Українська

5 лютого - день пам’яті священномученика Климента, єпископа Анкірського, і мученика Агафангела.

Душекорисні речі - Лютий

Священномученик Климент, єпископ Анкирський народився в Галатійському місті Анкирі у 258 році. Рано втратив батька, а в дванадцять років - і матір, яка передбачила йому мученицьку смерть за віру в Христа. Жінка, що усиновила його, Софія, виховувала його у страху Божому.
За добродійне життя святий Климент був поставлений в читця, а потім в диякона, у вісімнадцять років отримав сан пресвітера, а в двадцятирічному віці був рукопокладений в єпископа Анкирського. Незабаром спалахнуло гоніння Деоклитіана (284 - 305) на християн. За доносом притягнутий був до відповіді і єпископ Климент. Управитель Галатії Дометіан намагався схилити святого до поклоніння язичницьким богам, але єпископ Климент твердо сповідав віру Христову і мужньо зазнав муки, яким піддав його лютий намісник. Господь зберігав Свого страждальника і чудом зціляв його понівечене тіло. Багато хто з язичників, бачивши мужність святого і чудове зцілення його від ран, увірували в Христа.
Якось по дорозі до Никомідії, на кораблі, до святого приєднався учень його Агафангел, що уникнув страти з іншими сповідувачами і бажав постраждати і померти за Христа разом з єпископом Климентом. Знову неодноразово святий Климент і Агафангел піддавалися таким нелюдським катуванням, що навіть в глядачах-язичниках спалахнуло відчуття співчуття до мучеників і вони побили каменями мучителів.
Отримавши свободу, святі зціляли жителів міста покладанням рук, хрестили і наставляли людей, що велелюдно стікалися до них. Знову схоплені за розпорядженням імператора Максиміана, вони були відправлені на батьківщину до міста Анкир, де князь Анкирський Куріній знов піддав їх мукам, а потім відіслав до міста Амісії до намісника Дометія, що відрізнявся особливою жорстокістю.
У Амісії святі мученики були кинуті в кипляче вапно, пробули в ньому добу і залишилися неушкодженими. З них здирали шкіру, били залізними палицями, клали на розжарені залізні ліжка і поливали сіркою. Святим все це не пошкодило, і вони були відправлені до Тарсу для нових мук. По дорозі в пустелі святому Клименту, за його молитвою, було дано одкровення, що він ще 28 років страждатиме за Ім'я Христове. Зазнавши безліч мук, святі були ув'янені.
Після смерті Максиміана святий Агафангел був усічений мечем. Святого Климента звільнили анкирські християни і відвезли до печерного храму. Там, після здійснення Літургії, святий сповістив віруючим швидке закінчення гонінь і своє близький відхід. Святий мученик дійсно незабаром був убитий воїнами міста, що увірвалися до храму. Святому відсікли мечем голову під час принесення ним Безкровної Жертви.

 
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ