Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

Історія чудотворної ікони Божої Матері «Троєручиця» пов’язана з долею великого церковного піснетворця і автора догматичних трактатів преподобного ІоанаДамаскіна (пам’ять 4/17 грудня). У VIII столітті,в період іконоборчої єресі преподобний Іоан гаряче викривав єретиків, тим викликав гнів візантійського імператора Льва III Ісавра. Щоб зганьбити ім’я святого, який проживав в Дамаску та займав високу посаду при дворі дамаського халіфа, імператор наказав виготовити фальшивого листа, в якому преподобний Іоан нібито запропонував йому напасти на Дамаск, обіцяв в цьому свою допомогу. Прочитавши листа, халіф наказав відрубати у преподобного кисть правої руки і повісити її на площі для всенародного огляду. Тільки у вечері святий Іоан випросив віддати йому свою руку. Приложивши кисть до відсіченої руки, Божий угодник впав на коліна перед іконою Божої Матері, довго зі сльозами просив у Неї зцілення руки, яка писала на захист Православ’я. Після сердечної молитви піснетворець задрімаві побачив у сонному видінні Саму Пресвяту Богородицю, Яка сказала преподобному, що йому дарується зцілення, та наказала безустанно трудитися цією рукою на славу Господню. Проснувшись, святий Іоан побачив, що кисть його приросла до пораненого місця і рука стала здоровою. Переповнений почуттям глибокої вдячності Небесній Владичиці за ЇЇ милість, святий Іоан створив хвалебну пісню Матері Божій «Тобою радується, Благодатна, всяке творіння», яка в богослужінні стала використовуватися в якості Задостойника на Літургії святителя Василія Великого. Бажаючи залишити пам'ять про чудесне зцілення піснетворець приложив до нижньої частини ікони руку, виготовлену із срібла, від цього ікона отримала назву «Троєручиця» (з інших джерел, преподобний сам дописав третю руку на іконі). Роздавши свій багатий маєток бідним, Іоан простим послушником був зарахований у Лавру преподобного Сави Освяченого (пам'ять 5/18 грудня), яка знаходилася біля Єрусалиму, і взяв із собою туди чудотворну ікону Богородиці. Тут «Троєручиця» перебувала біля п’яти століть.

На початку XIII століття з особливої милості Пречистої Діви чудотворна ікона була подарована Лаврою святителю Сербському Саві і перенесена ним до себе на батьківщину. Під час нападу турків на Сербію (XIVстоліття) християни, бажаючи захистити святиню, доручили її опікуватися самій Цариці Небесній. Вони поклали святий образ на віслюка який без наглядача дійшов до Святої Гори Афон і зупинився біля воріт сербського Хіландарського монастиря. З великою духовною радістю ченці прийняли ікону і поставили її у вівтарі соборного храму.

На кінці XVIII століття в Хіландарі трапилася наступна подія. Коли в обителі помер ігумен, обрання нового супроводжувалося суперечками. Зібравшись за звичаєм на Утреню братія помітила, що ікона «Троєручиця» стоїть не на своєму місці у вівтарі, а на ігуменському. Ченці повернули її у вівтар,але чудотворний образ знову і знову повертався на ігуменське місце. Братія нічого не розуміла, доки в обитель не прийшов всіма шанований старець-затворник, відкривши для ченців волю Божої Матері. Небесна Владичиця,щоб припинити суперечки, побажала Сама зайняти ігуменське місце і керувати монастирем. З цього часу і досі в Хіландарській обителі незмінно виконується свята воля Цариці Небесної: тут обирається не ігумен, а тільки намісник, завідуючий монастирськими справами. Під час богослужіння він стоїть біля ігуменського місця,де знаходиться чудотворна ікона «Троєручиця». Прикладаючись до ікони, братія свято вірить, що отримують благословення від самої Богородиці, їх Небесної Ігумені.

Під час набігу турків на Афон Божа Мати неодноразово охороняла обитель від іновірців. Загарбники не раз були налякані видінням таємничої Жінки, Яка обходила навколо стін обителі, охороняючи хіландарських ченців.

На Русі ікона Божої Матері «Троєручиця» отримала особливу повагу при Патріархові Ніконі. Привезену 28 червня 1661 року з Афона копію чудотворної ікони Патріарх розмістив у заснованому ним на Істрі Воскресенському монастирі, який був названий Новим Єрусалимом. Звідси копія ікони «Троєручиці» розповсюдилася в землях Русі. Багато з них прославилися як чудотворні. Так, одна з найбільш прославлених ікон Пресвятої Богородиці «Троєручиці» знаходиться в Києві, в Свято-Троїцькому чоловічому монастирі. Збереглось повір’я,згідно якому якась дівчина з невиліковно хворою рукою, почувши про київську ікону, пішки прийшла поклонитися їй з Молдавії,після чого повністю видужала. Після щирої молитви перед київською іконою отримав зір приведений із Харкова сліпець. Літом 1889 року завдяки молитвам перед іконою Божої Матері «Троєручиці» серед монахів Свято-Троїцької обителі була зупинена епідемія тифу… У 1934 році монастир був закритий,але чудотворна ікона не була втрачена. Деякий час віруючі зберігали її в себе вдома,а згодом передали до Київського Покровського жіночого монастиря.

Перед іконою Божої Матері «Троєручиця» моляться під час душевного неспокою, хворобі рук, ніг, під час пожежі.

Святкування ікони Божої Матері «Троєручиця» звершується два рази на рік: 28 червня/11 липня та 12/25 липня.

за матеріалами: rivne-cerkva.rv.ua