feed-image
Українська

Неділя 14-та після Пятидесятниці

СМК собор - Новини

Сьогоднішня недільна євангельська розповідь складається з притчі Господа Ісуса Христа про покликаних на весільну вечерю. Що це за весільна вечеря? Це Царство Боже, це Царство Небесне. Цю вечерю приготував для нас Господь наш Ісус Христос.

Як розповідає нам апостол і євангеліст Матфей, коли господар приготував вечерю, то послав своїх слуг запросити гостей на трапезу. І кого запросив найперше? Найперше запросив найвищих знайомих.

Ними були, як навчають нас Святі Отці, юдеї – богообраний народ. Тому, що цей народ єдиний серед усіх народів зберігав віру в істинного Бога і чекав приходу Спасителя світу. Реакція запрошених була несподівана. Відмовились усі. І кожен знайшов важливу причину.

Як свідчить нам Євангеліє: «Тоді розгнівався господар цієї весільної вечері, і каже своїм слугам: ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля» (Мф. 22:9). Це означає, що Господь покликав на вечерю замість народу обраного язичників. Проте серед них був чоловік у невесільному одязі. Що означає прийти не у весільній одежі? Це значить бути грішником. І ось грішник прийшов у Царство Боже, думав, що він зможе насолоджуватися благами весільної вечері, тобто Царства Небесного, а Господь подивився на нього і каже: «А чому ти не у весільній одежі прийшов? Чому? Тебе ж покликали на весільну вечерю і тому треба було тобі відповідно одягнутись».

Що означає ця притча для нас? Ми усі покликані на цю святкову трапезу, тобто у Царство Небесне. Це запрошення на вечерю нам дав Господь через Таїнство Хрещення, але це не є гарантією нашого спасіння. Тобто ми, будучи християнами, можемо уподібнитись до цього весільного гостя, який був не у весільному одязі. І до цього нас можуть привести наші гріхи.  Що нам потрібно робити, щоб не унаслідувати участь цього гостя? У першу чергу, нам варто виконувати заповіді Христові.

Але можна поглянути на цю євангельську історію з іншого боку. Святитель Феофан Затворник так говорить про цю притчу: «Вечеря – Царство Небесне; запрошення – Євангельська проповідь; ті хто відмовились – невіруючі; одягнуті не у весільний одяг – християнин, який живе, не виконуючи заповіді».

До якої з категорій відносимось ми? Це запитання собі повинен поставити кожен. Адже хтось думає, що він віруючий, а живе не виконуючи заповіді. Хтось взагалі не знає, що таке віра. Інший вірує і гадає, що цього достатньо. Проте ми знаємо, що сама віра ніякої користі не приносить. Про це і Священне Писання говорить: «Віра без діл мертва» (Як. 2: 14). І щоб одяг нашої душі був весільний, нам варто прикрашати його ділами, тобто благочестям та виконанням заповідей Христових.

Христос щодня і щонеділі дає нам запрошення на весільна трапезу. І ця трапеза – Божественна літургія. Адже богослужіння є в певній мірі Царством Божим, до якого кличе нас Господь. Ми чуємо виголос літургії: «Благословенне Царство Отця і Сина і Святого Духа…». І До цієї трапези нам варто бути завжди готовими і приходити у весільному одязі.

Усе вищесказане нам говорить про те, що ми не повинні думати, що якщо ми християни, то обов’язково ввійдемо в Царство Небесне. Не маючи весільної одежі, не ввійдемо. Віримо і в Бога, й у Святу Тройцю, і в Спасителя, і до храму приходимо, і молимось, а в Царство Боже можливо і не ввійдемо. Господь Ісус Христос дав нам, грішним християнам, один засіб для входження у Царство Небесне, показав один шлях до тієї весільної вечері. Шлях цей – через покаяння. Тому покаяння має дуже велике значення, але каяться треба не перед смертю. Тому ми повинні вміло користуватись тими засобами, які дарував нам Господь, для досягнення Царства Небесного.

Ієрей Іоан Сопронюк, кандидат богословських наук,

клірик Свято-Михайлівського кафедрального собору

м. Житомира





 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ