Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних, Архангелів: Гавриїла, Рафаїла, Уриїла, Селафиїла, Єгудиїла, Варахиїла та Єремиїла

"Ангел такий прозорий, що через нього ллється на нас і досягає до нас світло Божественне... через них ми пізнаємо не їх, а живого Бога, Якого вони пізнали."

Святитель Григорій Палама

Святкування Собору Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних встановлено на початку IVст. На Помісному Лаодикійському Соборі, що відбувся за декілька років до І Вселенського Собору. Лаодикійський Собор 35-м правилом засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам як творцям та правителям світу і утвердив православне шанування їх. Звершується свято у листопаді 9-му місяці від березня ( з якого в давнину починався рік) – у відповідності з числом 9-ти чинів Ангельських. Восьмий же день місяця вказує на майбутній Собор всіх Сил Небесних в день Страшного Суду Божого, який Святі отці називають « днем восьмим, бо після віку цього, що йде седмицями днів, настане «день восьмий», і тоді: « прийде Син Людський у Славі Своїй і всі святі Ангели з Ним» ( Мф. 25,31).

Після закінчення Петрового посту 12 липня за церковним календарем християнський світ святкує свято святих славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра й Павла, які своїми стражданнями і великомученицькою смертю засвідчили свою віру у Христа. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, а з IV ст. набуло повсюдного поширення.

Апостол Петро (раніш званий: Симон) — один з 12 апостолів Ісуса Христа, син Іони з Віфсаїди, одружений, батько дітей, займався рибальством; був старшим братом Андрія Первозванного, який і привів його до Господа. Тоді ж він був названий символічним ім'ям Петро (грец. πετρος), що означає — камінь (сирійською його звали Кифа, тобто скеля). Згодом Господь звернувся до апостола Петра зі словами: «Блаженний ти, Симоне, сину Іонин, бо не тіло і кров тобі оце явили, але мій небесний Отець. І кажу тобі, що ти скеля; на скелі оцій побудую я Церкву Свою, — і сили пекельні не переможуть її». Свідченням того, що Господь уподобив собі Петра було те, що Христос відвідав його дім і зцілив близьких, удостоїв апостола бути свідком Святої Божественної слави на горі Фавор і страждань та страстей у Гефсиманському саду. Незважаючи на свою любов до Ісуса Христа, Апостол Петро через свою людську неміч тричі відрікся від Божественного Учителя: згодом розкаявся, одержав прощення — і саме йому, першому серед апостолів, після свого воскресіння явився Господь.

Це радісне і зворушливе перехідне свято — жінок-мироносиць — відзначають у третю неділю після Великодня.

За Євангелієм, у неділю Марія Магдалина, Марія Клеопова, Саломія, Іоанна, Марфа та Марія взяли пахощів і у великій скорботі зібралися йти, щоб помазати тіло Ісуса Христа, як велить закон. Було ще дуже рано — тільки-но сходило сонце. Дорогою переймалися: як же вони потраплять у склеп, адже він завалений великим каменем? Та, прийшовши до місця поховання, побачили, що камінь лежить збоку, а вхід вільний. Усередині печери сидів ангел, який сказав, аби вони не боялися його і не шукали розіп’ятого Ісуса Назарянина, бо Він воскрес. У Євангелії від Марка йдеться: “Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з’явився найперше Марії Магдалині, з якої був вигнав сім демонів”. Побачивши воскреслого Господа, вона радісною звісткою про воскресіння втішила Його учнів. Як перша благовісниця воскресіння Христового Магдалина визнана святою церквою рівноапостольною.Ось так жінки першими дізналися про цю знаменну подію — наріжний камінь православної віри. Саме це поклало початок Новому Завіту, про що апостол Павло сказав: “Якщо Христос не воскрес, то проповідь наша марна, марна і віра наша”.

Від 23 лютого до 11 квітня – свята Пасхи – триватиме Великий піст. В цей час згідно традицій Православної Церкви та церковного Уставу християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати в своєму житті того, що віддаляє людину від Бога. 

Протягом посту християни не повинні вживати в їжу продукти тваринного походження – м’ясо, молоко, яйця та вироби, що їх містять. Великий піст відноситься до суворих постів, а тому за церковним Уставом під час нього не повинна вживатися риба, крім свята Входу Господнього в Єрусалим (5 квітня) та Благовіщення (7 квітня). Обмежується також вживання олії, яку Устав дозволяє лише у суботу та неділю. На час посту ті, хто перебувають у шлюбі, повинні утриматися від статевих відносин.

Іверська ікона Божої Матері належить до числа найбільш відомих і шанованих у Православному світі ікон Пресвятої Богородиці.

У ІХ ст. після Різдва Христового, під час царювання грецького імператора Феофіла, потьмареного іконоборчою єрессю, лютувало гоніння на святі ікони. Православні шанувальники святині піддавались знущанням, а самі ікони викидались з храмів і спалювались. По всім містам і селам були розіслані таємні наглядачі відшукувати сховані ікони, з суворим наказом знищувати їх.

Нікеї жила одна багата, благочестива і побожна вдова з юним сином. В неї була чудотворна ікона Божої Матері, до якої вона мала особливу віру і благоговіння. Вдова, боячись знищення святині, пообіцяла імператорським воїнам гроші й просила їх до ранку не чіпати ікону. Після їх відходу жінка разом із сином (згодом афонським ченцем) довго молилася перед святим образом, просячи Владичицю про заступництво і милість. Для збереження святої ікони вдова опустила її в море. Ікона, стоячи на воді, приплила до Афону.