feed-image
Українська

Дошка пам’яті загиблим героям (ФОТО)

СМК собор - Новини

Дмитру 20 років, Валентину 25 років - назавжди, вони загинули захищаючи Україну від ворога на Сході. Їхні життя трагічно обірвалися у 2017 і 2018 роках внаслідок важких поранень на полі бою. Сьогодні ж, 30 січня, на честь Дмитра Рудя та Валентина Ковальського на стінах рідної, для обох хлопців, школи №20 було відкрито меморіальні дошки пам’яті Героїв. На захід було запрошено настоятеля Свято-Михайлівського кафедрального собору о. Богдана Бойко, який благословив меморіальні дошки загиблим бійцям, помолився за спокій їхніх душ та за усіх українських військових, які загинули на сході України під час військових дій.

Вшанувати воїнів прийшли найрідніші люди, а також друзі, вчителі, наставники і просто знайомі.

Захисників їхні друзі називають справжніми чоловіками, які знали, що робили і не шкодували ні за що у своєму житті.

“Валік був справжнім воїном і людиною, яка ніколи не унивала і завжди був людиною, яка налаштована позитивно. Він завжди казав боротися до останнього і завжди так і робив. Він буде завжди з нами”, - розповідає друг Валентина Ковальського Констянтин Суський.

Справжнім чоловіком називає Дмитра Рудя і настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору о. Богдан Бойко, який знав його особисто, адже хлопець був вихованцем духовної дитячої недільної школи при соборі.

Отець розповідає, що Дмитро був надзвичайно чесним і дуже добрим, а головне справедливим, через це частенько і сварився з однолітками. А ще він мріяв про щасливе життя і велику сім’ю.

“Так як він казав: “я хочу аби все було якнайкраще”, тому можливо він і пішов на Схід і взяв один з перших у руки зброю, щоб захищати Україну від загарбників і так сталося - віддавав своє життя. Ми віримо, що Господь його прийняв там, де велика радість і записав його у Небесну Сотню і там він нам допомагає своєю молитвою, як ангел”, - говорить настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору  о. Богдан Бойко.

Про те, що Дмитра більше немає поряд і досі не може змиритися його сестра Настя, зі сльозами на очах говорить, що пишається ним і дуже любить.

“Зараз я їм тільки горжусь, що він мій брат, що він справжній воїн. Шкодую лише про одне, що пішов служити на війну, а я дуже багато йому не сказала, просто не встигла… Він був дуже сміливим і хорошим хлопцем, я його дуже люблю”, -  говорить сестра Дмитра Рудя Анастасія Рудь.

Дмитро Рудь і Валентин Ковальський віддали свої життя за Україну, проте воїни не вмирають поки пам’ять про них жива.

Вічна слава героям.

Більше фото можна знайти тут: facebook, Instagram

Прес-служба Свято-Михайлівського кафедрального собору м. Житомир


 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ЗНАЙТИ