feed-image
Українська

Пасха. Світле Христове Воскресіння

Душекорисні речі - Свята

Пасха Христова - урочистість з урочистостей. Про це говорить у своєму слові і св. Епіфаній Кіпрський: "Свято Пасхи - найурочистіше зі всіх свят. Воно є для всього світу святом Відновлення і Спасіння. Це свято є главою всіх свят..." Церква у своїх піснеспівах називає Пасху Великою, що Двері Райські нам відчиняє, Неділею Святою, Світлим Христовим Воскресінням, закликає святкувати її на землі і на Небі, світ видимий і невидимий, бо Христос востав, радість вічна." Св. Григорій Богослов в своєму 45-му Слові на Пасху говорить: "Нині спасіння світові - світові видимому і невидимому, Христос востав з мертвих; встаньте з Ним і ви, Христос у славі Своїй, виходьте і ви. Христос із гробу, звільняйтесь від кайданів гріха, відчиняються ворота пекла, руйнується смерть. Пасха в нас - свято свят і урочистість урочистостей, настільки перевершує всі урочистості, навіть Христові і в честь Христа здійснювані, наскільки сонце перевершує зірки."

 

Про святу Плащаницю, СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ (відео)

Душекорисні речі - Свята

Dim lights

«Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте тіло Твоє, плащаницею чистою обгорнув і пахощами, в гробі новім, покривши, поклав».

Богослуження Великої п’ятниці характеризуються гарними обрядами, зворушливими напівами і глибокими змістом гимнами та стихирами. Головна їхня тема — це муки і смерть Господа нашого Ісуса Христа.

“Днесь висить на дереві, — співаємо на 15 антифоні утрені Великої п’ятниці, — Той, що на водах землю повісив. Вінцем з терня вінчається — Цар ангелів. У багряницю одягається Той, що небо одягає хмарами. Цвяхами пригвозджений — Жених церкви. Копієм проколений — Син Діви. Поклоняємось страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, покажи нам і славне Твоє воскресення”.

 

Страсний тиждень

Душекорисні речі - Свята

Останній тиждень перед Великоднем носить назву Страсного, бо в цей час Церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння.

Протягом Страсної седмиці Церква послідовно згадує останні дні земного життя Господа Ісуса Христа.

У Великий понеділок згадується старозавітній образ патріарха Йосифа, який був проданий братами в Єгипет, постраждав, а потім прославився і звеличився. Йосиф є прообразом страждань Христа Спасителя, який був відданий на смерть співвітчизниками, але возвеличився у Своєму Воскресінні з мертвих. Також прообразне значення життя Йосифа можемо бачити в тому, що він був відданий братами на смерть, але Бог зробив так, що Йосиф в час голоду врятував свого батька і братів від смерті. Також і Господь Ісус Христос був відданий людьми на смерть, але завдяки Його воскресінню ми звільняємося від рабства гріху та смерті.

 

Чому ми святкуємо Різдво Христове?

Душекорисні речі - Свята

Яке значення має Різдво для нас, і чому воно є для нас святом? В чому його цінність?

Ключ до відповіді на це запитання лежить у церковному вченні про людину, її гріхопадіння і потенційної можливості (покликання) до обоження своєї природи (святості). Про це нині навчають у вищих духовних школах, і мені досить не просто буде його пояснити так, щоб було зрозуміле навіть мало- та не- церковним людям, що читають нас, хоча я спробую.

 

Святі мучениці Віра, Надія, Любов та матір їх Софія

Душекорисні речі - Свята

30 вересня Православна Церква вшановує пам'ять святих мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії. Жили вони в Римі за царювання імператора Андріана. Софія, ,будучи у чесному шлюбі, народила трьох доньок, яким дала імена відповідні трьом християнським чеснотам, і прагнула навчити їх тих чеснот.
Слухаючись святої богомудрої матері, доньки досягали успіху в духовному житті, зростали красиві і мудрі. Чутка про їхню премудрість і красу дійшла і до начальника області Антіоха, він же відразу переконався, що вони християни і повідомив про це царя Андріана. Останній послав слуг за премудрими дівами. Помолившись і поклонившись Господу Богу, всі четверо – мати і доньки пішли до царя, часто споглядаючи на небо і таємною молитвою вручали себе допомозі Того, Хто повелів не боятися «тих, що вбивають тіло а душі не можуть убити» (Мф. 10, 28).

Побачивши їх благородні, світлі і безстрашні обличчя, цар почав запитувати, якого вони роду, як їх звуть і яка їхня віра. Будучи премудрою, мати відповідала розсудливо. Розповівши коротко про своє життя, вона почала сповідувати Христа. «Я християнка, ось це дорогоцінне ім'я яким я можу похвалитись», – говорила вона.

 
Більше статтей...
ЗНАЙТИ