Українська

20 жовтня - день памяті прп. Сергія Послушного, Києво-Печерського. Мчч. Сергія і Вакха. Мч. Поліхронія пресвітера. Мчч. Юліан пресвітер і Кесарій диякон. Прп. Сергій Обнорського

Душекорисні речі - Жовтень

Преподобний Сергій Послушний, Києво-Печерський

Преподобний Сергій Послушний належить до великого сонму преподобних отців Києво-Печерських, невтомних молитвеників і небесних покровителів Української землі. Незліченний полк преподобних Печерських своїм благочестивим житієм і великими подвигами прославили нашу рідну землю, зробили Печерську обитель вогнеподібним стовпом і світлоносним сонцем благодаті Божої, якою просвітлюється кожний хто приходить на це святе місце.

Преподобний Сергій жив у ХІІІ ст. З якої родини походив і де народився невідомо. Знаємо, що бажаючи відкинути мирську суєту і присвятити своє життя Богові преподобний прийшов до Печерської обителі і був зарахований до числа братії. Святий вирізнявся з-поміж інших ченців великою побожністю, смиренням і послухом. Він був великим посником і слухняно виконував всі покладені на нього послухи. За таку слухняність преподобного Сергія почали називати Послушним. Завершивши біг свого благочестивого житія преподобний відійшов до Господа. Його нетлінні мощі спочивають у Ближніх печерах славної Києво-Печерської Лаври. В Акафісті всім преподобним Печерським цей угодник Божий прославляється такими словами: « Радуйся, Сергію, послуху прехвальний любителю».

Святі мученики Сергій і Вакх

Святих мучеників Сергія і Вакха імператор Максиміан ( 284-305 рр.) призначив на високі посади у війську, не знаючи про те, що вони християни. Недоброзичливці донесли Максиміану, що два його воєнноначальника не шанують язичницьких богів, а це вважалось державним злочином.

Імператор, бажаючи переконатися у правдивості доносу, наказав Сергію і Вакху принести жертву ідолам, але вони відповіли, що шанують Бога Єдиного і тільки Йому поклоняються.

Максиміан наказав зняти з мучеників знаки їх воїнського сану, одягти в жіночий одяг і водити з залізними обручами на шиї, для глузування народного. Потім знову закликав Сергія і Вакха до себе і дружньо радив не спокушатися християнськими байками і навернутися до римських богів. Але святі були непохитні. Тоді імператор звелів відіслати їх до правителя Східної частини Сірії Антіоха, лютого ненависника християн. Антіох отримав цю посаду за допомогою Сергія і Вакха. « Отці і благодійники мої будьте милостиві не тільки до себе, але й до мене: я не хотів би піддавати вас мукам». Святі відповіли, що для них життя – Христос, а смерть за Нього – придбання. Розгніваний Антіох наказав бити Вакха бичами без милосердя, і святий мученик відійшов до Господа. Сергія взули в залізні чоботи з набитими в них цвяхами і відвели на суд в інше місто, де він був усічений мечем ( приблизно 300 р.).

Святий мученик Юліан і пресвітер Кесарій диякон

Святі мученики Юліан пресвітер і Кесарій диякон постраждали за Христа в І столітті. В італійському місті Терракінії святий Кесарій був посаджений в темницю за образу язичницьких богів. Потім, його, звязаним привели до храму Аполлона, та при його наближенні капище зруйнувалось, під руїнами загинули жерці і багато народу. В цей час ідолослужителі схопили християнськог священика Юліана. За наказом імператора святих мучеників вкинули в море, але тіла їхні виплили, і християни поховали страдників. Мощі святого Кесарія знаходяться в Римі.

Преподобний Сергій Обнорський, Нуромський, Вологодський чудотворець.

Преподобний Сергій, почав свій чернечий подвиг на Святій Горі Афон. Потім приїхав в Росію і оселився в обителі Живоначальної Тройці під керівництвом преподобного Сергія Радонезького. Через декілька років, з благословення Преподобного ігумена, пішов преподобний Сергій у Вологодські ліси і зупинився на березі річки Нурми. Там він встановив хрест і побудував каплицю з келією, у якій подвизався в глибокій безмовності, « рівноангельське житіє проводячи», і терпеливо переносячи спокуси бісів і недобрих людей.

Господу було угодно призвати святого з його усамітнення, щоб він сповнений духовної премудрості і досвіду, послужив іншим для спасіння. До нього з різних місць зібралось 40 чоловік, що прагнули благочестивого життя. Спільними зусиллями братія побудувала великий храм на честь Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього. Навколо храму було побудовано келії.

Неподалік від Нуромського монастиря звершував свій подвиг преподобний Павло Обнорський, котрого пеподобний Сергій часто відвідував для душекорисних бесід. Упокоївся преподобний Сергій 7 жовтня 1412 року. З 1546 року почалось церковне шанування святого.

Мучениця Пелагія Тарсійська
Народилась в Тарсі, від знатних батьків-язичників. Мала блискучу красу і здобула прекрасну освіту. Імператор Діоклетіан( 284-305рр.) хотів одружити з нею свого наслідника, але вона увірувавши в Христа забажала присвятити Йому своє життя і відмовила царському насліднику. Прийнявши святе хрещення свята Пелагія забажала просвітити свою матір-язичницю. Але серце матері було озлобленим і вона привела дочку до відкинутого нею жениха. Наречений знаючи що свята не відмовиться від християнської віри, і що її будуть катувати покінчив життя самогубством. Це ще більше озлобило матір Пелагії і вона відвела її на суд Діоклетіана. Зачарувавшись красою святої імператор сам захотів з нею одружитись. «Мій жених Христос за Котрого я згодна померти», - відповідала мучениця. Тоді Діоклетіан наказав віддати святу Пелагію на муки. Після страшних катувань святу вкинули в розпеченого мідного бика і вона там віддала свою душу Богові в 287 році.

Мученик Поліхроній пресвітер

Святий мученик Поліхроній пресвітер- син землероба. Був вихований в любові до праці і в християнському благочесті. Досягнувши повноліття, Поліхроній пішов з батьківського дому і став трудитись в Константинополі у одному багатому винограднику. Господар винограднику дивувався працьовитості і подвижницькому життю юнака. За хорошу роботу святий отримав багато грошей, на які побудував храм. Незабаром він був посвячений в сан пресвітера. За переданням, святий Поліхроній брав участь в діяннях І Вселенського Собору. Він був вбитий єретиками ( аріанами) у вівтарі храму (IV ст.).

за матеріалами: cerkva.vn.ua

 
ЗНАЙТИ