Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, будучи бездітними, сумували, й не раз, гірко плачучи, молили Бога, щоб Він дав їм дитя, і при тому склали обіцянку, що віддадуть те дитя до храму Єрусалимського на служіння Богові. Тож зглянувся Господь над горем праведників, дав їм доньку, і назвали її Марією. Не встигли батьки натішитися своєю дитиною, як минуло дівчинці три роки і треба було виконати дану Богові обіцянку — відвести її до Єрусалимського храму. Іоаким і Анна скликали в Назарет своїх родичів, запросили багато дівчат. Одягнені у найкраще вбрання, із свічками в руках, дорослі дівчата поволі йшли попереду та співали побожні пісні. З ними йшла трирічна дівчинка Марія, а за Нею вже батьки, родичі та чимало людей. Первосвященикові Захарію було дано знати від Духа Святого, що до храму має прийти майбутня Матір Божа, і він разом з священиками в пишному вбранні вже чекав Діву на паперті, до якої вели п'ятнадцять сходинок. На кожній із цих сходинок співали один псалом. На першу сходинку батьки поставили маленьку Марію, а далі Вона пішла вже сама прямо до первосвященика Захарія. Архієрей взяв Богообразну Отроковицю за руку і, натхненний від Духа Святого, провів її до найголовнішої частини храму, в так зване Святеє Святих, куди в стародавні часи вносивсь з духовною веселістю Кивот Божий. Туди по закону було дозволено входити тільки одному архиєрею один раз в рік, притому з жертовною кров'ю, яку він приносить за себе і за людські провини.

Дивувалися всі, хто був тут, а в церковних піснях сказано, що навіть ангели дивувалися, як Діва увійшла в Святеє Святих. Пресвятая Діва не лише один раз ввійшла в Святеє Святих на введення, але під час перебування Свого в храмі Вона завжди входила туди, що було заборонено, і навіть під страхом смерті, первосвященику.

Діва Марія залишилась при храмі, де згодом під опікою первосвященика й священиків дістала досить високу освіту й гарне побожне виховання і навчилась різних ручних робіт.

Пресвята Діва Марія прожила в Єрусалимському храмі майже дванадцять років.

Настав час, коли Діва Марія мала залишити храм і, як інші дівчата, вийти заміж. Вона пояснила первосвященику і священикам, що Вона від зачаття Свого посвячена батьками єдиному Богу і Сама дала обітницю зберегти вічно Свою непорочність, і тому не може вийти заміж.

Отож для нетлінного збереження непорочності під чином шлюбу Св. Діва в 15 років Свого життя, за порадою і згодою священного Собору, була заручена зі своїм родичем праведним старцем Йосифом, який дав обітницю зберегти дівочу честь Марії, вважаючи себе її чоловіком і батьком Ісуса Христа. Таким чином Вона переселилась із храму в Назарет, у будинок праведного Йосифа.

На згадку про Введення Пресвятої Богородиці у Єрусалимський храм, 4 грудня Церквою запроваджене велике Дванадесяте свято.

На прикладі Богоотців Іоакима і Анни, які посвятили свою дочку з юних літ Богу, ми бачимо, що християнським батькам потрібно з ранніх літ виховувати дітей благочестивими. Ознайомлення дітей із Божественним і святим словом Церкви і Слова Божого допомагає їм стати чуйними, добрими люблячими православними християнами.


Тропар, глас 4

Сьогодні благовоління Божого провіщення і спасіння людей проповідання, у храмі Божому ясно Діва являється і Христа всім провіщає; їй же ми голосно заспіваймо: "Радуйся, промислу Створителя здійснення".

Величання

Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, Богом обрана Отроковиця, і прославляємо в храм Господній входження Твоє.

Кондак, глас 4

Пречистий храм Спасів, дорогоцінний чертог і Діва, священна скарбниця Божої слави сьогодні уводиться в дім Господній, благодать з Собою вводячи, що в Дусі Божественнім, її ж оспівують ангели Божі: Вона є оселя небесна.


Підготував диякон Василь Татарин