Українська

7 жовтня - преподобного Феодосія Манявського

Душекорисні речі - Жовтень

У сьогоднішній день Свята Церква прославляє одного із славних синів землі Української – преподобного Феодосія Манявського. Феодосій став помічником преподобного Іова Манявського і вважається разом з ним засновником Манявського скита, цієї древньої святині – українського Афону. Преподобний Феодосій був уродженцем міста Галича. Рідні преподобного були людьми благочестивими. Батько наставляв Феодосія не тільки в християнській вірі, але навчав його і світських наук.  З молодих літ преподобний Феодосій намагався догодити Господу Богу благочестивим, сповненим чеснот життям. За Божим промислом, утікаючи від насолод суєтного світу в 1608 р.  прийшов він до преподобного Іова Манявського. У всіх монастирських трудах він був його невтомним  помічником.

Згодом до Іова Манявського стали приєднуватись  і інші ченці, які шукали справжнього чернечого подвигу. Коли помножилась братія, то преподобний Іов, будучи не в священичому сані, став шукати такого ченця, який би міг священнодіяти та відправляти для братії богослужіння. Жереб впав на диякона Феодосія. Після рукоположення в сан ієромонаха, на прохання Іова Феодосій стає  ігуменом Манявського скита. Вручаючи жезла ігумену Феодосію, преподобний Іов сказав: «Будь пастирем і учителем стада цього, зібраного Богом. Ти єси ієромонахом і духовником нашим, тобі подобаєт бути ігуменом, а я буду тобі по моїм силам помагати, поки буду жити».

Преподобний Феодосій мудро керував обителлю збільшуючи число братії та дбаючи про її належне облаштування. Під його керівництвом була побудована в Манявському скиту Велика соборна Хрестовоздвиженська церква, а скит отримав від Константинопольського патріарха Тимофія ставропігію.

Наприкінці 1621 р. преподобний Іов занедужав і  мирно відійшов до Господа. Феодосій став мудрим послідовником свого духовного отця. Благочестиво керував життям братії. Будучи суворим подвижником преподобний Феодосій мужньо перетерпів труднощі свого часу, – гоніння на православних з боку уніатів. Він брав участь у Першому Православному Соборі скликаному після унії святителем Іовом Борецьким у  Києві. Своєю участю у цьому соборі преподобний засвідчив відданість Святій Православній Церкві. Під документами Київського Православного Собору 1628 р. ми зустрічаємо підпис ігумена Феодосія Манявського: «Многогрішний Феодосій, ігумен Скитський і Угорницький, Прот (старший) монастирем воєводства Руського, Белзького і Подольського власною рукою». З цього підпису можна зрозуміти, що в часи ігуменства Феодосія Манявській обителі стала належати велика кількість монастирів на заході України, в теперішніх землях Польщі та Румунії.

Преподобний Феодосій Манявський жив як ангел у плоті, подаючи братії гідний приклад для наслідування. Чутки про його суворе і благочестиве життя розповсюдилась по Карпатах, Галичині, Волині й Буковині, Молдавії та Румунії. Багато православних монастирів визнали над собою керівництво Манявського скита, а преподобного Феодосія за зразком Афону нарекли своїм протом.

Облаштувавши життя не тільки Манявської обителі, але ще багатьох монастирів преподобний Феодосій в 1629 р. мирно відійшов до Господа і був похований поряд з преподобним Іовом. Його мощі знаходяться в Манявському скиту у Хрестовоздвиженській соборній монастирській церкві.

Своїми невтомними молитовними трудами та працею преподобні розбудували Манявський Хрестовоздвиженський скит, в якому подвизалась велика кількість монахів. Вже через десять років після смерті преподобного Феодосія число братії зросло до двохсот ченців, про що свідчив Київський митрополит Петро Могила, кажучи: «Якщо хочете побачити слуг Божих у людській подобі, то підіть у Карпати, де своїм служінням двісті ангелів присвятили своє життя Богу». Так засяяла в українському Афоні священна двоїця, що прославила чернечими подвигами весь карпатський край і всю Україну.

Дослідивши подвижницьке життя преподобних Феодосія  і Іова Манявських Помісний собор Української Православної Церкви, який відбувся у Києві в 2004 р., приєднав цих подвижників благочестя до лику святих для загального церковного шанування і заніс їхні імена в Православний церковний календар. Пам’ять преподобного Іова Манявського вшановується 11 січня (29 грудня за ст. ст.), преподобного Феодосія Манявського — 7 жовтня (24 вересня за ст. ст.). Спільна пам’ять преподобних отців Іова і Феодосія Манявських святкується 7 липня (24 червня за ст. ст).

 
ЗАПРОШУЄМО
ЗНАЙТИ
НОВЕНЬКЕ