feed-image
Українська

Собор Пресвятої Богородиці

Душекорисні речі - Свята

Свято Христового Різдва показує перед нами величний Божий план відкуплення людського роду. Божий Син з безконечної любови до нас стає малою Дитиною. Своєю Матір’ю Він вибирає Пречисту Діву Марію. Завдяки Ній Божі плани могли стати дійсністю.

Православна Церква маючи на увазі гідність Богоматеринства, призначила другий день Христового Різдва на особисте звеличання достойності Пресвятої Богородиці.

Час від свята Христового Різдва до Богоявлення триває 12 днів, тому й має назву дванадцятидення (додекамерон - грец). Святкування дванадцятидення підтверджує Устав св. Сави Освяченого (†530), де сказано, що в тому часі "нема ані посту, - звідси наша загальниця - ані коліноприклонінь у церкві чи в келіях".

 

13 грудня - День пам'яті Апостола Андрія Первозванного.

Душекорисні речі - Свята

Православна церква шанує пам'ять апостола Андрія Первозванного, що є одним з найбільш шанованих православних святих, в Україні.

Ім'я Андрій - грецьке (Ανδρέας) і в перекладі означає «мужній».

Апостол Андрій був родом із Віфсаїди. Коли Іоанн Хреститель почав проповідувати на берегах Йордана, Андрій разом з Іоанном Зеведеєвим послідував за пророком, сподіваючись в його вченні знайти відповідь на свої духовні питання. Багато хто почав думати, що може Іоанн Хреститель і є очікуваний Месія, але він пояснив людям, що він не Месія, а посланий тільки приготувати Йому шлях. У той час Господь Ісус Христос прийшов до Іоанна Хрестителя на Йордан для хрещення, і той, указуючи на Господа, сказав своїм учням: «Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу». Почувши це, Андрій з Іоанном послідували за Ісусом. Господь, побачивши їх, запитав: «Що ви шукаєте?» Вони сказали: «Учителю де Ти живеш?» - «Підіть і побачите», - відповів Ісус, і з того часу вони стали Його учнями. У цей же день апостол Андрій пішов до свого брата Симона Петра і сказав йому: «Ми знайшли Месію». Так Петро приєднався до учнів Христових.

 

Покров Пресвятої Богородиці

Душекорисні речі - Свята

ікона із http://blog.i.ua/search/?type=label&words=38602

14 жовтня (1 жовтня за старим стилем) весь православний світ, святкує одне з великих церковних свят – Покров Пресвятої Богородиці. Це свято встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році в місті Константинополі, у Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресятої Діви, Її головний покров і частина поясу).

Коли столицю Візантії, Константинополь, оточили сарацини, у Влахернському храмі служилося всенічне бдіння.Місто готувалося до облоги, воїни озброювалися, багато жителів на колінах і із слізьми молилися про те, щоб це лихо минуло їх. У той час коли полки ворогів були готові до нападу, сталося диво: близько тисячі християн, які молились про порятунок, побачили, що їхні благання почуті.

 

Покров Пресвятої Богородиці

Душекорисні речі - Свята

ікона із http://blog.i.ua/search/?type=label&words=38602

14 жовтня (1 жовтня за старим стилем) весь православний світ, святкує одне з великих церковних свят – Покров Пресвятої Богородиці. Це свято встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році в місті Константинополі, у Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресятої Діви, Її головний покров і частина поясу).

Коли столицю Візантії, Константинополь, оточили сарацини, у Влахернському храмі служилося всенічне бдіння.Місто готувалося до облоги, воїни озброювалися, багато жителів на колінах і із слізьми молилися про те, щоб це лихо минуло їх. У той час коли полки ворогів були готові до нападу, сталося диво: близько тисячі християн, які молились про порятунок, побачили, що їхні благання почуті.

 

Про свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні

Душекорисні речі - Свята

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Свято Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Щодо історії відзначення свята, то в час ворожої навали в храмі Пресвятої Богородиці на Влахернах, де переховувалася Її риза, служили всенічну. Після закінчення богослужіння св. Андрій разом зі св. Єпіфанієм побачили, як від царських воріт йде світлом осяяна Богородиця у супроводі Св. Іоана Хрестителя і св. Іоана Богослова та великого сонму Святих. Божа Мати, як побачили св. Андрій та св. Єпіфанія, підійшла до престола, довго молилася навколішки. Після цього, знявши зі своєї голови хустку-омофор (покров) — з грецької мафоріон — розпростерла її над народом, який був у церкві. Св. Андрій і Єпіфаній зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, щоб спасти місто. На Русь свято Покрови прийшло через 250 років. Хто й коли встановив його тут, єдиного погляду немає. Є думка, що Покрова запроваджена у ХІІІ ст. князем Олександром Невським. Архієпископ Владимирський Сергій стверджував, що свято встановлено у Києві у першій половині або на початку ХІІ ст. невідомим князем. З часом у Владимирі склали церковну службу Покрові, а з Константинополя привезли копію однієї з богородичних ікон, відому під назвою ікони Владимирської Божої Матері. При церкві почали виготовляти ікони із зображенням Марії, які мали захистити віруючого від куль на війні, хвороб, інших житейських неприємностей. Проводились хресні ходи з іконами Богородиці, поширювались чутки про їх чудодійну силу. 
У селах Покрова – це пора сватання та весілля, а тому дівки, яким уже надокучило дівувати, молилися: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою». А в селі Масанах під Черніговом казали так: «Свята Покрівка, накрий мою голівку, хоч черепицею, аби я була молодицею». У селах перед Покровою уже не було польових робіт. Тому й існували приказки: «Як прийшли жнива, жінка як нежива, а як прийшла Покрова, то й жінка здорова», або «Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова». 
Після Покрови, вважають у народі, починається зима: «На Покрову до обіду осінь, по обіді – зима».

Покров-омофор Богородиці став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії. Цього дня в Україні також згадують події з національної історії. Адже Божу Матір (її називали у тому числі й Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. У Запорізькій Січі була церква Святої Покрови. У ній щороку всім козацтвом відзначали свято Покрови, у цей день козаки також обирали нового отамана. За народним переказом, після зруйнування Січі 1775 року козаки, які пішли за Дунай, взяли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Звідси і виник особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди. Козацьку традицію вшанування Покрови продовжили воїни УПА, обравши 14 жовтня днем зброї і заснування Української армії. Покровителькою вважали Покрову також кобзарі та лірники.

 
Більше статтей...
ЗНАЙТИ