Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Викладач: Анна Банцер

„Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таким належить Царство Боже”. Слова Ісуса, сказані ним 2000 тис. років тому залишаються актуальними і сьогодні. Основна мета наших занять – привести дітей до спасіння. Її виконанню служить розроблена програма занять дитячої недільної школи при Свято-Миколаївському кафедральному Соборі і згідно цієї програми проводяться заняття в нашій групі. Найголовніше в релігійному вихованні дітей – не тільки в свідомості дитини, її пам’яті, звичках, але і в самій глибині її духу зберегти зв’язок з Богом. Для збереження правильного відношення між дитиною та Богом, необхідно створювати на уроках благотворне середовище  живої віри і любові до Бога. Потрібно постійно закріплювати у дітей відчуття, що вони частина православної церкви, з якою зв’язані назавжди. Тільки так вони не почуватимуться одинокими у світі, відчуватимуть себе в міцній руці Божій, що і є шляхом подолання темних гріховних спокус у їх майбутньому житті. Для того, щоб прийняти Ісуса як господа і Спасителя діти повинні знайомитися з Біблією, зокрема, з Євангелієм та Словом Божим. Ця важлива мета християнського виховання дітей полягає у тому, щоб дати дітям знання про Бога, ствердити поняття про Бога, як Творця Світу, показати відношення Бога до Світу та Світу до Бога, допомогти дитині вступити в живе спілкування зі Світом, Богом, людьми. Хочу звернути увагу на те, що ми, вчителі, зможемо досягнути вищевказаних цілей лише за єдиної умови: прагненні особистого зростання у вірі. Основа для роботи у школі – любов до Бога та дітей, яких ми навчаємо. Постійно пам’ятатимемо, що діти завжди дивляться на нас. Вони бачать як ми стоїмо у храмі, як спілкуємось з людьми, чи не розходяться наші діла з нашими словами, вони оцінюють наші власні зусилля жити за заповідями божими.

Дещо про особисту підготовку вчителя до уроків (з урахуванням набутого досвіду). Найпершим кроком цієї підготовки є молитва. У вихованні дітей ні знання дитячої психології, ні навіть тонка інтуїція вчителя не приведуть дітей до Бога, якщо ми не будемо призивати Божественну Благодать своєю молитвою. Необхідно молитися за дітей з якими працюєш, просити Бога дати мудрість зуміти провести заняття і вести дітей до встановлення особистих стосунків з Богом. При підготовці теми заняття необхідно бути зацікавленим у матеріалі, який подаєш. Якщо нецікаво тобі, тоді важко викликати зацікавленість і у дітей. Це може підсилити чи зруйнувати інтерес до Божої істини на уроці. Обов’язково необхідно використовувати велику кількість наочності, бо відомо, що 90% інформації людина сприймає зором. Розповідь учителя має носити емоційний характер. Велике значення має бесіда з дітьми різних вікових груп, під час якої встановлюється тісний контакт між учителем та дітьми. Під час бесіди вони дізнаються одне від одного, - як пізнання Святого Письма допомагає їм у повсякденному житті, вдома, у школі, у спілкуванні з людьми, які їх оточують. Діти дізнаються один від одного про те, що робить Бог у їхньому житті. Справляють враження на дітей приклади з повсякденного життя, як позитивні так і негативні, які можна давати на кожному уроці. Необхідно встановити теплу, дружелюбну атмосферу, щоб діти почувалися на уроках вільно, без напруги. Їм потрібно дозволяти задавати запитання і вчитися один у одного.

Для дітей 5-8 років щотижневий урок розглядається як самостійне заняття, не зв’язане з попереднім в силу особливостей сприйняття дітьми даного віку. Спеціалісти з дитячої психології помітили, що дитина більш емоційна ніж логічна, вона запам’ятовує почуття, а не факти. І, часто, враження від тієї чи іншої події, навіть незначної, запам’ятовуються їй на все життя. Тому прості оповідання зі Святого Письма ми розглядаємо кожне окремо, заради того враження, яке вони справляють на душу дитини.

Розглядаючи ілюстрації „Біблії в малюнках”, малюки слухають коротку емоційну розповідь учителя. Зосередженість уваги цих дітей обмежена 10 хвилинами, тому усі етапи заняття проходять у формі гри: гра-розповідь, гра - закріплення матеріалу, гра - вивчення біблейського вірша і т.д. (додатки 1, 2, 3).

Поглиблення та закріплення духовного життя, що почало розвиватися у душах дітей – основний напрямок роботи з учнями 9-12 років.

Особливістю подачі головних подій Старого заповіту є не тільки хронологічний їх переказ, скільки пояснення їх причинно-наслідкового зв’язку. У Святому Письмі діти дізнаються про країну і людей, про яких розповідали. Крім цього використовуємо для розгляду карту сучасної Палестини, Єгипту, оточуючих країн, в яких відбувалися події з життя боговибраного народу. Розглядаємо „Біблійну енциклопедію”, „Біблійний атлас”, знайомимось з побутом єврейського народу з атласу „Життя в біблійні часи”.

Психологи стверджують, що діти даного віку живуть не тільки своїм, але і життям героїв казок, мультфільмів, фільмів. Досвід показує, що потрібно як можна раніше починати читати з дітьми безпосередньо канонічний текст Нового Заповіту. Це читання дуже важливе, бо так починається християнське життя, нероздільне з Великою Книгою.

Діти сприймають заповіді  Божі під час читання Євангелія як безпосередній заклик звернений до них. Більш свідомо сприймаються ними і притчі Ісуса Христа. Під час коментованого читання Нового Заповіту діти повторюють події з нього через пояснення церковних православних свят. Використовуються атласи: „Біблія в цифрах і фактах”, „Введення в Новий Завіт”, „Закон Божий”, „Азбука Закону Божого” в малюнках для розфарбовування, ілюстрована навчальна Біблія для дітей: Ісус та його життя – Євангеліє від Марка.

Обов’язковими темами занять є також розповіді про наше життя у Церкві, церковний календар і православні свята, життя святих та події церковної історії. Крім розповіді та читання використовуємо перегляд відеофільмів для закріплення пройденого матеріалу одного уроку (фрагмент), а також циклу уроків (увесь фільм).

Шляхом до виховання в дітях добрих навичок та звичок є творча робота. Окрім того, що діти отримують емоційне задоволення від виготовленої своїми руками роботи, душевну користь, це є почуттєвим закріпленням пройденого на уроці матеріалу, як би „предметним” підсумком вивченої теми.

Духовний спів на наших уроках – наступна щаблинка закріплення вивченого матеріалу, а також спосіб, яким ми можемо прославляти Бога.

І наприкінці про важливий напрямок духовного навчання недільної школи - „молитовне правило”.  Ми обов’язково розучуємо відповідні церковні молитви, відповідно віку і сприйняттю дітей. Вони з особливою увагою придивляються і прислухаються до того , як моляться дорослі і переймають наш молитовний досвід. Дітей треба вчити розмовляти з Богом: 1) дякувати за все добре; 2) просити його допомоги та захисту. (додаток 5).

Для учнів старшого віку обов’язковим є не тільки вивчення, але і пояснення молитов. Для свідомої, активної і живої участі дітей в православних Богослужіннях необхідне роз’яснення церковної символіки. Наймолодші знайомляться з храмом, предметами, які в ньому присутні, облачанням духовенства, слухають розповіді про сповідь та причастя, пояснення про хресне знамення.

Для пояснення смислу Божественної літургії, Святих Таїнств, священнодійств, деяких православних звичаїв ми використовуємо тексти та наочні малюнки для розфарбування 15-ти розділів книжечки „Православні Богослужіння, Таїнства і звичаї” (додат.6)

Перелік форм та методів, які використовуються при проведенні занять:

1)   постановка проблемного запитання;

2)   бесіда з виділенням головної думки або головної проблеми;

3)   метод унаочнення (предметний урок);

4)   біблійна розповідь;

5)   перегляд відеофільму, мультфільму або уривків із них;

6)   коментоване читання Святого письма;

7)   гра;

8)   пошукова робота;

9)   робота в групах;

10) біблійний вірш;

11) творча робота.

Форми та методи 1-3 використовуються на підготовчому етапі перед поданням нового матеріалу: (додатк.)

Форми та методи 4-6 використовуються при подачі нового матеріалу (розкриття нової теми уроку) (додатк.)

Форми та методи 7-11 використовуються для актуалізації (закріплення) нового матеріалу або повторення вивченого (додатк.)

Деякі форми та методи при вивченні окремих важливих тем дітьми різних вікових груп:

Тема :      „Гріх” (додаток 7,8)

„Молитва” (додаток 5,8,9)

„Ангели” (додаток 10)

„Різдво” (додаток 11,12)

„Храм Божий” (додаток 6,13)

„Вознесіння. П’ятидесятниця” (додаток 6,14,15)

Список літератури:

1. Закон Божий. (Київ. 2003р.)
2. Закон Божий. Куломзина С.М. 1991 р.
3. „Пустіть дітей приходити до мене”. Підручник для недільних шкіл. Чернівці. 2004 р.
4. С нами Бог. Госпел Лайт. 1999 р. (К. Тарасар)
5. Наша жизнь с Богом. Госпел Лайт. 1999 р. (К. Тарасар)
6. Библейская энциклопедия. М. 1995р.
7. Библейский атлас. Тим Даули. 2002 р.
8. Введение в Новый Завет. Стивен Мотьер. 2002р.
9. Библия в цифрах и фактах. Стивен Мотьер. 2002р.
10. Жизнь в библейские времена, 2002
11. Азбука Закона Божьего, Толстов М.,2000г.
12. 30 встреч в Суперкниге, Эммануил, 1996 г.
13. Ілюстрована навчальна Біблія для дітей. Ісус та його життя – Євангеліє від Марка, 2001 р.
14. Православное семейное чтение, Москва 2000
15. Православное Богослужение. Таинство и обычаи. Белосток, 1992 г.
16. Ідемо до першої сповіді і Святого Причастя, 1992 р.
17. Притчі Ісуса, К., 2002 р.
18. Мысли о детях в православной церкви сегодня. М., 1993 г.
19. Как воспитать и сохранить веру в Бога у детей. М., 1999 г.
20. Православный Катехизис, К., 2003 г.
21. Ребенок в мире компьютеров и TV. М., 1997 г.

< Попередня		Наступна >