Українська

22 листопада - день пам'яті ікони Божої Матері «Скоропослушниця». Прп. Онисифора Києво-Печерського. Мчч. Онисифора і Порфирія. Прп. Матрони

Душекорисні речі - Листопад

Преподобний Онисифор жив у XII ст. Де і коли він народився, хто його батьки — невідомо. Преподобний Онисифор здійснював свій чернечий подвиг в Києво-Печерському монастирі. Він був пресвітером і мав дар прозорливості. Також був духовним отцем преподобного Спиридона проскурника.

 

Про преподобним Онисифорі відомо наступне: У нього був духовний син, чернець, який приховував від нього свої гріхи, а Господь їх йому не відкривав. Цей чернець помер, і тіло його стало виділяти сморід. Відспівали його з тяжкістю і поклали в печері, «і пішов такий сморід, що і безсловесні тварі бігали від тієї печери». Вночі з’явився пресвітеру Онисифору преподобний Антоній і став докоряти йому за те, що в святому місці поховали нерозкаяного грішника. Онисифор став молитися, кажучи: «Господи, для чого Ти приховав від мене справи людини цієї?» Йому з’явився ангел і сказав: «У науку всім грішить і тим, що не покаялися було це, щоб усі бачили і покаялися!» Пресвітер посилив молитву, і був голос до нього: «Якщо хочеш, допоможи йому!» Ігумен вже велів видалити тіло, але пресвітер Онисифор сказав йому: «Шкода мені стало брата того, я молився про нього, і був мені голос від Господа: «Я сказав Авраамові, що заради двадцяти праведників Я не погублю міста цього, тим більше заради тебе і сущих з тобою помилую і спасу грішника!»

Розповів це, зі слів перших чорноризців печерських, єпископ Володимирський Симон митрополиту Київському Сильвестру. Святитель Симон назвав також преподобного Онисифора «досконалим у всякій чесноті».

Преподобний Онисифор відійшов до Господа 22 листопада 1148 році. Спочиває у Ближніх печерах поруч з своїм духовним сином, преподобним Спиридоном

Тропар преподобного Онисифора Києво-Печерського, у Ближніх печерах спочиваючого, глас 8

У тебе, отче преподобний, / показаний зразок спасіння. / Бо прийняв хрест і пішов за Христом, / вчив нехтувати плоттю, / бо вона тимчасова і тлінна, / тільки про душу старатися – речі несмертної. / Через це з ангелами радується дух твій, / отче преподобний Онисифор.

Кондак преподобного Онисифора Києво-Печерського, у Ближніх печерах спочиваючого, глас 8

Як проповідник благочестя, / отче наш, Онисифор славний, / удостоївся вічної радості у Царстві Небесному і стояння перед Престолом Всевишнього. / Тепер своїми святими молитвами збережи нас, / які свято шанують пам’ять твою, / і співаючих Господу: Алилуя.

Ікона Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця»
Цей древній чудотворний образ, знаходиться на Святій Горі Афон, в монастирі Дохіар. Монастирське передання відносить час її написання до Х століття, коли настоятелем обителі був святий Неофіт. В 1664 році трапезар Ніл, проходячи у нічний час в трапезну із запаленою лучиною, почув від образу Богородиці, що висів над дверима, голос, який закликав його більше не ходити і не закопчувати святу ікону. Монах подумав, що це витівка когось із братії і не звернув уваги на це знамення, і продовжував заходити в трапезну із запаленою лучиною. Несподівано він осліп. Гірко розкаюючись молився Ніл перед іконою Божої Матері, благаючи про прощення. І знову почув дивний голос, що сповіщав про прощення і про повернення зору. Також був наказ сповістити про це всій братії: « З цього часу буде називатися ця ікона Моя Скоропослушницею, тому що скору буду являти поміч всім, хто буде звертатися до неї, буду являти милість і виконання прохань». Пресвята Богородиця виконала і зараз виконує Свою обітницю – являє скору поміч і втіху всім, хто до Неї з вірою приходить.

Ще з часів древньої Русі на наших землях великою любов’ю і шаною користувалися списки з чудотворної Афонської ікони « Скоропослушниця». Багато з них прославились чудесами. Особливо помічали випадки зцілень від епілепсії та біснування.

Слід зазначити що один із списків чудотворної ікони «Скоропослушниця», знаходиться на Рівненщині у Свято-Георгієвському чоловічому монастирі, на Козацьких-Могилах. Написаний цей образ в 1893 році на Святій горі Афон в Пантелеймоновому монастирі і подарований обителі на Козацьких Могилах в 1914 році, про що є відповідний надпис на звороті ікони.
Преподобний Онисифор, сповідник Києво-Печерський.

До великого собору отців Києво-Печерських належить, також, преподобний Онисифор. Як і про більшість Печерських отців про нього майже нічого не відомо. Знаємо, що преподобний Онисифор жив у ХІІ столітті, був зарахований до числа братії Печерської обителі де і пооходив чернечий послух. Відомо, що Онисифор був пресвітером. Мав дар прозорливості. Звершивши своє святе і подвижницьке життя преподобний відійшов до Господа. Похований у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври, де і нині спочивають його святі мощі.

Преподобна Матрона
Преподобна Матрона народилась в місті Пергії Памфилійській в V столітті. Її видали заміж за заможного чоловіка на ім’я Дометіан. Коли у подружжя народилась дочка Феодотія, вони переїхали до Константинополя. Двадцятип’ятилітня Матрона любила ходити до храму Божого. Цілі дні проводила вона там, гаряче молячись Господу і плачучи за свої гріхи.

В храмі свята познайомилась з двома благочестивими старицями Євгенією та Сусанною, котрі з юності подвизались тут у трудах і молитвах. Преподобна Матрона стала наслідувати Богоугодне життя подвижниць, смиряючи свою плоть стриманістю та постом, за що їй доводилось терпіти нападки з боку чоловіка. Душа її прагнула до повного відречення від світу. Після довгих вагань свята Матрона вирішила покинути сім’ю і просила Господа відкрити, чи угодний Йому її намір. Господь почув молитви раби Своєї. Одного разу в легкому сні їй було видіння, що вона втікає від чоловіка, який доганяє її. Свята заховалася в натовпі іноків, що йшли на зустріч, і чоловік її не помітив. Цей сон преподобна Матрона прийняла як вказівку вступити в чоловічий монастир, де чоловік не здогадається її шукати. Свою дочку вона віддала на виховання стариці Сусанні, а сама постригла волосся і, переодягнувшись в чоловічий одяг прийшла до монастиря преподобного Вассіана. Там преподобна видала себе за євнуха Вавилу і була зарахована до числа братії. Побоюючись, щоб ченці не дізналися, що вона жінка свята перебувала в постійному мовчанні і багатьох трудах. Братія дивувалась великим чеснотам Вавили. Одного разу преподобна працювала, разом з іншими ченцями в монастирському винограднику. Новоначальний чернець Варнава помітив, що в неї проколоті мочки вух і запитав про це: « Треба, брат, землю обробляти, а не на чужі обличчя дивитись, це не личить іноку, - відповіла свята.

Через деякий час ігумену Вассіану було у сні видіння, що євнух Вавила жінка. Таке ж видіння було блаженному Акакію, ігумену сусідньої обителі. Преподобний Вассіан прикликав святу Матрону і суворо почав вимагати відповіді, з якою метою вона проникла в монастир, чи не для спокушення ченців і позору для обителі. Преподобна сльозами розповіла ігумену про все своє колишнє життя, про переслідування чоловіка, який ненавидів її подвиги і молитви, про видіння, через яке їй було вказано йти в чоловічий монастир. Переконавшись в тому, що наміри її були святі і непорочні, і благословивши її, преподобний Вассіан відіслав святу Матрону в місто Емес у жіночий монастир. В цій обителі свята пробула багато років. Коли померла ігуменя, то за одноголосним бажанням черниць, настоятель кою монастиря стала преподобна Матрона.
Слава про її чесноти, про дивний дар зцілення, котрий вона прийняла від Господа, розійшлась далеко від стін монастиря. Почув про подвиги преподобної і Дометіан. Коли свята Матрона дізналась, що її чоловік прийшов до монастиря і хоче бачити її , вона таємно пішла в Єрусалим, потім на гору Синай, звідти в Берит, де оселилась в закинутому язичницькому храмі. Місцеві жителі дізнавшись про її затвор, стали приходити до неї. Багатьох свята подвижниця відвернула від ідольського нечестя і навернула до Христа. Біля житла преподобної стали селитися жінки і дівчата і скоро виник новий жіночий монастир. Виконуючи волю Божу відкриту святій у видінні, їй, вона покинула Берит і вирушила до Константинополя, де дізналась, що чоловік її помер. З благословення свого духовного отця Вассіана, подвижниця заснувала в Константинополі жіночий монастир, куди переїхали і сестри з заснованої нею Беритської обителі. Константинопольський монастир преподобної Матрони був відомий суворістю чернечого уставу, чеснотним життям сестер.

В глибокій старості свята Матрона удостоїлась видіння пресвітлого раю і уготованого їй там місця за 75-літній чернечий подвиг. У столітньому віці свята Матрона благословивши сестер, тихо відійшла до Господа (біля 492 р.)

за матеріалами сайту: cerkva.vn.ua

 
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ