Українська

12 листопада - Православна Церква згадує пам'ять священномученика Зиновія і сестри його Зиновії

Душекорисні речі - Листопад

Вони народилися у каппадокійському місті Егеї від благочестивих батьків, які виховали їх в законі Господньому. Рано вони залишилися сиротами, - але добрі настанови батьків вже вкоренилися в них, і вони зважилися роздати своє майно бідним і жити лише для служіння Богові. Господь прийняв жертву їх, і Зіновій отримав від Господа дар чудотворення. Він міг молитвою та покладанням рук зціляти хворих. Християни обрали його єпископом. Але ось спалахнуло страшне Діоклетіанове гоніння. Багато хто з християн прославилися мученицькою смертю за Христа. Покликали на допит і святителя Зиновія. "Мені нема чого з тобою довго розмовляти, - сказав йому язичницький сановник, - ось тобі життя і смерть: життя, якщо вклонишся богам нашим, смерть, якщо не вклонишся; вибирай! "
"Життя без Христа і є смерть, - відповідав єпископ, - смерть же тілесна Христа ради є вічне життя. Хочу померти тут і жити вічно з Христом".

 

Свята Зиновія, дізнавшись, що брат її страждає за Христа, поспішила на судилище і, ставши перед мучителем, вигукнула: "Я християнка, так само, як і брат мій, сповідую Бога й Господа Ісуса Христа. Вели ж мучити і мене: я хочу померти однією смертю з братом".
Сановник царський став умовляти дівицю, переконував її відректися від віри, але свята Зиновія залишалася непохитною. Тоді розгніваний язичник велів і її, і брата її покласти на залізну решітку, під якою горіли вугілля.
Зняли їх з решітки і кинули в казан з киплячою смолою. Але, збережені Господом, вони залишилися неушкоджені і оспівували хвалебний псалом Богові. Тоді віддали їх на смертну кару. Мученики йшли на смерть з радістю. "Дякуємо Тобі, Господи, - вигукнули вони, - що ти сподобив нас подвизатися подвигом добрим і зберегти віру".
Голос з неба закликав їх до життя вічного і до вінців нетлінних, і вони радісно віддали душу Богові.

 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ