Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Завершується Великий піст. Кожен із нас планував багато виконати, ставив перед собою певні подвиги, щось виконалося, щось забулося. Останній тиждень перед Великоднем люди дотримуються дуже суворого посту. Саме ця седмиця називається білою, чистою, або страсною.

Якраз у Страсний тиждень, у Великий четвер Ісус Христос встановив тайну Святої Євхаристії та священства. Під час Тайної вечері Спаситель обмив учням ноги і цим показав, що Церква заснована не на владі, а на служінні. Ісус Христос показав апостолам їхній шлях.

Традиційно цього дня випікають паски. Паска, то не просто ритуальний хліб, вона символізує тіло Христове і до її виготовлення треба ставитись із особливим натхненням і трепетом. Перед тим як випікати необхідно помолитись, аби очистити думки та помисли.

Ввечері в церкві відправляються «Страсті». Колись у цей час, люди намагалися зберегти урочистий спокій і додержувались тиші: ні сміху, ні співів, навіть голосних розмов на вулицях коли в церкві читалися Євангелії, чути не було.

Повертаючись із церкви кожен намагався донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Для цього робили спеціальні ліхтарі.

Полум’ям страсної свічки викопчували хрест у хаті на одвірку – «щоб лиха нечисть хату минала».

Страсна свічка в народному віруванні має велику силу. В скрутний час вона стає людям у пригоді, її запалюють і ставлять перед образами, коли на мешканців дому нападав страх. Наприклад, під час грози, «щоб грім хати не спалив», або під час тяжкої хвороби чи складних пологів.

автор: Ілона Валькова