Українська

29 серпня - день пам'яті перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа (Убруса) Господа нашого Ісуса Христа (944)

Душекорисні речі - Серпень

Перенесення з Єдеси до Константинополя Нерукотворного Образа Господа нашого Ісуса Христа відбулося в 944 році. Передання свідчить, що за часів проповіді Спасителя в сирійському місті Єдесі правив Авгар.

Він був вражений по всьому тілу проказою. Чутка про великі чудеса, творені Господом, поширилася по Сирії (Мт. 4, 24) і дійшла до Авгаря. Не бачачи Спасителя, Авгар увірував в Нього як в Сина Божого і написав листа з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананію, доручивши йому написати зображення Божественного Вчителя. Ананія прийшов до Єрусалиму, і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього через великий натовп людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалеку написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель Сам покликав його, назвав по імені і передав для Авгаря короткий лист, в якому, похваливши віру правителя, обіцяв надіслати Свого учня для зцілення від прокази та настанови для спасіння. Потім Господь попросив принести воду і убрус (полотно, рушник). Він умив обличчя, витер його убрусом, і на ньому відбився Його Божественний Лик. Рушник і лист Спасителя Ананія приніс до Єдеси. З благоговінням прийняв Авгар святиню і отримав зцілення; лише мала частина слідів страшної хвороби залишалася на його обличчі до приходу обіцяного Господом учня. Ним був апостол від 70-ти святий Фадей (пам'ять 21 серпня), який благовістив Євангеліє і хрестив наверненого Авгаря і всіх жителів Єдеси. Написавши на Нерукотворному Образі слова "Христе Боже, кожен, сподіваючись на Тебе, не посоромиться", Авгар прикрасив його і встановив у ніші над міськими воротами. Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один з правнуків Авгара, що правив Єдесою, впав у ідолопоклонство. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь наказав у видінні Єдеському єпископу приховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою і цеглою. Минуло багато років, і жителі забули про святиню. Але ось, коли у 545 році перський цар Хозрой I обложив Єдесу і становище міста здавалося безнадійним, єпископу Евлавію з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати з замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після здійснення Хресного ходу з Нерукотворним образом по стінах міста перське військо відступило. В 630 році Єдесою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу. У 944 році імператор Костянтин Багрянородний (912-959) побажав перенести Образ до тодішньої столиці Православ'я і викупив його у еміра - правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгарю, були перенесені до Константинополя духовенством. 29 серпня Образ Спасителя був поставлений в Фароській церкві Пресвятої Богородиці. Про подальшу долю Нерукотворного Образу існує кілька переказів. Згіздно одного - його викрали хрестоносці в часи їхнього панування в Константинополі (1204-1261), але корабель, на який була взята святиня, потонув у Мармуровому морі. За іншими переказами, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року до Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломія. Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово давав з себе точні відбитки. Один з них, так званий "на керамії", відбився, коли Ананія ховав образ у стіни на шляху до Єдеси; другий, що викарбувався на плащі, потрапив до Грузії. Можливо, що різниця переказів про первісний Нерукотворний Образ ґрунтується на існуванні декількох точних відбитків.

За часів іконоборчої єресі захисники іконошанування, проливаючи кров за святі ікони, співали тропар Нерукотворному Образу. На доказ істинності іконопоклоніння папа Григорій II (715-731) прислав лист до східного імператора, в якому вказував на зцілення царя Авгаря і перебування Нерукотворного Образу в Єдесі як на загальновідомий факт. Нерукотворний Образ поміщався на прапорах руських військ, захищаючи їх від ворогів. В Українській Православній Церкві є благочестивий звичай при вході парафіян до храму читати разом з іншими молитвами тропар Нерукотворному Образу Спасителя.

Згідно Прологу відомі чотири Нерукотворні образи Спасителя: 1) у Єдесі, царя Авгаря - 29 серпня; 2) Камуліанський; знайдення його описав святитель Григорій Ніський (пам'ять 23 січня); за переказом преподобного Никодима Святогорця († 1809; пам'ять 1 липня), Камуліанський образ з'явився у 392 році, але він мав на увазі образ Матері Божої - 22 серпня; 3) при імператорі Тиверії (578-582), від якого отримала зцілення свята Марія Синклитикія (пам'ять 24 серпня); 4) на керамії - 29 серпня.

Святкування на честь перенесення Нерукотворного Образу, що здійснюється у віддання свята Успіння, називають третім Спасом, "Спасом на полотні". Особливе шанування цього свята в Українській Православній Церкві, виразилося і в іконописі; ікона Нерукотворного Образу одна з найбільш поширених.

За матеріалами сайту: cerkva.vn.ua

 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ