Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Сьогодні, 12 травня Православна Церква вшановує пам'ять прп.Амфілохія Почаївського. Старець, цілитель, подвижник, захисник і молитовник перед Господом глибоко усвідомлював, що життя — безперестанна битва, у якій диявол бореться з Богом, а поле цієї битви — серце людське. Кожна людина повинна багато молитися, щиро каятися, смиренно терпіти, щоб Бог отримав перемогу у її серці.

Це переконання він підтвердив своїм подвижницьким життям і навчив цьому сотні і сотні тисяч людей, які зверталися і звертаються до нього за зціленням від тілесних і духовних недугів. Добре відкрите обличчя зі світлим поглядом пам’ятає кожен, хто приходив до нього. Вже більше 30-ти років до о.Йосипа на могилу приїжджають за порадою, допомогою, зціленням…

Читати житіє преподобного повністю

Джерело: parafia.org.ua

Пасха Христова - урочистість з урочистостей. Про це говорить у своєму слові і св. Епіфаній Кіпрський: "Свято Пасхи - найурочистіше зі всіх свят. Воно є для всього світу святом Відновлення і Спасіння. Це свято є главою всіх свят..." Церква у своїх піснеспівах називає Пасху Великою, що Двері Райські нам відчиняє, Неділею Святою, Світлим Христовим Воскресінням, закликає святкувати її на землі і на Небі, світ видимий і невидимий, бо Христос востав, радість вічна." Св. Григорій Богослов в своєму 45-му Слові на Пасху говорить: "Нині спасіння світові - світові видимому і невидимому, Христос востав з мертвих; встаньте з Ним і ви, Христос у славі Своїй, виходьте і ви. Христос із гробу, звільняйтесь від кайданів гріха, відчиняються ворота пекла, руйнується смерть. Пасха в нас - свято свят і урочистість урочистостей, настільки перевершує всі урочистості, навіть Христові і в честь Христа здійснювані, наскільки сонце перевершує зірки."

Dim lights

«Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте тіло Твоє, плащаницею чистою обгорнув і пахощами, в гробі новім, покривши, поклав».

Богослуження Великої п’ятниці характеризуються гарними обрядами, зворушливими напівами і глибокими змістом гимнами та стихирами. Головна їхня тема — це муки і смерть Господа нашого Ісуса Христа.

“Днесь висить на дереві, — співаємо на 15 антифоні утрені Великої п’ятниці, — Той, що на водах землю повісив. Вінцем з терня вінчається — Цар ангелів. У багряницю одягається Той, що небо одягає хмарами. Цвяхами пригвозджений — Жених церкви. Копієм проколений — Син Діви. Поклоняємось страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, покажи нам і славне Твоє воскресення”.

Останній тиждень перед Великоднем носить назву Страсного, бо в цей час Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.

Протягом Страсної седмиці Церква послідовно згадує останні дні земного життя Господа Ісуса Христа.

Яке значення має Різдво для нас, і чому воно є для нас святом? В чому його цінність?

Ключ до відповіді на це запитання лежить у церковному вченні про людину, її гріхопадіння і потенційної можливості (покликання) до обоження своєї природи (святості). Про це нині навчають у вищих духовних школах, і мені досить не просто буде його пояснити так, щоб було зрозуміле навіть мало- та не- церковним людям, що читають нас, хоча я спробую.