Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

10 грудня 2019 року в Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира під головуванням єпископа Житомирського і Овруцького Паїсія відбулися збори Житомирсько-Овруцької єпархії. Участь у зборах взяли священнослужителі та миряни.

Після молитви «Царю небесний», очільник єпархії з духовенством обговорили загальний стан справ у Церкві, актуальні питання із парафіяльного життя та процес перереєстрації статутів парафій.

4 грудня 2019 року християни відзначають велике церковне свято - Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це одне з дванадцяти свят, яке пов'язане з життям Пресвятої Богородиці.

З нагоди свята у нашому Свято-Михайлівському кафедральному соборі відбулися дві святкові Божественні літургії о 7 ранку та пізня о 10-й яку очолив настоятель храму о. Богдан Бойко у співслужінні духовенства кафедрального собору.

4 грудня 2019 року християни відзначають велике церковне свято - Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це одне з дванадцяти свят, яке пов'язане з життям Пресвятої Богородиці.

У вівторок ввечері, 3 грудня 2019 року, у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій звершив Всенічне бдіння.

За богослужінням архипастирю співслужили настоятель кафедрального собору митрофорний протоієрей Богдан Бойко та соборне духовенство.

У четвер, 28 листопада, Свята Православна Церква за своїм богослужінням молитовно вшановує і прославляє преподобного Паїсія Величковського.

У цей день правлячий архиєрей Житомирської єпархії – преосвященний єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій відзначив день свого Небесного покровителя.

У четвер 28 листопада 2019 року Православна Церква вшановує пам'ять преподобного Паїсія Величковського.

У цей день керуючий Житомирською єпархією, єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій святкує день тезоіменинства.

Напередодні свята, 27 листопада 2019 року, відбулось Всенічне бдіння. Урочисте богослужіння звершили владика Паїсій у співслужінні настоятеля собору митрофорного протоієрея Богдана Бойка, секретаря Житомирсько-Овруцької єпархії протоієрея Павла Ядчишина, соборного духовенства та кліриків Житомирської єпархії.

Різдвяний піст – це останній багатоденний піст року. Він починається 28 листопада за новим стилем і закінчується 7 січня. Говіння триває 40 днів і тому в Церковному уставі називається ще Чотиридесятницею, так само, як і Великий піст. Оскільки заговини на піст припають на день пам’яті святого апостола Пилипа, то його ще називають Пилипівкою.

Установлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, припадає на давні християнські часи. Уже з IV століття святий Амвросій Медіоланський і блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У V столітті про давність Різдвяного посту писав святий Лев Великий, Римський єпископ.

Ангел такий прозорий, що через нього ллється на нас і досягає до нас світло Божественне... через них ми пізнаємо не їх, а живого Бога, Якого вони пізнали."

Святитель Григорій Палама

У четвер, 21 листопада 2019 року, Свята Православна Церква молитовно вшановує Собор Архистратига Божого Михаїла та усіх Сил Небесних Безтілесних.

Знагоди свята у Свято-Михайлівському кафедральному соборі відслужили дві Божественні Літургії: о 7 та о 10 ранку.

У четвер 21 листопада 2019 року Православна Церква святкує Собор архістратига Божого Михаїла та інших небесних сил безплотних. Це свято – є храмовим торжеством у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира.

З нагоди цього у храмі відбулись святкові богослужіння. Напередодні храмового свята, 20 листопада 2019 року, відбулось Всенічне бдіння.

2 листопада 2019 року, у Дмитрівську поминальну суботу, Православна Церква молится за спокій від віку спочилих православних християн.

У цей день, єписокп Житомирський і Овруцький Паїсій звершив Божественну літургію у Свято-Михайлівському кафедральному соборі м. Житомира.

Веселе свято хелловін, виявляється, має сатанинське підґрунтя.

Напередодні римо-католицького празника Всіх святих мало не ціле західне суспільство, особливо англомовні країни, охоплює дивна атмосфера: люди, до того, здавалося б, цілком благопристойні, наряджаються у бридкий одяг, натягують маски потвор, упирів, бісів, мерців, роблять із гарбузів опудала, запалюючи всередині них свічки, і так із криками й вересками, танцюючи дикі танці, ходять від хати до хати, вимагаючи почастунку.