Українська

Як підготуватися до Сповіді, молитви перед Сповіддю

Душекорисні речі - Канони

ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО СПОВІДІ

До Сповіді потрібно готуватися заздалегідь щирою молитвою, постом і примиренням з усіма людьми. Це допомагає заглянути в себе, побачити свої гріхи і пізнати серед них головну свою гріховну недугу.

Бажано прочитати літературу, присвячену Таїнствам Сповіді і Причастя.

Не треба розповідати духівнику довгих історій, досить викласти сам гріх. Богу й духівнику важливе почуття спокути, не детальні розповіді, а розкаяне серце. Потрібно пам’ятати, що сповідь – це не тільки усвідомлення власних недоліків, але насамперед – бажання очиститися від них. В жодному разі неприпустиме самовиправдання – це вже не покаяння!

Сповідь має бути повною. Не можна сповідати спочатку одні гріхи, а інші залишати на наступний раз.

Усамітнившись, проаналізуй своє життя за заповідями Божими:

 

  1. 1. Я є Господь Бог твій, нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене.

Чи маєш тверду віру в слово Боже і вчення святої Церкви.

Чи не маєш сумнівів в істинах святої віри.

Чи не допускав невір’я в промисел Божий.

Чи не перебував у відчаю щодо свого спасіння у випадку тяжких гріхів, тобою допущених.

Чи не звертався за допомогою до во-рожбитів з метою дізнатися про майбутнє чи полегшити хворобу та уникнути інших нещасть.

Чи не сподівався більше на свої сили, інших людей, ніж на Бога.

Чи завжди приносив подяку Богу за Його милості до тебе.

 

  1. 2. Не роби собі кумира і нічого подібного до нього, не поклоняйся і не служи йому.

Чи не надавав перевагу собі перед іншими.

Чи не показував себе людиною благочестивою, не маючи благочестя в душі.

Чи не створював культу матеріального (накопичення, їжі, інших захоплень).

Чи носиш натільний хрест – знаряддя нашого спасіння.

 

  1. 3. Не згадуй імені Господа Бога твого даремно.

Чи не нарікав на Бога в хвилини хвороби, нещастя, бідності.

Чи не проявляв неповагу до священних предметів.

Чи не був неуважним під час молитви, служби Божої.

Чи не божився, не призивав ім’я Боже в звичайних розмовах.

Чи не призивав Бога і святих Його на допомогу в поганих справах, обмані.

Чи не приховував чогось на сповіді.

 

  1. 4. Шість днів працюй і роби всі діла твої, а день сьомий – Господу Богу твоєму.

Чи не ухилявся від богослужінь у святкові дні.

Чи не працював у дні святкові та в неділю, не заставляв підлеглих працювати.

Чи не лінувався працювати в будні дні.

Чи використовував святкові дні та неділю для читання Святого Письма, духовної літератури, на молитву, духовні роздуми, добрі справи.

Чи усвідомлюєш свій обов’язок пожертви на храм та його потреби.

Чи завжди стояв у храмі зі страхом Божим, вірою і благоговінням.

 

5. Шануй батька твого і матір твою; і добре тобі буде, і довго житимеш на землі.

Чи не допускав неповаги до батьків неслухняністю, грубістю, чи не залишав їх без допомоги. Чи не виявляв неповаги до старших за віком. Чи не виявляв неповаги до церковних пастирів.

Чи не допускав кривди своїх підопічних.

Чи займався вихованням своїх дітей, чи не показував своїм життям поганий приклад.

Чи молився за дітей, батьків та інших членів родини своєї, духовних наставників, процвітання та благополуччя Батьківщини.

  1. 6. Не вбивай.

Чи всіх врятував від смерті, маючи таку можливість (голод, хвороба, утоплення). Чи не лишав життя ближнього свого, чи не спонукав до цього інших.

Чи не мав гніву, роздратування, брутальної поведінки в сім’ї та в суспільстві.

Чи виявляв милосердя ближнім.

Чи намагався примиритися з тими, що ворогуєш, чи допомагав примиритися іншим.

Чи не ставився жорстоко до тварин.

Чи не намагався покінчити життя самогубством.

Чи не вкорочував свого віку згубними звичками (паління, алкоголь, наркотики), надмірною працею та турботами.

Чи не спокушав когось до гріха своїм словом чи діями.

Чи не вбивав себе та ближніх духовно, нехтуючи моральними принципами.

Чи не робила аборти.

 

  1. 7. Не чини перелюбу.

Чи не чинив блуду та перелюбу, дій блудних протиприродних; чи не спокушав інших до цього.

Чи не допускав нечистих тілесних помислів.

 

  1. 8. Не кради.

Чи не привласнював чужого.

Чи не привласнював чужого шляхом обману, крадіжки, грабування, хабарництва, дармоїдства.

Чи не погрішив лихварством, чи не давав грошей в борг під відсотки.

Чи не допускав обману через продаж зіпсованого товару, невірну вагу.

Чи не чинив дій проти ближніх із метою пошкодження їх майна.

 

  1. 9. Не свідчи неправдиво проти ближнього твого.

Чи не осуджував своїх ближніх, чи не передавав пересуди інших.

Чи утримувався від марнослів’я.

Чи не насміхався над іншими.

Чи не приховував істини в суді, не зводив наклепи на інших.

 

  1. 10. Не жадай нічого того, що належить ближньому твоєму.

Чи не заздрив багатству, успіху, здоров’ю інших.

Чи боровся з поганими помислами і нечистими бажаннями.

 

Доповнення із різних джерел

1. Гріхи проти Господа Бога:

вірування в сни, в інші прикмети, ворожіння. Сумніви у вірі. Невідвідування Церкви, тривале небуття на Сповіді і Святому Причасті. Нарікання на Бога. Намір самогубства. Блюзнірство над святинями. Гнів із згадуванням нечистої сили. Споживання їжі у святкові і недільні дні до закінчення Літургії. Порушення постів. Робота в свята.

 

2. Гріхи проти ближнього:

нестаранність до своєї роботи в суспільстві. Непошана до старших. Невиплата боргів. Крадіжка. Скупість на милостиню. Образа ближнього. Проклинання, марна підозра. Не захищення невинної людини. Непошана до батьків. Недогляд за дітьми. Гнів, ворожнеча у сім’ї.

3. Гріхи проти самого себе:

погані думки, злобажання, брехливість, дратівливість, самолюбство, заздрість, немилосердність. Помста, сріблолюбство, лихослів’я. Пісні спокусливі. Нетверезість, об’їдання, блуд.

 

4. Гріхи смертні, тобто такі, що прирікають людину до вічної смерті:

гордість до самозахоплення, несита душа або Іудова жадібність до грошей, розпусне життя, заздрість, що призводить до злодіяння ближньому, обжерливість аж до відкидання постів у поєднанні з розвагами. Гнів непримиренний, безтурботність про душу.

5. Гріхи хули на Духа Святого:

надмірне уповання на Бога, чи продовження важкогріховного життя з єдиною надією на милосердя Боже. Відчай або невіра в милосердя Боже, що призводить до думки про самогубство. Уперта невіра в Бога.

 

6. Гріхи, що волають до неба про помсту за них:

навмисне вбивство (аборт), вбивство батьків, брата. Содомський гріх. Гноблення вбогої людини, вдови, дітей-сиріт. Несплата заробітної плати. Відняття у людини останнього шматка хліба чи грошей, привласнення милостині, що належить ув’язненим. Образи батьків, до зухвалих побоїв їх.

 

 

Вісім основних гріховних пристрастей

1. Об’їдання

Об’їдання, пияцтво, недотримання і порушення постів, надмірна любов до плоті, спокою.

2. Любодійство

Блудне розпалювання, блудні відчуття і стан душі та серця. Нестриманість почуттів. Брудна лайка і читання розпусних книг. Блуд і перелюб. Гріхи блудні протиприродні.

3. Грошолюбство

Любов до грошей, любов до майна. Мрії про багатство, бажання збагатитися. Страх перед старістю, хворобами. Скупість. Користолюбство. Захоплення суєтними клопотами. Присвоєння чужого. Лихварство. Крадіжка, розбій.

4. Гнів

Запальність, непристойний крик, суперечка, лайливі слова, удари. Злопам’ятність, ворожнеча, помста, образа ближнього.

5. Печаль

Засмучення, нудьга, втрата надії на Бога, малодушність, нетерпеливість, нарікання на ближнього, відречення від Хреста.

6. Зневіра

Лінощі на всяку добру справу, особливо на молитовну. Неуважність і поспіх в молитві. Бездіяльність. Зловживання сном. Марнослів’я. Блюзнірство. Забуття своїх гріхів. Відчай.

7. Марнославство

Пошук слави людської. Хвастощі. Надмірна увага до краси свого тіла, до одягу, автомобілів, прислуги і речей. Прихильність до наук заради слави. Приховування своїх гріхів. Лукавство. Самовиправдання. Лицемірство, брехня. Догоджання. Заздрість. Приниження ближнього.

8. Гордість

Презирство до ближнього. Надання переваги собі перед іншими. Зневіра. Непокора Церкві і Закону Божому. Читання книг, суєтних і єретичних. Непокора владі. Насміхання над ближнім. Хибна філософія. Безбожність. Втрата любові до Бога і ближнього.

МОЛИТВА ПЕРЕД СПОВІДДЮ

Господи Боже милосердний, не знаю, як нині смію стати перед Твоїм святим образом. Ти обдарував і обдаровуєш мене завжди Своїми щедротами і ласками, а я, невдячний, ображаю Тебе гріхами своїми. Але нині, Господи, хочу щиро навернутися й Тебе ублагати, щоб гнів Твій справедливий не впав на мене за мою впертість у гріхах. Дай мені, Господи, силу й пам’ять пригадати всі провини мої й висповідатися нині та покаятися і дай мені, Благий, мудрість, щоб я ніколи вже не образив Тебе ні ділом, ні словом, ні думкою. Дай мені, Господи, глибокий жаль за гріхи й тверде переконання ніколи вже не зневажати Тебе. Амінь.

МОЛИТВА ПЕРЕД СВЯТОЮ СПОВІДДЮ ОСОБИСТА

Всі тайни свого серця я розкриваю перед Тобою, Суддею моїм. Отож, зглянься на покору мою, зглянься на смуток мій, зглянься на суд мій, що я видаю проти себе, а Ти помилуй мене, Милосердний, Боже Отців наших.

Приступивши до священика, перехрестись, поцілуй Святий Хрест, положи два пальці правиці твоєї на Євангеліє і сповідайся перед Спасителем твоїм, Ісусом Христом.

Я, грішна людина, сповідаюсь Господу Богу Всемогутньому, в Тройці Святій Єдиному, Пречистій Діві Марії, Святому Ангелові Охоронителю моєму, всім святим і тобі, отче духовний, з усіх гріхів своїх, якими я прогнівив Господа Бога мого від попередньої сповіді: ділом, словом, думками, всіма моїми чуттями, вільно і невільно, свідомо і несвідомо.

Прошу, отче духовний, твоїх молитов перед Христом Спасителем моїм за всі гріхи мої.

Тут можеш сказати отцеві духовному все те, що непокоїть тебе, затуманює розум твій і думки чисті християнські і те, що тягне до гріхів твоїх і до діл лукавих.

Коли отець духовний дає розрішення гріхів твоїх, тоді положи правицю твою до серця твого і промов:

Боже, будь милостивий до мене, грішного і прости мені всі гріхи мої, як простив Ти, з Свого чоловіколюбства митареві, фарисеєві, блудниці і Савлові, що гонив Тебе.

МОЛИТВА ПІСЛЯ СВЯТОЇ СПОВІДІ

Слава, честь і поклін Тобі, безконечно Милосердний Боже, що зглянувся ласкаво на мої сльози каяття і не погордував моїм розкаяним серцем. Ти очистив мою душу і прийняв мене, недостойного, за свою дитину.

Але Ти, Боже, знаєш мою нестійкість, знаєш також силу і завзятість ворогів душі моєї, тому благаю Тебе: подай мені силу витримати спокуси світу цього, подай моєму розумові світло, щоб я вже ніколи не загубив дороги святих заповітів Твоїх, щоб я лише тебе одного любив і Тобі Єдиному служив по всі дні життя мого. Амінь.

 

Пам’ятай, що краще декілька разів прийти на Сповідь, пригадуючи свої гріхи, ніж скласти не всі провини і недостойно прийняти святе Причастя. Це буде не на користь твою, а в осуд.