Українська

4 січня - святої великомучениці Анастасії Узорiшительницi

Душекорисні речі - Січень

Свята великомучениця Анастасія Узорішительниця  постраждала під час правління римського імператора Діоклетіана (284-305). Народилася вона в Римі, в сім'ї сенатора Претекстата. Її батько був язичник, мати Фавста - таємна християнка, яка доручила виховання своєї маленької дівчинки, відомому своєю вченістю, святому Хрисогон (пам'ять 22 грудня). Хрисогон вчив Анастасію Священному Писанню і виконанню закону Божого. По закінченні навчання про Анастасію говорили як про мудру і прекрасну діву. Після смерті матері, батько, проти волі своєї дочки, видав її заміж за язичника Помплія. Щоб не порушити обітницю дівоцтва і уникнути подружнього ложа, Анастасія постійно посилалася на невиліковну хворобу і зберігала свою чистоту.

У темницях Риму в той час перебувало багато ув'язнених християн. У злиденному одязі свята таємно відвідувала в'язнів, - умивала і годувала хворих, нездатних рухатися, перев'язувала рани, втішала всіх, хто потребував цього. Її вчитель і наставник два роки був ув'язнений. Зустрічаючись з ним, вона надихається його довготерпінням і відданістю Спасителю. Чоловік святої Анастасії, Помплій, дізнавшись про це, жорстоко побив її, помістив в окремій кімнаті і біля дверей поставив варту. Свята тужила, що позбулася можливості допомагати християнам. Після смерті батька Анастасії Помплій , щоб заволодіти багатою спадщиною, постійно катував дружину. Свята писала своєму вчителю: « Чоловік мій ... ув’язнив мене як противницю його язичницької, і мені нічого не залишається,  як тільки , віддавши свій дух Господу, впасти мертвою».  У відповідному листі святий Хрисогон втішав мученицю : « Світлу завжди передує темрява , і після хвороби часто повертається здоров'я, і після смерті обіцяне нам життя». І передбачив швидку смерть її чоловіка. Через деякий час Помплія призначили послом до перського царя. По дорозі до Персії він потонув під час бурі.

Тепер свята знову могла відвідувати тих християн, які мучилися в темницях, отриманий спадок вона витрачала на одяг, їжу та ліки для хворих. Святого Хрисогона відправили в Аквілею ( місто у верхній Італії ) на суд до імператора Діоклетіана, - Анастасія пішла за своїм учителем. Тіло святого Хрисогона після його мученицької кончини, було поховано пресвітером Зоїлом. Через 30 днів після смерті святой Хрисогон з'явився Зоїлу і передбачив про близьку кончину трьох юних християнок, що жили недалеко, - Агапії, Хіонії та Ірини. І наказав послати до них святу Анастасію. Таке бачення було і святої Анастасії . Вона пішла до пресвітера, помолилася біля мощей святого Хрисогона, потім у духовній бесіді зміцнила мужність трьох дів перед майбутніми тортурами. Після кончини мучениць, вона сама поховала їх тіла.

Свята Анастасія стала мандрувати, щоб скрізь, де тільки можна, служити християнам, закованим в темницях. Так вона отримала дар лікування. Працями і словами втіхи свята Анастасія полегшувала увязнення багатьох людей, піклуванням про тіла і душі стражденних визволяла їх від уз відчаю, страху і безпорадності, тому й названа була Узорішительницею. У Македонії свята познайомилася з молодою вдовою - християнкою Феодотією, яка допомагала їй у благочестивих трудах.

Стало відомо, що Анастасія - християнка, її взяли під варту і відвели до імператора Діоклетіана. Допитавши Анастасію, Діоклетіан дізнався , що вона всі свої кошти витратила на допомогу нужденним, а золоті, срібні та мідні статуетки перелила на гроші і годувала багатьох голодних, одягала нагих, допомагала немічним. Імператор наказав відвести святу до верховного жреця Ульпіана, щоб той схилив її до жертви поганським богам або віддав  жорстокі муки. Жрець запропонував святій Анастасії зробити вибір між багатими дарами і знаряддями тортур, покладеними з двох сторін біля неї. Свята, не вагаючись, вказала на знаряддя тортур.

Перш, ніж піддати святу Анастасію тортурам, Ульпіан вирішив осквернити її але, як тільки доторкнувся до неї, осліп, страшний біль стиснув йому голову, і через деякий час він помер. Свята Анастасія опинилася на волі і разом з Феодотією продовжувала служити в'язням. Незабаром свята Феодотія і три її сина були віддані мученицькій смерті. Святу Анастасію вдруге закували в темницю і 60 днів катували голодом. Щоночі мучениці являлася свята Феодотія, підтримувала і зміцнювала в терпінні. Бачачи, що голод не заподіяв святій шкоди, ігемон Іллірії (начальник області) наказав утопити її разом з засудженими злочинцями, серед яких був і гнаний за віру християн Евтихіан. Воїни посадили в'язнів на корабель і вийшли у відкрите море.  Далеко від берега вони пересіли в човен, а в кораблі зробили кілька пробоїн, щоб він затонув. Судно стало занурюватися у воду, але в'язні побачили мученицю Феодотію, яка управляла вітрилами і прямувала корабель до берега. 120 людей, здивовані чудом, увірували в Христа - святі Анастасія та Евтихіан охрестили їх. Дізнавшись про все, ігемон наказав стратити всіх новоохрещених. Святу Анастасію розтягнули над багаттям між чотирма стовпами. Так закінчила свій мученицький подвиг свята Анастасії Узорішительниця.

Тіло святої залишилося неушкодженим, - поховала його благочестива християнка Аполінарія. По закінченні гонінь вона побудувала над труною святої великомучениці Анастасії церкву.

Пізніше голову і десницю великомучениці перенесли у монастир святої Анастасії Узорішительниці, який заснували неподалік від Святої Гори Афон, де вони перебувають до сьогоднішнього дня. Пам’ять святої вшановується 4 січня.

Молитва до св. вмчц. Анастасії Узорішительниці

О багатостраждальна і премудра великомученице Христова Анастасіє! Ти душею на Небесах біля Престолу Господнього перебуваєш, а на землі, даною тобі благодаттю, різні зцілення здійснюєш. Зглянься милостиво на нас, що стоїмо і молимось перед іконою твоєю, просячи твоєї допомоги. Вознеси до Господа святі молитви наші і виблагай нам прощення гріхів наших, недужим - зцілення, тим, що у скорботі та бідах перебувають - швидку допомогу. Ублагай Господа, щоб сподобив нас всіх християнської кончини, доброї відповіді на Страшному Суді Своєму, щоб сподобилися і ми разом з тобою славити Отця і Сина, і Святого Духа навіки-віків. Амінь.

 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ