Свято-Михайлівський
кафедральний собор м.Житомира

15 сiчня Свята Православна Церква святкує пам’ять преподобного Серафима Саровського.

Преподобний Серафим Саровський, чудотворець, народився 19 липня 1759, в благочестивій купецької сім'ї з міста Курська. До постригу він носив ім’я Прохор. Вже з самого дитинства його життя було відзначене знаменнями милості Божої. Ще в юному віці,  він з необережності впав з дзвіниці храму, але залишився неушкодженим. Потім, будучи отроком, він тяжко захворів, однак Богородиця з’явилася його матері і пообіцяла,  що він буде зцілений і коли його приклали до Курської ікони Божої Матері Знамення, він швидко одужав.

У сімнадцять років юнак остаточно вирішив залишити світ, і мати благословила його простим мідним хрестом, з яким він не розлучався до кінця життя. Два роки він трудився в Саровськiй Успенськiй пустині, відомої строгістю виконання чернечого уставу. 18 серпня 1786 прийняв постриг з ім'ям Серафим, що значить, «полум'яний». Майже відразу він був возведений в сан ієродиякона, а потім і ієромонаха.

Після цього преподобний взяв на себе подвиг пустинного життя, зрубавши собі келію на річці Саровка. Відчуваючи спокуси від диявола, святий Серафим посилив свій подвиг і тисячу днів і ночей з піднятими руками молився на камені: «Боже, милостивий будь мені, грішному». Тоді диявол, безсилий духовно позбавити влади подвижника, намовив розбійників напасти на нього і завдати йому сокирою смертельних ран. Але і після цього він був зцілений Божою Матір'ю, а спійманих розбійників беззлобно пробачив.

Після одужання, преподобний Серафим взяв на себе подвиг безмовності на три роки. За свої подвиги преподобний сподобився дарів прозорливості і чудотворення, і після тривалого затвору, він став приймати всіх тих, хто приходив до нього за порадою і розрадою. Свої настанови преподобний супроводжував  зціленнями, пророцтвами і чудесами. Головний же дар, який він отримав за свою безмежну любов до Бога - це всеосяжна любов до ближніх. «Христос воскрес, радість моя!» - З цими словами богоносний старець зустрічав кожного, хто до нього приходив.

Основою своїх простих слів, повчань і настанов, преподобний Серафим вибрав Священне Писання і творіннях святих отців. Особливо шанував Серафим Саровський святих поборників і ревнителів православ'я, і ​​кожного, хто приходив до нього, він закликав зберігати непохитну віру в Бога.

У 1833 році преподобний Серафим Саровський з миром відійшов до Господа і був знайдений вже бездиханним у колінопреклоненій молитві перед іконою Богоматері «Умиління», перед  якою він молився все своє життя. Але й після смерті на могилі преподобного відбувалося безліч чудес, які були дбайливо зібрані їх свідками, і в 1903 році преподобний Серафим був зарахований до лику святих.

Знання того, що будь-які випробування приходять до нас від Бога, невпинний подвиг й незрозуміла, всеосяжна любов до кожної людини зробили преподобного великим подвижником, чиє ім'я засяяло на весь Православний світ. Сьогодні і раніше, до мощів святого, нескінченним потоком стікаються віруючі люди, які за молитвами преподобного отримують допомогу від Бога.

Молитва до преподобного Серафима Саровського

О предивний отче Серафиме, великий Саровський чудотворче, всім, хто до тебе звертається, скоропослушний помічнику! У дні земного твого життя ніхто від тебе без нічого і непочутим не відходив, але для всіх був солодким вигляд лиця твого і благопривітним голос слів твоїх. До цього ж ти мав великий дар лікування немічних душ, дар зцілення, дар прозріння. Коли ж покликав тебе Бог від земних трудів до небесного упокоєння, любов твоя до нас ніколи не переставала, і неможливо перелічити чудеса твої, що примножилися, як зірки небесні: ось бо ти являєшся людям Божим усіх країв землі нашої і даруєш їм зцілення.

Тому ми взиваємо до тебе: о претихий і лагідний угоднику Божий, сміливий перед Ним молитовнику, що ніколи не відганяєш тих, хто закликає, піднеси за нас благомогутню твою молитву до Господа сил, щоб Він дарував нам усе благоподібне для цього життя і все, що корисне для душевного спасіння, щоб Він оберігав нас від гріховних падінь і істинного покаяння навчив нас, щоб нам безперешкодно ввійти в Небесне Царство, де ти нині у незаходимій славі сяєш, і там оспівувати з усіма святими Живоначальну Тройцю до кінця віків. Амінь!

Підготував: диякон Василь Татарин,

клірик Свято-Михайлівського

кафедрального собору м. Житомира