітна неділя з давніх-давен вважалася великим Господнім празником і належить до 12-ти найбільших празників церковного року. Вона має також деякі особливі звичаї, яких не мають інші свята. Для кращого розуміння цього свята поглянемо на його історію, духовне значення та звичаї, пов'язані з ним.

«Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жонами, і благословен плід утроби Твоєї, бо Ти народила Спаса душ наших». Ця широковідома молитва йменується ще ангельським вітанням Божій Матері. Посланець Небес явився Отроковиці Марії з доброю новиною, або ж благою вістю (звідки й назва свята – Благовіщення): Вона народить Спасителя світу.

У другу неділю Великого Посту Православна Церква святкує пам’ять святителя Григорія Палами.

Основним джерелом відомостей про життя святителя є «Похвальне слово св. Григорію», написане його другом і учнем Філофеєм Коккіним (1304 — 1355, 1362 — 1376), патріархом Константинопольським. Це «Похвальне слово» засноване на офіційному документі, який був складений в результаті розпочатого за дорученням Константинопольського патріарха Каліста I в 1363 році розслідування.

До Римлян 14:17

«Бо Царство Боже- не їжа і питво, але праведність, і мир, і радість у Святому Духові.

Полюби убогість Христову, щоб там збагатитися тобі Христовим Божеством. Полюби найпрекрасніший піст - справу найчеснішу і богоугодну. Піст – це колісниця, яка підносить на небо...»