Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Особливим богослужінням Святої Чотиридесятниці є Маріїне стояння. Так називається утреня четверга п'ятої седмиці Великого посту (служиться, зазвичай, у середу ввечері).

Це богослужіння присвячене подвигу преподобної Марії Єгипетської - дивної святої, яка після гріховної молодості 47 років провела в пустелі в подвигу покаяння. На цій утрені повністю прочитуються Великий покаянний канон і житіє прп. Марії Єгипетської.

“Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою”.

Величання

Православний світ відзначає велике дванадесяте свято - Благовіщення Господнє, яке традиційно припадає на 7 квітня у християн східного обряду, і 25 березня - західного обряду.

Третя Неділя Великого посту

Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Словами Священного Писання ми проголошуємо, що Господь Ісус Христос є Цар, Пророк і Первосвященик всій тварі. Господь навчив нас, що в християнській Церкві й царстві цар – не той, який силою підкоряє собі інших, щоб привести їх у безумовну й рабську слухняність, але той, хто служить іншим і віддає життя свою за інших.

В час святої Чотиридесятниці свята Православна Церква має в своєму богослужбовому уставі особливі поминання померлих в наступні три суботи Великого Посту, починаючи з другої седмиці. За православним віровченням наші рідні та близькі, які відійшли в загробне життя, нікуди не зникли, але продовжують жити своїми вічними душами, очікуючи Друге Пришестя Христове та Всезагальний Суд Божий.

У дні Великого посту, коли Церква готується до найвеличнішого свята зі свят – Пасхи Христової, православні храми «переоблачаються» зі світлих тонів у темні, у них лунають вже не урочисті, а скорботні піснеспіви, що допомагає віруючим зосередитись на «покаянному характері» великопісних служб.

Однією із таких служб є Пасія (з латинської мови «passio» – «страждання», «страсть»), під час якої прочитуються уривки з Євангелія про Хресні Страждання Ісуса, а також проспівуються окремі піснеспіви із богослужінь Великої П`ятниці та Великої Суботи і виголошується проповідь. Про Пасію немає згадок у церковному Уставі (Типіконі), адже вона була запроваджена на Русі значно пізніше останнього.

Протягом тепер уже минулих підготовчих тижнів до Великого Посту словами Христа, образами євангельськими Церква прикликала нас глибоко вдивитися в нашу власну душу й у наше життя: що потрібно в ній змінити, у чому потрібно покаятися. Тепер настала нова пора: час Великого Посту. Протягом Великого Посту ми будемо чути не про себе самих, а про те, що благодать Божа зробила над людьми, які зуміли покаятися, які зуміли звернутися всією думкою, усією душею, усім поривом душі до Бога, – що над ними зробив Господь! Один за іншим будуть проходити образи святих…

В iм'я Отця, i Сина, i Святого Духа!

Дорогi браття i сестри!

У другу недiлю Великого посту читається Євангелiє про зцiлення розслабленого. Господь одним словом зцiлив хворого чоловiка, який страждав довгi роки. Але ранiше Вiн простив йому грiхи. "Чадо, - сказав Господь розслабленому, - вiдпускаються тобi грiхи твої" (Мк. 2, 5). Цим Господь свiдчить, що грiхи є причиною хвороб, щоправда, не завжди. Тому треба спочатку лiквiдувати причину, тодi зникне i згубна дiя її на людину.

Торжество православ’я звершується в перший Тиждень Великого посту в Неділю. Воно було встановлене в Греції в IX ст., В пам`ять остаточної перемоги над ворогами православ`я – іконоборцями. Вчення про шанування ікон, засноване на св. писанні і затверджене звичаєм перших християн, до VIII ст. залишалося недоторканним.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Дорогі браття і сестри!

Упершу неділю Великого посту свята Церква згадує перемогу православ’я над єресями, тому цей день називається “Неділею православ’я”. Це свято було установлене у 842 р. при візантійському імператорі Михаїлі і його матері Феодорі, коли Константинопольським Патріархом був св. Мефодій.