Українська

Четверта Неділя Великого посту: вшанування пам'яті преподобного Іоанна Ліствичника

Душекорисні речі - Радимо прочитати

У четверту неділю Великого Посту Свята Церква пропонує нам високий приклад постництва в особі Іоанна Ліствичника.  Преподобний Іоанн Ліствичник вшановується Церквою як великий подвижник і автор  духовного твору, відомого під назвою “Ліствиця”, де преподобний показав сходження або порядок добрих діянь, що приводять до Перестолу Божого.

Преподобний Іоанн  народився близько 570 року в Константинополі і  був сином святих Ксенофонта та  Марії, пам’ять яких святкується Церквою 26 січня по старому стилю. У шістнадцятилітньому віці  він вступив до Синайської обителі, де через чотири роки прийняв чернечий постриг. Наставником  преподобного став авва Мартирій. Протягом 19-ти років Іоанн Ліствичник  трудився в послусі своєму духовному наставнику. Після смерті старця Мартирія  преподобний  віддалився в пустинне місце, яке мало назву Фола, де провів 40 років в строгому пості, безмовності, молитві і в сльозах покаяння. Не випадково у “Ліствиці” преподобний Іоанн так говорить про сльози покаяння: “Як вогонь спалює і знищує хмиз, так чиста сльоза змиває всі нечистоти, зовнішні та внутрішні”.

Про спосіб життя преподобного Іоанна відомо, що харчувався він тим, що не заборонялося статутом посницького життя, але – помірно. Не проводив ночей без сну, хоча спав не більше того, скільки необхідно для підтримки сил. Перед сном довго молився, багато часу приділяв читанню душеспасительних книг. І якщо у зовнішньому житті преподобний Іоанн діяв у всьому обережно, то у внутрішньому духовному житті він не хотів знати меж.  Все його життя було непрестанною молитвою і безмірною любов'ю до Бога.

Приховуючи свої подвиги від людей, преподобний Іоанн іноді усамітнювався в печері, але слава про його святість розповсюдилася далеко за межі місця подвигів, і до нього невпинно приходили відвідувачі, що жадали почути від нього слова  повчання і спасіння. Господь наділив преподобного благодатними дарами прозорливості і чудотворіння. У віці 75 років преподобний був обраний ігуменом Синайської обителі, але через 4 роки знову віддалився до безлюдного місця, де мирно віддійшов до Господа. Найбільший з подвижників благочестя, преподобний Іоанн Ліствичник не тільки сам досяг висоти  духовної досконалості, але і іншим залишив настанови для вдосконалення їхнього духовного життя, написавши душеспасительний твір, де показав 30 ступенів духовного сходження.  Свій твір преподобний  назвав – “Ліствиця”, пояснюючи назву таким чином: “Спорудив я сходи  сходження… від земного до святого… на зразок тридцяти років Господнього повноліття, спорудив сходи з 30 сходин, по яких, досягнувши Господнього віку, станемо праведними і захищеними від падіння”.

За основу у творі “Ліствиця” преподобний узяв образ сходів, який  вже нам знайомий  з Старого Завіту, коли праотець Яків уві сні побачив сходи, якими підіймались та спускались янголи. Образ сходів морального вдосконалення також використовували у своїх працях такі святі отці як Іоанн Златоуст, Макарій Великий та інші.  Основним же джерелом для написання  твору стало Святе Письмо та особистий досвід преподобного.

У “Ліствиці” преподобний Іоанн розглядає людські гріхи і пороки, осмислює можливості їх усунення. Книга поділена на тридцять розділів – сходинок – за числом літ Ісуса Христа до хрещення і початку проповіді. Двадцять три розділи книги описують гріхи та способи боротьби з ними, а решта сім – чесноти та способи їх надбання. У першій сходинці-розділі святий звертається до звичайних людей: “Питали мене миряни: “як ми, які живуть з жінками і заплутані житейськими турботами, можемо дійти досконалого християнського життя? ” - Я відповів їм: “Все добре, що тільки можете робити, робіть; нікого не осуджуйте, не обкрадайте, нікому не говоріть неправди, ні перед ким не возвеличуйтесь, ні до кого не майте ненависті, не полишайте церковних зібрань, будьте милосердні до нужденних, нікого не спокушайте, не посягайте на чужу честь, зберігайте вірність дружинам вашим. Коли будете так робити, то будете недалеко від Царства Небесного”.

“Ліствиця” одразу стала настільною книгою не тільки для ченців, але і для мирян, тлумачення на неї написали ігумен Раїфського монастиря Іоанн, Критський митрополит Ілля і патріарх Фотій. У всіх великих осередках християнства “Ліствиця” поширювалась в перекладах – слов’янською, латиною, вірменською, грузинською, арабською, сирійською мовами . Хоча книга була написана для ченців, але будь-який християнин може отримати в ній надійного путівника для сходження до Бога.

Ми на даний час переживаємо період посту і тому повинні посилено молитися.  Свята Церква, пропонуючи нашій увазі приклад в особі Іоанна Ліствичника, хоче щоб ми мали тверду і непохитну віру, бо коли ми будемо перебувати у молитві та пості, то нам не зашкодять ніякі злі сили, бо з нами буде Бог.  Ступені “Ліствиці” – це перехід з однієї сходинки до іншої на шляху прагнення людини до досконалості, яка не водночас, але тільки поступово може досягатися, бо, за словом Спасителя, “Царство Небесне силою береться, і ті, що вживають зусилля отримують його” (Мф. 11, 12).