Ініціатива представника Російської Православної Церкви, який запропонував Президентові України зняти з реєстрації найбільшу Православну Церкву країни, шокувала людей
«Влада України може за місяць вирішити проблему розколу, ліквідувавши реєстрацію Української Православної Церкви Київського патріархату», – таку пропозицію, адресовану Президентові Віктору Януковичу й іншим представникам української влади, на тлі візиту Московського Патріарха Кирила озвучив представник Одеської єпархії УПЦ Московського патріархату отець Сергій (Лебєдєв).
Повірити, що активно поширювана заява є ініціативою самого її автора, було б абсурдним. Насправді, вибравши такий «неофіційний» рівень оприлюднення побажання, Московський патріархат починає «м’яко» готувати громадську думку до ліквідації непідконтрольної Москві Православної Церкви.
Усе це погано пахне і нагадує те, як 1946-го ліквідовували Греко-Католицьку Церкву в Західній Україні.
Важливо й те, що офіційна українська влада наразі ніяк не прокоментувала заяву представника РПЦ. Однак, як стверджують експерти, зважаючи на те, якою «чутливою» до вимог Білокам’яної є нинішня українська влада, можна не сумніватися – це питання могло серйозно обговорюватись на зустрічі Патріарха Кирила з Президентом Януковичем.
І ще один факт, який шокує: ця зустріч, котру провели в форматі віч-на-віч, уперше відбулася навіть без присутності Предстоятеля УПЦ МП митрополита Володимира (Сабодана).
Чи реальний для втілення цей сценарій? Що думає про це сама УПЦ КП? Напередодні святкування Хрещення України-Руси кореспондента «Експресу» прийняв у своїй резиденції Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
УПЦ КП – це 30 відсотків українців
– Московська пропаганда про «не канонічність» УПЦ КП така сильна, що навіть у Західній Україні дієва. Зокрема знаю православних, котрі ставали вірними УГКЦ не з богословських міркувань чи повертаючись до традиції батьків, а тому, що «ця Церква точно канонічна». У центрі і на сході країни це, зрозуміло, є причиною страху парафій переходити з УПЦ МП до УПЦ КП. Якими аргументами ви заспокоюєте людей?
- Саме поняття «канонічна – неканонічна» – не богословське і лукаве. Маємо ставити питання так: Київський патріархат це Церква чи не Церква? Ми сповідуємо ті самі догмати й ту саму віру, що й усі Православні Церкви, за тим самим чином звершуємо богослужіння, дотримуємося у своєму житті тих самих канонів. Наші священики та єпископи рукоположені законно і мають апостольське наступництво. За всіма цими ознаками Київський патріархат є Церквою.
Церква.info
27-28 липня 2010 р. в Києві відбулися загальноцерковні урочистості, присвячені дню Хрещення Руси-України та пам’яті рівноапостольного князя Володимира Хрестителя. Очолив богослужіння Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні майже всіх єпископів та представників духовенства з усіх єпархій Київського Патріархату. На богослужіннях також молилася делегація Чорногорської Православної Церкви на чолі з митрополитом Михаїлом.
У Володимирському патріаршому кафедральному соборі столиці 27 липня відбулося Всенічне бдіння, а 28 липня – урочиста Божественна літургія. Храм та подвір’я навколо нього були наповнені богомольцями. На запричасному стиху секретар Священного Синоду єпископ Євстратій виголосив Послання Святійшого Патріарха Філарета до повноти Київського Патріархату з нагоди дня Хрещення Руси-України.
Повністю стаття та фотографії
Гарна підбірка особистих фотографій - у «Живому журналі» Олега Блажка.
Інша серія фотографій - у «Живому журналі» Олени Білозерської.
12 липня в день пам'яті Славних і всехвальних апостолів Петра і Павла в Свято-Михайлівському кафедральному соборі було відслужено дві святкові Божественні літургії, а також вечірня з Акафістом святим першоверховним апостолам Петру і Павлу.
Після пізньої літургії о.Богдан Бойко привітав усіх присутніх зі святом, побажавши кожному любові Петра і віри Павла.
Зі святом вас, дорогі Петри та Павли, Петрівни і Петровичі, Павлівни та Павловичі!
    
11 липня 2010 року в Свято-Михайлівському кафедральному соборі вшановується чудотворна ікона Божої Матері «Троєручиця».
Напередодні відбувся молебень з акафістом до ікони Божої Матері «Троєручиця». В неділю дві Божественні літургії були проведені в малому храмі, після яких віруючі отримали стрічки від ікони.
З історії ікони відомо, що у часи іконоборчих гонінь Дамаський халіф наказав відрубати святому Іоану Дамаскіну кисть руки і повісити її на ринку. Увечері преподобний випросив у халіфа відрубану кисть і, приклавши її до суглоба, впав перед іконою Божої Матері. Святий просив Богоматір зцілити руку, яка так багато писала на захист Православ'я. Молитва була почута і вдячний Іоан приклав до ікони зроблену із срібла руку, після чого ікона дістала назву "Троєручиця".
До храму копія ікони Божої Матері «Троєручиця» потрапила з Єрусалиму в подарунок від однієї благочестивої сім'ї в знак подяки Матінці Божій у вирішенні їхніх прохань.
     
5 липня 2010 року з благословіння Високопреосвященнійшого Ізяслава Архієпископа Житомирського та Овруцького відбулися збори благочинних Житомирської єпархії. На зборах були розглянуті поточні питання із життя єпархії та парафій.
  
«Всяке царство, яке розділиться саме в собі, запустіє; і всяке місто чи дім, який розділився сам в собі, не встоїть» (Мф. 12:25).
Розділення Українського Православ’я — одна з найхворобливіших проблем і без того хворого українського суспільства. «Оглядач» звернувся до прес-секретаря Київського Патріархату, єпископа Євстратія (Зорі) з проханням прояснити для читачів положення, яке склалося в Українському Православ’ї.
- Владико, нещодавно, під час візиту до Москви, Вселенський патріарх Варфоломій закликав українських православних до єднання із «канонічною Церквою», назвавши українські православні конфесії «схизматами». З історичного досвіду українські православні знають, що подібні заяви церковних діячів можуть мати наслідком порушення громадянського миру в країні і навіть релігійні гоніння, хоча у XXI столітті таке собі уявити важко. Як Київський Патріархат оцінює можливі наслідки таких заяв для українського суспільства і українського православ’я?
- Україні, як молодій державі, не вистачає досвіду надання тверезих оцінок заявам державних, громадських і релігійних діячів. Ми тривалий час були бездержавним народом, і сьогодні у нашому суспільстві панує певний комплекс меншовартості, який змушує нас час від часу оглядатися на чужу позицію. На моє глибоке переконання, Україна повинна навчитися цінувати сама себе. Ми маємо величезну територію, ми маємо величну і древню історію, глибоку і яскраву культуру, і так само глибоко вкорінену християнську традицію, якій уже понад 1000 років. Наша тимчасова економічна слабкість не є приводом шукати у Європі чи у Росії вчителів, які навчать нас жити краще.
У вівторок, 29 червня 2010 року Житомирський інститут сестринства вітав перших магістрів сестринської справи. На урочистому врученні дипломів були присутні представники Міністерства охорони здоров'я, обласних виконавчих та міських органів самоуправління: начальник управління охорони здоров'я Житомирської облдержадміністрації, голова обласної Ради, секретар міської Ради, батьки та рідні, інші почесні гості. Магістри отримали направлення на роботу у медичні заклади міста та області. Значна частина випускниць працює над науковими працями і їхнім місцем працевлаштування стала рідна альма матер. Вперше у нашому краї медсестра отримала повну вищу освіту, це - нагальна потреба часу.
Для благословіння на віддану працю і щасливу долю молодих спеціалістів був запрошений настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору м.Житомира, митрофорний протоієрей Богдан Бойко. Здавалося б, зовсім недавно, 2 роки тому він благословив майбутніх магістрантів на успішне навчання. Побажавши випускницям наснаги та терпіння, на своїх тендітних плечах достойно переносити усі труднощі та турботи професії, протоієрей подарував магістрам молитовники для укріплення душевних та духовних сил.
   
|
|