Українська

Димитрівська поминальна субота – коротко про історію встановлення

Душекорисні речі - Свята

Свята Православна Церква як турботлива Мати щодня молиться, як за живих, так і за померлих. Окрім щоденного поминання померлих в церковному році існують ще окремі дні, у які Церква по особливому поминає всіх від віку спочилих християн.

Такі дні називаються Родительськими Вселенськими поминальними суботами. До числа загальноцерковних понинальних субот входять: М’ясопусна субота, Троїцька субота, суботи другої, третьої і четвертої седмиць Великого посту. Крім поминальних субот присвячених поминанню померлих у всій Православній Церкві існують ще поминальні дні, які є побожною традицією наших благочестивих предків. До таких поминань і належить Димитрівське поминання померлих. Ця субота названа так за іменем святого великомученика Димитрія Солунського Мироточивого ( + 306 р.).

Встановлене поминання в суботу перед днем пам’яті великомученика Димитрія благовірним князем Димитрієм Донським, який отримавши з Божою поміччю перемогу над татарами у Куликовій битві ( 8/21 вересня 1380 р.) звершив поминання загиблих у цій битві воїнів. За порадою великого святого преподобного Сергія, ігумена Радонезького, святий князь Димтрій встановив звершувати таке поминання щороку. Спочатку це було поминання лише спочилих воїнів, а потім разом з загиблими воїнами почали у Димитрівську суботу поминати всіх від віку спочилих православних християн. Слід зазначити що восени, в залежності від місцевих традицій серед українського народу існують такі поминання померлих: на Свято Покрови Пресвятої Богородиці-Покровське поминання, перед днем пам’яті святих мучеників безсрібників Косми і Даміана Аравійських, перед днем пам’яті святого Архистратига Михаїла-Михайлівська поминальна субота, перед днем пам’яті святої мучениці Параскеви П’ятниці-Параскевське поминання.

Окрім Димитрівської поминальної суботи православних воїнів поминають 11 вересня, в день Усікновення глави Іоанна Предтечі. Предтеча і Хреститель Господній Іоанн постраждав за істину як добрий воїн небесної вітчизни, тому його небесному заступництву доручає Матір-Церква і своїх чад-воїнів, які боролись за істину і добро та життя своє віддали за Вітчизну.

Також згадуються спочилі воїни 9 травня на день Перемоги, як день скорботи за жертвами війни і на знак шани до тих хто життя своє не пожалів захищаючи рідну землю.

Неділя друга після П’ятдесятниці відзначена в Українському Православному календарі також, як день поминання спочилих воїнів козаків запорожців які життя своє поклали боронячи вольності і віру православну.

Поглянувши в глиб історії ми можемо побачити, як Свята Церква шанувала у всі часи тих, хто боронив свою рідну землю і віру Православну. Слід пам’ятати і те що молитва за померлих є священним обов’язком кожного християнина. Потрібно не забувати у дні особливого поминання померлих прийти до храму, як до того місця звідки, за словами святих отців і вчителів Церкви, починається Царство Боже на землі.

Зі святими упокой Христе душі спочилих рабів твоїх, там де немає ні недуги ні журби, ні зітхання, але життя безкінечне!

Використані матеріали сайту: cerkva.vn.ua

 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ