Преподобний Іоан був ченцем Печерського монастиря. Щоб перемогти спокуси, носив тяжкі залізні вериги, морив себе голодом і спрагою, замкнувся в малій печері, у якій перебував тридцять років. Коли до нього прийшов один інок за порадою, то він йому розповів про своє багатостраждальне життя: «Коли я прийшов у цей Печерський монастир і став ченцем, то багато страждав, перетерпів ради свого спасіння. По два дні я нічого не їв і не пив води, не спав ночами. Так провів три роки і не находив собі спокою. Тоді пішов у Антонієву печеру й після молитви почув голос преподобного: «Іоане, Іоане! Тобі потрібно закритись у печері, мовчати, не злословити і Господь тобі допоможе». Я закрився, уже перебуваю тут тридцять років, тільки недавно отримавши спокій. Увесь час боровся зі своїми похотями постом і молитвою. Однак плотські страсті не покидали мене. Я одягнув залізні кайдани, але це не допомогло. На початку Великого посту викопав глибоку яму, і, увійшовши в неї, засипав себе піском, залишивши вільними тільки голову і руки. Так пробув увесь Великий піст. Багато зла творив диявол, бажаючи вигнати мене з ями. Мої ноги захворіли, кістки крутили, але душа раділа, що вона чиста. Я бажав краще згоріти у вогні, ніж бути підкореним дияволом. Я бачив лютого змія, який дихав вогнем і хотів проковтнути мене. Це продовжувалося декілька днів. А в ніч на Воскресіння Христове змій поклав мою голову і руки в пащу, обпалив мені волосся на голові й бороду. Будучи в гортані того змія, я викрикнув; «Господи Боже, Спасе мій! Спаси мене!» Після молитви з’явилось яскраве світло і змій десь подівся, а я не бачу і по нині. Почув я тоді голос: «Іоане, Іоане! От була тобі допомога, дивись же, будь уважнішим до себе, щоб не сталося чогось гіршого в майбутньому».
Господь сказав мені, що Він мене випробував вогнем, щоб я був чистий, як золото. А щоб позбутися тілесної похоті, потрібно молитися преподобному Мойсею Угрину. Я почав просити: «Господи! Помилуй мене молитвами преподобного цього».
І от на мені прояснилось , що не треба світла ні вночі ні вдень. І всі, хто до мене приходить, насичуються цим світлом яке освітлило мене в ніч Воскресіння Господнього, ради майбутнього вічного світла».
Далі преподобний Іоан продовжив кажучи: «Брате! Ми самі направляємо наш розум на плотські гріхи, тому Господь справедливим Своїм судом опускає на нас страсті, адже ми ніколи не творимо плодів достойних покаяння. Я кажу тобі, брате, помолись цьому Мойсею, і він допоможе тобі».
Преподобний Іоанн Багатостраждальний упокоївся бл. 1160 р.
Середа, 30 липня 2014, 18:38 |