Українська

28 вересня - день пам’яті святого великомученика Микити (+приблизно372)

Душекорисні речі - Вересень

Святий великомученик Микита за походженням був готф. Він народився і жив на берегах Дуная. Постраждав за Христа у 372р. Тоді християнська віра вже широко розповсюдилась у країні готфів. Святий Микита увірував у Христа і прийняв Хрещення від готфського єпископа Феофіла, учасника Першого Вселенського Собору. Розповсюдженню християнства стали противитись язичники-готфи, в результаті чого виникла міжусобна війна.

Після перемоги Фритигерна, який очолював військо християн і наніс поразку язичнику Афинариху, віра Христова стала більш успішно розповсюджувтись серед готфів. Єпископ Ульфила, преємник єпископа Феофіла, створив готфську азбуку і переклав на готфську мовук багато священних книг. У розповсюдженні християнства серед одноплемінників старанно трудився і святий Микита. Своїм прикладом і натхненим словом він привів до Христової віри багатьох язичників. Однак Афанарх після поразки знову зумів оговтатись, повернутись у свою країну і відновити колишню свою могутність. Залишаючись язичником він продовжува ненавидіти християн і переслідувати їх. Святий Микита, зазнавши багатьох знущань, був вкинутий у вогонь, де й закінчив свій земний шлях в 372 році. Друг святого Микити, християнин Маріан, вночі відшукав тіло мученика, неушкоджене вогнем і осяяне чудесним світлом, переніс його і поховав у Кілікії. Пізніше воно було перенесене в Константинопіль. Частина мощей великомученика Микити потім була перенесена в монастир Високі Дичани, в Сербії.

за матеріалами: cerkva.vn.ua

 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ