Українська

Проповідь Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія у День Святої Тройці – П’ятидесятницю

Душекорисні речі - Проповіді Предстоятеля

Дорогі брати і сестри! Слава Ісусу Христу!

Сердечно вітаю з П’ятидесятницею, з днем Святої Тройці!

Як різноманітними є дари Святого Духа, зішестя Якого на учеників і апостолів Христових ми нині прославляємо, так багатогранною є і нинішня урочистість, різні іменування якої вказують нам на різні аспекти шанованої цього дня євангельської події.

П’ятидесятницею свято це іменується на згадку про старозавітний прообраз, який зішестя Святого Духа мало в події дарування Богом закону на горі Синай. Бо на п’ятидесятий день після виходу народу Ізраїля з єгипетського рабства, тобто після Пасхи старозавітної, Господь через пророка Мойсея на Синаї дарував народу приписи закону, коротко сповіщені у десяти заповідях. Заповіді ці стосуються любові до Бога і до ближніх, накладаючи обмеження на дії спотвореної гріхом людської волі та спонукаючи людину до морального вдосконалення. На п’ятидесятий же день після Воскресіння Христового, Пасхи Нового Завіту, вже не через пророка і не на кам’яних скрижалях звіщається закон, але безпосередньо Третя Божественна Особа, Дух Святий, сходить на учеників Христових, утверджуючи закон волі Божої на скрижалях сердечних.

Готуючи апостолів до цієї події, Спаситель називає її «охрещенням Духом Святим» (Діян. 1:5) та «прийняттям сили» (Діян. 1:8), як про це сповіщається у першій главі книги Діянь.

Хрещення, як ми знаємо, у своєму старозавітному прообразі мало символіку очищення від скверни гріховної. Як тіло через омовіння у воді очищується від бруду, так і людина через покаянне звернення до Бога силою Духа Святого очищається від наслідків гріха.

Наставляючи таємного ученика Свого Никодима Господь Ісус Христос говорив: «Якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух» (Ін. 3:5-6). Щоби очистити річ від бруду зовнішнього, її омивають водою. Але дорогоцінні метали у такий спосіб неможливо очистити від сторонніх домішок. Тому золото чи срібло розжарюють вогнем, щоби не ззовні, з їхньої поверхні, прибрати бруд, але щоби внутрішньо відділити стороннє, брудне і зайве від головного і дорогоцінного. Про такий спосіб очищення згадується у 11-му Псалмі, де сказано: «Слова Господні – слова чисті, срібло, очищене від землі, сім разів переплавлене» (Пс. 11:7).

Тож народження від Духа Святого, Який у день П’ятидесятниці у вигляді вогненних язиків зійшов на учеників і апостолів Христових, означало внутрішню переміну і очищення їх від влади гріха у самій людській природі.

Людина, як сотворена Богом у часі, сама для себе не може надати вічності. Тому, коли прабатьки наші впали в гріх, віддалилися від Господа – джерела життя, вони і всі їхні нащадки стали підвладними смерті. Плотське народження хоча і дає життя, однак лише тимчасове, бо плоть не може дати вічності, якої сама в собі не має. Таку вічність може подати лише Бог, Який має джерело життя Сам у Собі (Ін. 5:26).

Сьогодні ми чули свідчення з книги Діянь про те, як сталося зішестя Святого Духа. Тим самим відбулося їхнє друге народження, провіщене Спасителем – народження від Духа для вічності. Завдяки тому, що Господь Ісус Христос очистив і оновив у Собі людську природу, подолавши її смертність та підвладність гріху, для людини знову стало можливим таємниче, внутрішнє спілкування і єднання з Богом. У старозавітній П’ятидесятниці Господь подає людині зовнішній закон, писане на скрижалях слово, з якого кожен міг пізнати волю Божу, щоби слідувати за нею. Через сходження Духа Святого ті, хто увірували, внутрішньо оновлюються, отримуючи не лише пізнання істини, але й благодатну силу, яка перетворює нас і вводить послідовників істини у вічність.

Саме тому нинішнє свято також справедливо можна називати днем народження Церкви Христової. Бо Сам у Собі Спаситель звершив усе необхідне для оновлення людини – від Свого Різдва за плоттю аж до Вознесіння на небеса. Однак щоби звершене Ним стало плідним для інших людей, Господь благоволить послати Святого Духа, Який таємничо засвоює вірним плоди викупної жертви Спасителя. Відтак засновується Церква – таємниче тіло Христове, в якому Господь є Главою, а всі, хто увірував – є члени тіла.

Осягнення цього дару можливе лише завдяки вірі та виконанню Божої волі, засвідченої у заповідях. Саме так про це сповістив Спаситель Своїм ученикам, наставляючи їх: «Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей. І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде» (Ін. 14:15-17). Ці слова вказують, що Дух Святий подається не всюди і не всякому. Світ, в якому панує гріх, не може прийняти Його. Але спільнота вірних, які через сприйняття волі Божої та слідуючи за Христом бажають очиститися від гріхів, здатні прийняти від Господа цей дар Духа.

Подією П’ятидесятниці довершується одкровення Бога як Святої Тройці. Отець, Син і Дух Святий, Три Божественні Особи, не просто явили Себе для вірних у слові, видінні чи прообразі, але явлені є у повноті спілкування і тією мірою, яка тільки є можливою для творіння у взаємодії з Творцем. Волю Отця звершує Син, через Духа Святого засвоюючи плоди спасіння всім, хто бажає прийняти їх.

У час Старого Завіту знання про Бога, як Святу Трійцю, було таємничим і відкривалося лише пророкам. Бо людство загалом і навіть частково сам народ Ізраїля, якому дані були закон і одкровення, схилялися до багатобожжя, поклоняючись під іменем богів духам злоби – бісам. Тож для слабких і неутверджених у вірі одкровення про Бога, Єдиного за сущністю і Троїчного в Особах, – було би неможливим для сприйняття. Як діти спочатку пізнають просте, а в міру зростання отримують знання все більш складні – так і людство спочатку мало бути утверджене в одкровенні про Єдиного Бога, а коли сповнився час – то відкрилася для вірних й істина про Троїчність Божественних Осіб.

Якщо у Старому Завіті лише обрані пророки, як Мойсей, могли спілкуватися з Богом, як сказано у книзі Вихід, «ніби говорив хто з другом своїм» (Вих. 33:11), то тепер така можливість через Христа у Дусі Святому відкрилася для кожного віруючого. Саме так пояснює апостол Петро те, що сталося в день П’ятидесятниці, вказуючи на пророцтво Іоїля про вилиття Духа Святого на всяку плоть і досяжність відтепер для всіх вірних того дару, який раніше мали лише обрані пророки (Діян. 2:16-21).

Дорогі брати і сестри!

Прославляючи Бога, Єдиного в Тройці, за явлені нам через чудо П’ятидесятниці дари і благодіяння, сьогодні ми в особливих молитвах, схиливши коліна, будемо просити оновлення в нас самих дії благодаті Всесвятого Духа. Схиляючись перед Богом ми засвідчуємо в такий спосіб своє упокорення перед Творцем нашим, нашу віру в Нього, нашу надію не на власні сили й міцність, але на благодать, «яка немічне зціляє і виснажене поповнює».

За звичаєм ми використовуємо в це свято зелене віття й духмяні трави, щоби таким видимим знаком нагадати самим собі про животворчу дію Святого Духа. Як сонячне світло і тепло та поживна волога після зимового сну відновлюють рослинний світ і спонукають його до зростання і примноження плодів – так і душі наші світлом істини Божого слова, теплом і поживною силою благодаті Святого Духа звільняються від кайданів смерті, відновлюються для життя вічного і спонукаються до плідного духовного зростання.

Тож сердечно вітаючи всіх з днем Святої Тройці, бажаю кожному з нас оновлення дарів Духа Святого, прийнятих нами в час нашого особистого другого народження в Таїнствах Хрещення і Миропомазання. Нехай Дух Святий перебуває в нас, очищаючи від усякої скверни й ведучи до спасіння душі наші.

Амінь.

/www.pomisna.info/

 
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ