Українська

Про святу Плащаницю, СТРАСНА П'ЯТНИЦЯ (відео)

Душекорисні речі - Свята

Dim lights

«Благообразний Йосиф, з древа знявши пречисте тіло Твоє, плащаницею чистою обгорнув і пахощами, в гробі новім, покривши, поклав».

Богослуження Великої п’ятниці характеризуються гарними обрядами, зворушливими напівами і глибокими змістом гимнами та стихирами. Головна їхня тема — це муки і смерть Господа нашого Ісуса Христа.

“Днесь висить на дереві, — співаємо на 15 антифоні утрені Великої п’ятниці, — Той, що на водах землю повісив. Вінцем з терня вінчається — Цар ангелів. У багряницю одягається Той, що небо одягає хмарами. Цвяхами пригвозджений — Жених церкви. Копієм проколений — Син Діви. Поклоняємось страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, поклоняємося страстям Твоїм, Христе, покажи нам і славне Твоє воскресення”. В осередку величних відправ і зворушливих обрядів Великої п’ятниці стоїть свята плащаниця. Ця свята ікона Христа в гробі стала складовою частиною обрядів вечірні Великої п’ятниці й утрені Великої суботи. Під час тих відправ ми особливо прилюдно вшановуємо святу плащаницю, бо на ній кривавими літерами виписана історія спасіння людського роду. Свята плащаниця говорить нам і про безконечну Божу любов і безмежне милосердя до нас, грішних.

ІСТОРІЯ СВЯТОЇ ПЛАЩАНИЦІ. Використання святої плащаниці в богослужбах Великої п’ятниці й суботи так  як ми її тепер почитаємо, відносно недавнє, бо має за собою кількасот років, але своїм походженням вона сягає самої смерті Ісуса Христа. Плащаниця це ніщо інше, як те простирало чи саван, у якому було загорнуто мертве Тіло Христа Господа, коли його покладено до гробу. Східна Церква у відправах Великої п’ятниці й суботи не знала плащаниці майже півтори тисячі літ!

Християни єрусалимської Церкви перших століть почитали у Велику п’ятницю хресне дерево, яке на початку IV віку віднайшла свята Єлена, мати царя Костянтина. Обряд того шанування записала нам паломниця IV століття Сильвія Аквітанська. У її щоденнику паломництва читаємо, що у Велику п’ятницю єпископ в оточенні дияконів сідав на престолі, поставленому на Голгофі, де був розп’ятий Христос. Перед ним ставили застелений стіл, а на столі клали святе хресне дерево і напис, що був на хресті. Єпископ тримав кінці святого дерева у своїх руках, а вірні - один за одним підходили до столу, робили доземний поклін, цілували хрест і відходили.

Звичай почитати святий хрест у Велику п’ятницю перейшов пізніше до грецької Церкви. У Велику п’ятницю в часі утрені після 5 страсного Євангелія, коли співали стихиру “Днесь висить на дереві...”, священик або єпископ виносив з вівтаря запрестольний хрест і ставив його на середині церкви. При співі слів стихири: “Поклоняємося страстям Твоїм, Христе”, — священик і всі вірні робили три доземні поклони і цілували святий хрест.

Під впливом Східної Церкви шанування святого хреста у Велику п’ятницю в середині VII століття перейшло до Західної Церкви, де практикується і сьогодні.

ОБРЯД ПОКЛАДЕННЯ ПЛАЩАНИЦІ. У наших рукописних уставах до XVI віку нічого не сказано про обряд покладення святої плащаниці, бо вона щойно починала входити у практику. Оскільки свята плащаниця ввійшла до відправ вечірні Великої п’ятниці й утрені Великої суботи не окремим приписом, а звичаєм Церкви, то до сьогодні нема одного обряду покладення плащаниці, бо різні Церкви витворили свої звичаї. Шанування святої плащаниці в ХVII-ХVІІІ ст. стає загальною практикою і звичаєм  усіє Східної Церкви.

Обряд виносу й покладення плащаниці відбувався у кафедральних соборах так: на вечірні Великої п’ятниці, під час співу стихири на стиховні “Тебе, що одягаєшся світом як ризою...”, був обхід довкола церкви з плащаницею, яку несли за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу плащаницю клали на окремий до того приготований стіл посередині церкви. При кінці вечірні в часі трикратного співу “Благообразний Йосиф...” усі на колінах приступали до святої плащаниці й побожно її цілували. Божий гріб був прикрашений квітами й лампадами, а за ним стояв хрест.

На Східній Україні й у Росії у Велику п’ятницю на вечірні при співі “Благообразний Йосиф” тільки виносять святу плащаницю на середину церкви, а сам обхід з плащаницею відбувається при великому славослов’ї на утрені Великої суботи. Під час обходу священик несе святу плащаницю на своїй голові і під нею ще тримає Євангеліє, яке відтак кладуть на плащаницю при Божому гробі.

Святу плащаницю, виставляють для шанування аж до Пасхальної утрені. Перед утренею, після відправи полуночниці, плащаницю заносять до вівтаря і кладуть на престіл. У наших церквах плащаниця лежить на престолі аж до віддання свята Пасхи, тобто 40 днів, на знак Христового 40-ка денного перебування на землі після свого воскресіння.

У нашому народі свята плащаниця користується справді великим шануванням і любов’ю. Загал наших вірних дотримується у Велику п’ятницю суворого посту і приступає натще до святої плащаниці, наче до святого причастя. До неї приходять не інакше, як на колінах. Поклоніння святій плащаниці і її цілування для наших вірних це справді глибоке, духовне переживання і нагода відновити свою віру в Христа й любов до Господа, що з любові до нас умер на хресті.


підготував о.Василь Загнибіда

 
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ