23 травня 2010 року у місті Овручі Житомирської області ієреєм Павлом Ядчишиним кліриком Свято-Михайлівського кафедрального собору був освячений пам'ятний знак борцям за волю України та відслужена заупокійна літія. Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих і водночас, натхненні їхнім подвигом за свободу України та волю українського народу.
 
15 травня 2010 року члени Молодіжного Духовно-просвітницького центру (45 осіб) провели паломницьку поїздку по святих та історичних місцях Хмельницької та Чернівецької областей. Молоді люди доторкнулися до української минувшини, відвідавши історико-архітектурні та культурні комплекси Кам'янець-Подільської та Хотинської фортеці, що входять до 7 чудес України. Погода якнайкраще сприяла подорожі. Збагачені яскравими враженнями учасники повернулися додому в піднесеному настрої.
Нещодавно Свято-Михайлівський кафедральний собор зустрічав своїх друзів з Німеччини на чолі з фрау Урсулою. Делегація поспілкувалася з групою милосердя, вчителями Духовної дитячої недільної школи та членами Молодіжного духовно-просвітницького центру. А також дізналася про основні напрямки роботи кожної з груп, поділилася досвідом доброчинної діяльності в Німеччині.
  
Як підготуватися до Сповіді
До Сповіді потрібно готуватися заздалегідь щирою молитвою, постом і примиренням з усіма людьми. Це допомагає заглянути в себе, побачити свої гріхи і пізнати серед них головну свою гріховну недугу.
Бажано прочитати літературу, присвячену Таїнствам Сповіді і Причастя.
Не треба розповідати духівнику довгих історій, досить викласти сам гріх. Богу й духівнику важливе почуття спокути, не детальні розповіді, а розкаяне серце. Потрібно пам'ятати, що сповідь - це не тільки усвідомлення власних недоліків, але насамперед - бажання очиститися від них. В жодному разі неприпустиме самовиправдання - це вже не покаяння!
Сповідь має бути повною. Не можна сповідати спочатку одні гріхи, а інші залишати на наступний раз.
Анна Соколова
В усі часи, в усіх народів найвищим патріотичним почуттям є любов до вітчизни, до краю, де людина народжується та виростає. В дорослому віці, часто залишивши батьківське гніздо, вона вирушає у пошуках свого людського щастя. І саме тоді, коли здавалося, новий куточок і є тим Едемом, до якого прагнули та шукали, все частіше та більше тягне назад, до тих рідних місць, з якими давно попрощались. Тоді прокидається сильне почуття любові разом із прагненням робити добрі, корисні справи для батьківського краю... І Ви, шановний читачу, самостійно можете дати відповідь, що я сама (сам) роблю для того, щоб тут було жити краще для моєї сім'ї, сусудів та родичів? Складно? Скажете, ідеалізую?
На сучаному загальному портреті українців кидається в вічі темно-брудний загальний фон клопотів буденних занять, з транспортними пробками, виснажливою по-наймитськи роботою, проблемами з дітьми. Одним словом, ми намагаємося вижити в цей непростий економічний час. І вдається це комусь краще, комусь гірше. Судіть самі, літо наближається - відпочити на рівні хочеться, хіба я гірший від колег? Одягнутися, змінити авто, а в перспективі і житлові умови покращити, скільки ж можна терпіти відсутність євроремонту в своїй квартирі?! Для жінок існують безліч інших викликів долі чи то шопінгу - постійно бути "най-най-най-", на найвищому рівні. Отже, тримайся, сімейний бюджет!
Пусто і холодно, смачна і вишукана їжа вже не така-то бажана, сите життя не тішить.. Чогось не вистачає. Може спробувати нові цигарки, нове пиво, новий сорт кави і відвідати новий брендовий магазин? Змінити зачіску? Сісти на дієту? Спробувати щось почитати, наприклад, іронічний детектив? Сходити на модний концерт? На природу з друзями? Ні знову, не те..Все приїлось, не вистачає чогось справжнього, чесного, вічного, що не купується, не продається...
Кажуть, що молодість - це недолік, який швидко проходить. А відтак швидко проходить людське життя. Недарма історія не забула давньоримське "Sic transit gloria mundi". Поспішімо знайти в своєму серці бодай невеличку частинку, щоб присвятити його служінню правдивому, доброму, вічному.
А поки, дозвольте звернутися, до Вас, любий читачу: давайте помолимося за нашу неньку-Україну, щоб Господь помилував нас, грішних, нашу державу з керівниками, дав нам усім мудрості та терпіння, щоб ми самі себе поважали і вчили своїх діточок любити рідну країну.
Молитва за Україну
Боже Великий! Боже Всесильний! Ми, гріші діти Твої, у смиренні сердець наших приходимо до Тебе і схиляємо голови наші. Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Прийми нині, благаємо Тебе, щиру молитву нашу і подяку за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і прийми благання змучених сердець наших, Благослови нашу Батьківщину Україну, волю і щастя їй дай. Премилосердний Господи, хто вдається до Тебе з благанням, ласку Твою подай.
Благаємо Тебе, Боже Благий, за братів і сестер наших, що на засланні, у в'язницях, на тяжких роботах караються і мучаться. За вдів, за сиріт, за калік і немічних, і за тих, що Твого милосердя та допомоги Твоєї потребують.
З'єднай нас усіх в єдину велику Христову сім'ю, щоб усі люди, як брати, славили Величне ім'я Твоє завжди, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
Патріарх Філарет
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа! Дорогі браття і сестри! “Ось, ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не трапилося чого гіршого” (Ін. 5,14). Так сказав Христос Спаситель розслабленому. Це свідчить про те, що тяжка хвороба, яка скувала його на 38 років, була покаранням Божим за якісь гріхи. В чому полягали його гріхи, Євангеліє не говорить і тим дає зрозуміти, що подібна біда може прийти до людини за будь-які гріхи. Гріх – це отрута, яка діє в нашому тілі руйнівно, – іноді повільно, іноді з дивовижною швидкістю, але завжди руйнівно. Про це свідчать і Святе Письмо, й історія, і щоденний досвід кожної людини. Пророк Давид говорить: “Багато хвороб у грішника” (Пс. 31,10). А в іншому псалмі так: “Нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх” (Пс. 37,4). Від гріха походять усі наші нещастя. А між іншим, які тільки радощі та насолоди не обіцяє нам гріх. “Зійду на небо, і вище зірок небесних поставлю престіл свій, і буду подібним до Всевишнього”, – мріяв найвищий ангел Денниця. І ось результат його мрій: “Нині зійдеш до пекла”, – говорить Господь. “Будете як боги”, – нашіптував диявол першим людям. А вони, послухавши отця неправди – диявола, замість того, щоб стати богами, уподібнились нерозумним тваринам. Каїн говорив сам собі: “Тоді я тільки буду спокійним, коли не буду бачити брата мого”; і підняв руку на брата свого Авеля і вбив його. І з того часу Каїн не мав спокою ні на хвилину ні вдень, ні вночі. Він стогнав і тремтів упродовж усього свого бурхливого життя. Він боявся всіх людей і страшився власної тіні. Євангельський багач говорив сам собі: “Зруйную мої житниці, і побудую більші, і скажу душі моїй: їж, пий, веселись”. І ось він їв і не наїдався, пив і не напивався; зібрав багато багатства, а хотів ще більше; задоволення у нього не було і щастя – теж. Крім того, Господь сказав йому: “Безумний, у цю ніч Я візьму душу твою. Кому все це залишиться?” Кажуть, що гроші є бог, за них можна купити все. Хіба все можна купити за гроші? За гроші можна купити багато чого, але не можна купити головного. За гроші не можна купити душевного спокою і щастя. Дехто мріє: зберу якомога більше багатства, тоді всі люди служитимуть мені, і я насолоджуватимуся свободою, бо все буде мені підвладним. І дійсно, немало на землі людей, що зібрали багато грошей; але замість того, щоб стати вільними, зробилися рабами свого багатства. Біблія розповідає, як Гієзій мріяв оманою дістати у Неємана два таланти і стати щасливою людиною. Гієзій одержав від Неємана два таланти, але разом з ними – і його проказу. Скільки на світі заможних людей, що страждають від хвороб! Більшість з них не знали б цих скорбот, якби вони не були багатими. В наш час чимало людей втрачає своє життя через нечесно придбане багатство. Черевоугодники бачать в їжі найвищу насолоду. Але хто більше за всіх лікується від зловживання вином та їжею, як не алкоголіки та черевоугодники? І що найбільше скорочує наше життя, як не нестриманість у їжі? Наслідком блуду й содомського гріха є такі хвороби, про які навіть соромно говорити. Ці нещасні люди іноді живими гниють, як колись цар Ірод, який знищив 14 тисяч вифлеємських немовлят. Часто люди говорять неправду один одному й хочуть, звичайно, щоб їм довіряли; а закінчується їхня неправда тим, що їм не вірять навіть тоді, коли вони говорять правду. Гордий хоче стати над всіма, а закінчується його марнославство і гордість тим, що цю людину усі зневажають і осуджують. Навуходоносор зробився безумним від гордості. А Амана, про якого розповідає Біблія, повісили на тій шибениці, яку він готував для Мардохея. Сирійські вельможі загинули у рові для левів, у який кинули пророка Даниїла. Господь сказав, що хто взяв меч, від меча і загине. Ті люди, які привласнюють чуже, втрачають і своє. Премудрий Соломон говорить: “Хто копає яму для ближнього, той впаде в неї” (Притч. 26, 27). Хто чим грішить, тим і карається. Дуже прикро усвідомлювати, що наслідки гріха переходять до нащадків у наступні покоління. Гріхи батьків переходять на дітей і онуків, так що вони народжуються зі схильністю до пороків своїх батьків, а іноді прямо з їхніми хворобами. Господь говорить через пророка Осію: “Як ти забув закон Бога твого, так Я забуду дітей твоїх” (Ос. 4,6). Які страшні слова промовляє Господь до грішників: “Я Господь твій, що карає дітей за провину батьків аж до третього і четвертого роду”. Дорогі браття і сестри! Треба боятися гріха більш за все на світі. В будь-якому місці Бог присутній не тільки Своєю милістю і любов’ю, але і правосуддям. Будемо пам’ятати Слово Боже, що тільки рід праведних благословляється, і нащадки їхні будуть жити на землі. А беззаконні люди будуть знищені з землі (Пс. 36, 20, 28-29). Амінь!
Автор: Людмила СМОЛЬСЬКА (кандидат психологічних наук), джерело "Дзеркало тижня"
Фразою «багаті теж плачуть» сьогодні нікого не здивуєш. Звісно, плачуть, тому що багатство — ще не гарантія щастя і добробуту. Пригадується телефонний розіграш, коли в офісі фірми, яка торгує обігрівачами, лунає дзвінок і між тим, хто дзвонить, і продавцем відбувається діалог:
— Ви гарантуєте тепло?
— Так, у нас великий вибір: фурнейси, калорифери...
— Але мені потрібне душевне тепло! Адже ви гарантуєте тепло?!
— Так, гарантуємо, але...
У тому-то й річ, що душевного тепла ніхто гарантувати не може. Навіть за гроші.
|
|