Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Тихими вулицями Єрусалиму апостол Фома пробирається до дому, в якому перебували решта апостолів. Він іде досить обережно, оглядаючись. Те що він переживав в останні дні ніхто з апостолів не міг зрозуміти. Спокій апостола зворушила остання подія, яка відбулась на зібранні апостолів.

«Не йму віри, поки я не побачу Владики, не побачу Його боку, звідки випливла кров, вода – хрещення, поки не побачу рани, яка вилікувала людину з великої рани – гріха, поки не переконаюся, що не був це лише дух, але мав тіло і кості!».

Ставши перед замкненими дверми, дому де збирались апостоли, Фома подав умовний стукіт у двері і вони відкрились. Всі присутні в цьому домі апостоли раділи з побаченого напередодні. Їх серця горіли і вони славословили Небесного Владику за те, що прийшов перше до них, а не до своїх кривдників свідчити про Своє Воскресіння.

Тиждень тому назад Господь Ісус Христос в осяйнім блиску Свого Божества крізь замкненні двері увійшов до вірних учнів. Він показав їм Свої рани на руках і ногах, а також проколений бік. В той час між апостолами за провидінням Божим не було апостола Фоми. Тому він один з апостолів мав сумнів у тому, що говорили його брати про Воскреслого Ісуса. Напевно до П'ятидесятниці апостоли Христові не мали ще такої відваги, як після Зіслання Святого Духа. Вони переховувались від єврейської старійшини, яка намагалась знищити все, що лиш тільки нагадувало їм Ісуса.

В нашому розумінні постать апостола Фоми асоціюється з сумнівом та невірством. Насправді апостол Фома не був ані єретиком, ані боговідступником, на відміну від юдейських вождів, які не могли впізнати в постаті Ісуса довгоочікуваного Месії. Кажуть апостол Фома мав «добрий» сумнів, тобто хотів сам переконатись в почутому. Його бажання побачити і доторкнутись виконує сам Спаситель. В той час, коли апостол прийшов на зібрання до своїх товаришів знову крізь замкнені двері входить Ісус.

Після привітання зі Своїми учнями: «Мир вам», Його погляд зупинився на апостолі, що потребував особливої уваги. Ісус звернувся до ап. Фоми : «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, – а віруючий!» (Ін. 20.27) Бажання апостола втілилось у життя, а Своєю наукою для Фоми Господь хоче щоб усі з його невірства навчилися прославляти Воскреслого Ісуса. Після того як доторкнувся Фома Спасителя, на весь голос виразив свої почуття від пережитого: «Господь мій і Бог мій!» (Ін. 20.28)

Святитель Феофан Затворник коментуючи цей уривок Євангелії, звертає нашу увагу на спосіб вираження відчутого апостолом. «Чи відчуваєте як глибоко він доторкнувся Бога?», – запитує святитель і порівнює те з таким побутовим прикладом. «Можливо хтось з утопаючих так не тримається за дошку, яку йому подають, як апостол тримається Господа», – каже святитель Феофан. Цей великий подвижник вчить нас: «Коли хто не тримається так за Господа і не є такий у відносинах з Богом як сьогодні апостол Фома, то він по-справжньому не вірить».

Подивімось дорогі у Христі, наскільки була важлива і цінна для апостола Фоми правда про воскресіння Христа, як він переживає, як бажає особисто відчути та пережити на власному досвіді почуту від апостолів розповідь про спілкування з Воскреслим Спасителем.
Неділю після Великодня називають Фоминою або Антипасхи. Фоминою називають бо в ній розповідається про апостола Фому, а друга назва на перший погляд може виявитись досить незрозумілою. Грецьке слово анти – означає замість або якесь доповнення. Тобто Антипасха це є свято, що доповнює пасхальне свято, це відновлена Пасха, ще одна Пасха – радість зустрічі. В нашій традиції можна зустріти звичай, що для трапези в неділю Антипасхи з Великодня залишають свяченні трави, і це свідчить про велич цієї події. Нова радість є в тому, що учень, який сумнівався після зустрічі з Воскреслим Ісусом почав твердо вірити у Воскресіння Спасителя.

Сьогодні Господь та апостол Фома, закликають нас усіх стати борцями за істину та своїм життям свідчити про ті правди, яких нас навчає Ісус Христос і заснована Ним Свята Церква. Амінь.

за матеріалами: cerkva.vn.ua