Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

14 жовтня (1 жовтня за старим стилем) весь православний світ, святкує одне з великих церковних свят – Покров Пресвятої Богородиці. Це свято встановлене на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році в місті Константинополі, у Влахернському храмі (де зберігалася риза Пресятої Діви, Її головний покров і частина поясу).

Коли столицю Візантії, Константинополь, оточили сарацини, у Влахернському храмі служилося всенічне бдіння.Місто готувалося до облоги, воїни озброювалися, багато жителів на колінах і із слізьми молилися про те, щоб це лихо минуло їх. У той час коли полки ворогів були готові до нападу, сталося диво: близько тисячі християн, які молились про порятунок, побачили, що їхні благання почуті.

Святий юродивий Андрій, що знаходився в цей момент у Влахернському храмі, схиливши коліна зі сльозами молився, і в раз побачив, що сама Божа Мати спускається з небес по східцях у супроводі святого Хрестителя Господнього Іоана і святого апостола Іоана Богослова і, вставши на коліна, молилася із сльозами на очах про порятунок людей від незгод і страждань, потім, підійшовши до Престолу, продовжила свою молитву, закінчивши яку, зняла зі своєї голови хустку - омофор (з грецької "мафоріон" - покров) — і простягнула його над тими, що моляться в храмі, захищаючи їх від ворогів - видимих і невидимих. Покров у руках Пречистої Матері, оточений ангелами і сонмом святих, сяяв і «дуже сонячно променів».

Тоді святий Андрій запитав у свого учня Єпіфана: "Бачиш, брате, Царицю усіх, що молиться за весь світ"? "Бачу, святий отче, і жахаюся", - відповідав йому Єпіфан.

Так Богородиця врятувала Константинополь від розорення і загибелі людей. Коли Богоматір покинула церкву, Її святий омофор став невидимим.

Св.Андрій і Єпіфан зрозуміли, що Пресвята Богородиця прийшла, щоб врятувати місто.

Святий Покров Богородиці став символом опіки і заступництва Пречистої Діви Марії.

Божу Матір вважали своєю покровителькою й наші, запорізькі козаки. У Запорізькій Січі була церква Святої Покрови. У ній щороку всім козацтвом відзначали свято Покрови, у цей день козаки також обирали нового отамана. За народним переказом, після зруйнування Січі 1775 року козаки, які пішли за Дунай, взяли з собою й ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

Так свято Покрову відкриває нам таємницю небесного життя, таємницю того, чому ми ще живі, чому Господь все ще терпить нас і не поспішає карати. Виявляється, Божа Мати і до цього дня простягає над усіма нами свій молитовний омофор і молиться Синові про всяку душу християнську, хоча ми і не маємо очей, гідних це побачити.

Свято Покрова має виховне значення: нагадує нам про необхідність відроджувати духовні основи міцної християнської сім'ї, про те, що людей - чоловіка і жінку об'єднує сам Господь. Як сказано у Священному Писанні: "що Бог з’єднав, людина нехай не розлучає".

Покров Пресвятої Богородиці вважається символом захисту, заступництва і розради, молитви за порятунок світу від незгод і страждань. Цього величного дня віряни просять у Цариці Небесної захисту і допомоги.

За сучасних нелегких обставин життя українського народу так важливо просити Покрову Пресвятої Владичиці. Адже уся наша історія свідчить про ЇЇ особливу любов до України, Вона не залишає нас і тепер, коли ми так потребуємо ЇЇ заступництва у Божого Сина. З ревною синівською молитвою припадім до Неї, благаючи спасіння і допомоги, викликуймо: «Радуйся, Радосте наша, покрий нас від всякого зла, чесним Своїм омофором».

Тропар, глас 2
Сьогодні, благовірні люди, радісно святкуємо, осяяні Твоїм, Богоматір, пришестям, і Твій споглядаючи пречистий образ, розчулено промовляємо: покрий нас чесним Твоїм покровом і визволи нас від усякого зла, благаючи Сина Твого, Христа Бога нашого, спасти душі наші.

Кондак, глас 2
Діва сьогодні предстоїть у церкві і з ликами святих невидимо за нас молиться Богу. Ангели з архієреями поклоняються, апостоли з пророками торжествують, бо ради нас молить Богородиця Предвічного Бога.

Величання
Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, і шануємо покров Твій святий, бо Тебе бачив святий Андрій у повітрі, як Ти за нас Христу молишся.

Підготував диякон Василь Татарин