Українська

31 січня - день пам'яті святителя Афанасія (373) та Кирила (444), архиєпископів Олександрійських.

Душекорисні речі - Січень

Святитель Афанасій, архиєпископ Олександрійський, великий отець Церкви і стовп Православ'я, народився близько 297 року в місті Олександрії в сім'ї благочестивих християн. Він здобув чудову світську освіту, але ще глибші пізнання придбав старанним вивченням Священного Писання. З підліткових років майбутній великий святитель Афанасій став відомий Олександрійському Патріарху, святому Олександру (пам'ять 29 травня) за наступних обставин. Одного разу група дітей, серед яких знаходився і отрок Афанасій, гралися на березі моря. Діти-християни вирішили хрестити своїх однолітків-язичників. Отрок Афанасій, якого діти вибрали «єпископом», здійснював хрещення, в точності повторюючи слова, які чують вони в церкві під час цього таїнства.

Все це спостерігав з вікна Патріарх Олександр. Потім він повелів привести до себе дітей та їх батьків, довго розмовляв з ними і, упевнившись, що хрещення, здійснене дітьми в грі, було у всьому згідно з церковним уставом, визнав хрещення дійсним і доповнив його миропомазанням. З того часу Патріарх спостерігав за духовним вихованням юного Афанасія і з часом приєднав його до кліра, спочатку читцем, а потім рукоположив в сан диякона. В цьому сані святий Афанасій супроводжував Патріарха Олександра в 325 році на І Вселенський Собор в Нікеї. На Соборі святий Афанасій виступав із спростуванням єресі Арія. Цей виступ був схвалений православними отцями Собору, а аріани – явні і приховані – зненавиділи Афанасія і впродовж всього його життя піддавали гонінням. Після смерті святого Патріарха Олександра, святий Афанасій був одноголосно вибраний його наступником на Олександрійську кафедру. Він довго відмовлявся, вважаючи себе негідним, але за наполяганням всього православного населення мусив був погодитися, і у віці 28 років був висвячений в сан єпископа і поставлений на чолі Олександрійської Церкви. 47 років святитель Афанасій управляв Церквою, перенісши за цей період багато гонінь і скорботу від своїх супротивників. Кілька разів його виганяли з Олександрії і він переховувався від аріан в пустинних місцях, оскільки вони багато разів намагалися вбити святителя. Святитель Афанасій провів у вигнаннях більше 20 років, то повертаючись до своєї пастви, то знову піддававшись гонінню. Був момент, коли він залишався єдиним православним єпископом, тому, що інші єпископи впали в єресь. На лжесоборах єпископів-аріан він був проголошений позбавленим єпископського сану. Не дивлячись на багаторічні гоніння, святитель продовжував твердо відстоювати чистоту православної віри і невпинно писав послання і трактати проти аріанської єресі. Коли ж Юліан Відступник (361 - 363) почав гоніння на християн, то його гнів в першу чергу обрушився на святителя Афанасія, який шанувався, як великий стовп Православ'я. Імператор Юліан мав намір вбити святителя, щоб завдати нищівного удару християнству, але незабаром сам безславно загинув. Смертельно поранений стрілою під час битви, він з відчаєм вигукнув: «Ти переміг, Галилеянин». Після смерті Юліана святитель Афанасій управляв Олександрійською Церквою сім років і помер в 373 році, у віці 76-ти років.

Збереглися численні творіння святителя Афанасія: чотири «Слова», направлені проти єресі аріан, а також лист до Єпиктета, єпископа Церкви Коринфа, про Божественну і людську природу в Ісусі Христі, 4 листи до єпископа Серапіона Тмуїтського про Божественність Святого Духа і рівність Його з Отцем і Сином – проти єресі Македонія. Збереглися також і інші твори апологетичного характеру на захист Православ'я, зокрема лист до імператора Констанція. Відомі коментарі святителя Афанасія на Священне Писання, книги повчального характеру і докладний опис житія преподобного Антонія Великого (пам'ять 17 січня), з яким святитель Афанасій був дуже близький. Святитель Іоан Златоуст радив читати кожному православному християнину це житіє.

 

Святитель Кирил Олександрійський

Святитель Кирил походив із знатної і благочестивої християнської сім'ї. Він вивчив світські науки, у тому числі і філософію, але більше всього прагнув придбати знання Священного Писання та істин християнської віри. В юності святий Кирил вступив до скиту святого Макарія в Нітрійських горах, де пробув шість років. Патріарх Олександрійський Феофіл (385-412 рр.) рукоположив його в сан диякона, зачислив до кліра і, бачивши його обдарованість, доручив виголошувати проповіді.

Після смерті патріарха Феофіла святий Кирил одноголосно був вибраний на патріарший престол Олександрійської Церкви. Видаляючи з середовища своєї пастви ворогів святої віри – іудеїв і язичників, святий Кирил піклувався і про затвердження своїх пасомих у вірі і благочесті. Його полум'яні ревнощі про чистоту християнського вчення і непохитна твердість в захисті віри особливо виявилися в боротьбі з Несторієм. Святитель Кирил писав просвітницьке послання до Несторія і листи імператорові Феодосію Молодшому, папі Целестину I і в різні монастирі, спростовуючи думки Несторія і висловлюючи істинне християнське вчення про втілення Сина Божого. Святитель Кирил головував на III Вселенському Соборі, скликаному в 431 р. в місті Єфесі. Помер святитель в 444 р.

Підготував Микола Ященко

 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ