Українська

11 липня - день пам'яті Перенесення мощей святих мучеників безсрібників і чудотворців Кира та Іоанна. Прпп. Сергія та Германа Валаамських, вшанування ікони Божої Матері «Троєручиця»

Душекорисні речі - Липень

Перенесення мощей святих мучеників безсрібників і чудотворців Кира та Іоанна
Перенесення мощей святих мучеників безсрібників і чудотворців Кира та Іоанна з міста Конопи, поблизу Александрії (де вони постраждали в 311 році) в сусіднє селище Мануфін було здійснене в 412 році. Це єгипетське селище вселяло всім страх, оскільки раніше тут було язичницьке капище і мешкали злі духи. Патріарх Феофіл (385-412) хотів очистити це місце від бісів, але не встиг. Його бажання виконав святий Патріарх Кирило(412-444), який змінив його на Александрійській кафедрі. Він старанно молився про виконання святого наміру. У видінні святителю з'явився Ангел Господній і повелів перенести в Мануфін чесні мощі святих Кира та Іоанна. Святіший Патріарх Кирил виконав веління Ангела і побудував в Мануфіні церкву в ім'я святих мучеників.
З тих пір це місце очистилося від ворожої сили, молитвами святих мучеників Кира та Іоанна там стали відбуватися багато чудес, зцілення хворих і недужих.

 

Преподобні Сергій та Герман Валаамські чудотворці
Засновники Спасо-Преображенського Валаамського монастиря, преподобні Сергій і Герман, згідно з церковним переданням, були грецькими священноіноками, які прийшли в Х столітті у володіння Великого Новгороду разом з першими православними місіонерами. Історичні відомості про засновників Валаамского монасгиря мізерні. Не раз за часів ворожих навал (XII, XVII століття) монастир переживав спустошення, на довгі десятиліття переривалося тут чернече служіння. За часів нашестя знищувалися церковні пам'ятки, монастирські святині, не раз були спалені і розграбовані багатющі монастирські бібліотека та сховище рукописів. Втрачено і житіє преподобних Сергія і Германа Валаамських. Свідченням чернечого подвигу Преподобних стали церковне передання і стародавні літописні пам'ятники. Сенс чернечого житія Прпп. Сергія і Германа складався в освіті світлом Христової віри язичницьких карельських племен, в утвердженні православ'я на Півночі Русі, в основі чернечої обителі, яка стала оплотом православ'я в ранні століття християнської освіти. Про це свідчать древні житія преподобного Авраамія Ростовського, в яких розповідається про його перебування на Валаамі, про існування тут православного монастиря в Х столітті. Стародавні новгородські літописи повідомляють про знайдення мощей преподобних Сергія і Германа і перенесення їх в Новгород під час навали шведів у 1163-1164 роках. Можливо, саме тоді відбулося місцеве прославлення засновників Валаамського монастиря і було покладено початок церковному шанування преподобних Сергія і Германа. Нагадування про втрачене житія Преподобних зустрічається в численних списках "Валаамської бесіди" - пам'ятника церковної публіцистики XVI-XVII століть. Зачало "Бесіди", безсумнівно, є уривком з вересневих Міней, де розповідається про перенесення мощей преподобних Сергія і Германа ("Карельських чудотворців") з Новгорода в монастир "Всемилостивого Спаса" - по "утішеніі військової небезпеки", очевидно, в 1182 р., що підтверджується новгородськими літописними джерелами. У 1819 році Святим Синодом було наказано загальноросійське шанування Валаамских угодників та визначено дні церковного святкування їх пам'яті 28 червня (11 липня н. Ст.) І 11 вересня (24 вересня н. Ст.). Мощі преподобних Сергія і Германа спочивають і нині під спудом в Спасо-Преображенському Соборі Валаамського монастиря. Свідченням благодатної молитовної допомоги Преподобних є численні чудеса, явлені за вірою тих, що просять і моляться. Преподобні отці наші Сергію і Германе, моліть Бога за нас!

Вшанування ікони Божої Матері «Троєручиця»

З історії відомо, що у  часи іконоборчих гонінь у Візантії Дамаський халіф наказав відрубати своєму першому міністру Івану кисть руки і повісити її на ринку. Сталося це через хитрощі візантійського імператора-іконоборця Лева Ісавра, який не міг сам знищити завзятого захисника святих ікон. Увечері преподобний випросив у халіфа відрубану кисть і, приклавши її до суглоба, став на коліна перед образом Божої Матері.

Він просив Пресвяту Богородицю зцілити руку, яка так багато писала на захист Православ'я. Молитва була почута, і Іоанн Дамаскін отримав зцілення: кисть приросла до руки. В знак подяки він приклав до ікони руку, зроблену з срібла. З тих пір цей чудотворний образ Матері Божої став іменуватися "Троєручиця".

За матеріалами сайту: cerkva.vn.ua


 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ