Анна Соколова
 В усі часи, в усіх народів найвищим патріотичним почуттям є любов до вітчизни, до краю, де людина народжується та виростає. В дорослому віці, часто залишивши батьківське гніздо, вона вирушає у пошуках свого людського щастя. І саме тоді, коли здавалося, новий куточок і є тим Едемом, до якого прагнули та шукали, все частіше та більше тягне назад, до тих рідних місць, з якими давно попрощались. Тоді прокидається сильне почуття любові разом із прагненням робити добрі, корисні справи для батьківського краю... І Ви, шановний читачу, самостійно можете дати відповідь, що я сама (сам) роблю для того, щоб тут було жити краще для моєї сім'ї, сусудів та родичів? Складно? Скажете, ідеалізую?
На сучаному загальному портреті українців кидається в вічі темно-брудний загальний фон клопотів буденних занять, з транспортними пробками, виснажливою по-наймитськи роботою, проблемами з дітьми. Одним словом, ми намагаємося вижити в цей непростий економічний час. І вдається це комусь краще, комусь гірше. Судіть самі, літо наближається - відпочити на рівні хочеться, хіба я гірший від колег? Одягнутися, змінити авто, а в перспективі і житлові умови покращити, скільки ж можна терпіти відсутність євроремонту в своїй квартирі?! Для жінок існують безліч інших викликів долі чи то шопінгу - постійно бути "най-най-най-", на найвищому рівні. Отже, тримайся, сімейний бюджет!
Пусто і холодно, смачна і вишукана їжа вже не така-то бажана, сите життя не тішить.. Чогось не вистачає. Може спробувати нові цигарки, нове пиво, новий сорт кави і відвідати новий брендовий магазин? Змінити зачіску? Сісти на дієту? Спробувати щось почитати, наприклад, іронічний детектив? Сходити на модний концерт? На природу з друзями? Ні знову, не те..Все приїлось, не вистачає чогось справжнього, чесного, вічного, що не купується, не продається...
Кажуть, що молодість - це недолік, який швидко проходить. А відтак швидко проходить людське життя. Недарма історія не забула давньоримське "Sic transit gloria mundi". Поспішімо знайти в своєму серці бодай невеличку частинку, щоб присвятити його служінню правдивому, доброму, вічному.
А поки, дозвольте звернутися, до Вас, любий читачу: давайте помолимося за нашу неньку-Україну, щоб Господь помилував нас, грішних, нашу державу з керівниками, дав нам усім мудрості та терпіння, щоб ми самі себе поважали і вчили своїх діточок любити рідну країну.
Молитва за Україну
Боже Великий! Боже Всесильний! Ми, гріші діти Твої, у смиренні сердець наших приходимо до Тебе і схиляємо голови наші. Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Прийми нині, благаємо Тебе, щиру молитву нашу і подяку за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і прийми благання змучених сердець наших, Благослови нашу Батьківщину Україну, волю і щастя їй дай. Премилосердний Господи, хто вдається до Тебе з благанням, ласку Твою подай.
Благаємо Тебе, Боже Благий, за братів і сестер наших, що на засланні, у в'язницях, на тяжких роботах караються і мучаться. За вдів, за сиріт, за калік і немічних, і за тих, що Твого милосердя та допомоги Твоєї потребують.
З'єднай нас усіх в єдину велику Христову сім'ю, щоб усі люди, як брати, славили Величне ім'я Твоє завжди, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
|
Патріарх Філарет
В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Дорогі браття і сестри!
“Ось, ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не
трапилося чого гіршого” (Ін. 5,14). Так сказав Христос Спаситель розслабленому. Це свідчить про те, що тяжка хвороба, яка скувала його на 38 років, була покаранням Божим за якісь гріхи. В чому полягали його гріхи, Євангеліє не говорить і тим дає зрозуміти, що подібна біда може прийти до людини за будь-які гріхи. Гріх – це отрута, яка діє в нашому тілі руйнівно, – іноді повільно, іноді з дивовижною швидкістю, але завжди руйнівно. Про це свідчать і Святе Письмо, й історія, і щоденний досвід кожної людини. Пророк Давид говорить: “Багато хвороб у грішника” (Пс. 31,10). А в іншому псалмі так: “Нема спокою в костях моїх від лиця гріхів моїх” (Пс. 37,4). Від гріха походять усі наші нещастя.
А між іншим, які тільки радощі та насолоди не обіцяє нам гріх. “Зійду на небо, і вище зірок небесних поставлю престіл свій, і буду подібним до Всевишнього”, – мріяв найвищий ангел Денниця. І ось результат його мрій: “Нині зійдеш до пекла”, – говорить Господь. “Будете як боги”, – нашіптував диявол першим людям. А вони, послухавши отця неправди – диявола, замість того, щоб стати богами, уподібнились нерозумним тваринам. Каїн говорив сам собі: “Тоді я тільки буду спокійним, коли не буду бачити брата мого”; і підняв руку на брата свого Авеля і вбив його. І з того часу Каїн не мав спокою ні на хвилину ні вдень, ні вночі. Він стогнав і тремтів упродовж усього свого бурхливого життя. Він боявся всіх людей і страшився власної тіні. Євангельський багач говорив сам собі: “Зруйную мої житниці, і побудую більші, і скажу душі моїй: їж, пий, веселись”. І ось він їв і не наїдався, пив і не напивався; зібрав багато багатства, а хотів ще більше; задоволення у нього не було і щастя – теж. Крім того, Господь сказав йому: “Безумний, у цю ніч Я візьму душу твою. Кому все це залишиться?” Кажуть, що гроші є бог, за них можна купити все. Хіба все можна купити за гроші? За гроші можна купити багато чого, але не можна купити головного. За гроші не можна купити душевного спокою і щастя. Дехто мріє: зберу якомога більше багатства, тоді всі люди служитимуть мені, і я насолоджуватимуся свободою, бо все буде мені підвладним. І дійсно, немало на землі людей, що зібрали багато грошей; але замість того, щоб стати вільними, зробилися рабами свого багатства.
Біблія розповідає, як Гієзій мріяв оманою дістати у Неємана два таланти і стати щасливою людиною. Гієзій одержав від Неємана два таланти, але разом з ними – і його проказу.
Скільки на світі заможних людей, що страждають від хвороб! Більшість з них не знали б цих скорбот, якби вони не були багатими. В наш час чимало людей втрачає своє життя через нечесно придбане багатство.
Черевоугодники бачать в їжі найвищу насолоду. Але хто більше за всіх лікується від зловживання вином та їжею, як не алкоголіки та черевоугодники? І що найбільше скорочує наше життя, як не нестриманість у їжі?
Наслідком блуду й содомського гріха є такі хвороби, про які навіть соромно говорити. Ці нещасні люди іноді живими гниють, як колись цар Ірод, який знищив 14 тисяч вифлеємських немовлят. Часто люди говорять неправду один одному й хочуть, звичайно, щоб їм довіряли; а закінчується їхня неправда тим, що їм не вірять навіть тоді, коли вони говорять правду. Гордий хоче стати над всіма, а закінчується його марнославство і гордість тим, що цю людину усі зневажають і осуджують. Навуходоносор зробився безумним від гордості. А Амана, про якого розповідає Біблія, повісили на тій шибениці, яку він готував для Мардохея. Сирійські вельможі загинули у рові для левів, у який кинули пророка Даниїла. Господь сказав, що хто взяв меч, від меча і загине. Ті люди, які привласнюють чуже, втрачають і своє. Премудрий Соломон говорить: “Хто копає яму для ближнього, той впаде в неї” (Притч. 26, 27). Хто чим грішить, тим і карається.
Дуже прикро усвідомлювати, що наслідки гріха переходять до нащадків у наступні покоління. Гріхи батьків переходять на дітей і онуків, так що вони народжуються зі схильністю до пороків своїх батьків, а іноді прямо з їхніми хворобами.
Господь говорить через пророка Осію: “Як ти забув закон Бога твого, так Я забуду дітей твоїх” (Ос. 4,6). Які страшні слова промовляє Господь до грішників: “Я Господь твій, що карає дітей за провину батьків аж до третього і четвертого роду”.
Дорогі браття і сестри! Треба боятися гріха більш за все на світі. В будь-якому місці Бог присутній не тільки Своєю милістю і любов’ю, але і правосуддям. Будемо пам’ятати Слово Боже, що тільки рід праведних благословляється, і нащадки їхні будуть жити на землі. А беззаконні люди будуть знищені з землі (Пс. 36, 20, 28-29).
Амінь!
Автор: Людмила СМОЛЬСЬКА (кандидат психологічних наук), джерело "Дзеркало тижня"
Фразою «багаті теж плачуть» сьогодні нікого не здивуєш. Звісно, плачуть, тому що багатство — ще не гарантія щастя і добробуту. Пригадується телефонний розіграш, коли в офісі фірми, яка торгує обігрівачами, лунає дзвінок і між тим, хто дзвонить, і продавцем відбувається діалог:
— Ви гарантуєте тепло?
— Так, у нас великий вибір: фурнейси, калорифери...
— Але мені потрібне душевне тепло! Адже ви гарантуєте тепло?!
— Так, гарантуємо, але...
У тому-то й річ, що душевного тепла ніхто гарантувати не може. Навіть за гроші.
Сьогодні, в другу неділю після Воскресіння Господнього православні християни поминають померлих. В Свято-Михайлівському кафедральному соборі відбулася загальна панахида. Настоятель храму о.Богдан Бойко в зверненні до прихожан нагадав, чому ми відзначаємо Пасху для спочилих, чому ми не повинні сумувати за померлими, за тим, що вони пішли з цього життя. Сумуємо ж тому, що наші близькі та рідні предки не встигли очиститися від своїх провин та неугодних справ. Таким чином, залишаючи проблеми роду нам, своїм спадкоємцям. І в тому полягає сила молитви, як в церкві, так і на кладовищі, і вдома, в вірі, що Господь простить спочилим їхні гріхи.
 
ПАТРІАРХА КИЇВСЬКОГО
І ВСІЄЇ РУСИ-УКРАЇНИ ФІЛАРЕТА
Преосвященним архіпастирям,
боголюбивим пастирям, честному чернецтву та всім вірним
Української Православної Церкви Київського Патріархату
Дорогі браття і сестри!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
«Радуйтеся!» (Мф. 28, 9). Це вітання було першим, що промовив Ісус Христос після Свого воскресіння. Воно глибоко знаменне і втішне не тільки для мироносиць, до яких спершу було звернене, не тільки для апостолів, але й для всіх християн, які нині урочисто святкують Воскресіння Христове.
Чому воскресіння Христове наповнює віруючих живим захопленням, піднесеною духовною радістю? До воскресіння Христового переважна частина людства не мала живої віри і надії на воскресіння померлих тіл. В язичництві навіть у найбільших мудреців надія на життя після смерті була досить неясною і непевною. В юдейського народу існувала віра у воскресіння, і нею втішалися праотці (див. Іов. 19, 25) і пророки (Іс. 26, 19; Єз. 37,1–10; 2 Мак. 12, 43–44), однак, ґрунтуючись на очікуванні обіцяного Визволителя, Який має знищити смерть, ця віра була ще тільки сподіванням, позбавленим незаперечного доказу. Крім того, усвідомлення своєї гріховності тривожило людину й ослаблювало в ній надію на воскресіння для блаженного вічного життя.
Воскресіння Ісуса Христа, Який переміг смерть, дає нам тверду надію на наше майбутнє воскресіння. Апостол Павло говорить, що наше воскресіння стає можливим завдяки воскресінню Христовому: якщо Христос воскрес, то воскреснемо і ми, всі люди, незалежно від того чи віримо, чи не віримо у загальне воскресіння мертвих. Це залежить не від людини, а від Бога.
Як через тілесного родоначальника людства Адама, який вчинив гріх, – підкорилися закону смерті всі люди, з’єднані з ним через тілесне походження, так у духовному родоначальникові Ісусі Христі живуть і воскреснуть усі, духовно відроджені Ним, з’єднані з Ним вірою (див. 1 Кор. 15, 20–22; 47–48). Те, що відбулося з Адамом, перейшло на весь людський рід. Тому те, що сталося з Ісусом Христом, у свій час звершиться також над усім людством. Апостол Павло ясно і впевнено свідчить: «Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть» (1 Кор. 15, 22). Ми помираємо тому, що споріднені з Адамом померлим, а воскреснемо через те, що хрещенням з’єднані з воскреслим Христом.
Дорогі браття і сестри! Нас не повинно турбувати питання: воскреснемо ми чи не воскреснемо. Якщо Бог сказав: воскреснуть всі люди, – значить воскреснуть. Спаситель наш Ісус Христос твердо обіцяв: «Я живу, і ви будете жити» (Ін. 14, 19). Усі люди повстануть із праху земного і з’єднаються зі своєю душею для нового безболісного, безтурботного, нескінченного життя у Христі і з Христом. Але крім блаженного вічного життя існують і вічні страждання. Господь ясно сказав, що грішники підуть на муки вічні.
Переважна більшість людей, живучи на землі, не думає про вічне життя. Вони присвячують себе тимчасовому, земному, забуваючи про своє вічне призначення. Але християни, які є такими не по назві, а по життю, відчувають жадобу вічного життя своєю природою і серцем, і розумом усвідомлюють силу воскресіння Христового. Серед мінливого земного життя славне воскресіння Ісуса Христа дарує душі християнина велику втіху й відраду.
Віруючі вже самим прикладом воскресіння Христового переконані, що з відходом нашого тіла в місце загального упокоєння не все закінчується.
Для людини найтяжчою і найстрашнішою є смерть, тому що вона обриває всі кращі почуття і думки, закінчує всі труди і турботи, – все, чим живе людина. Воскресіння Христове дає нам надію, що смерть не припиняє життя людського духу; вона переносить нашу душу в те життя, яке не має кінця.
Усі ми знаємо, якими гіркими бувають для людини її земні страждання та неминучі в земному житті хвороби. І як би не примножувалося земне благополуччя, на землі не перестануть вмирати люди. Втрата близьких хіба не є горем для кожного з нас? І в якому б достатку не жили люди на землі, вони завжди будуть зі сльозами проводжати до могили тих, кого любили.
Воскресіння Христове дарувало нам віру, сильнішу за ці страждання. Воно дає нам силу перемагати їх, бо радість Воскресіння Христового для всіх християн є джерелом світла, мужності й сили.
Нехай не подумає хтось, що цієї радості у воскреслому Господі достойні тільки люди святі, подвижники, пустельники. Ця радість дарована і нам, слабким і грішним дітям Отця Небесного. Святитель Іоанн Золотоустий у своєму Пасхальному слові говорить: «Нехай ніхто не оплакує гріхів; прощення бо засяяло із гробу».
У ці пасхальні дні сердечно вітаю вас, преосвященні архіпастирі, боголюбиві пастирі, чесне чернецтво, улюблені браття і сестри, зі святом світлого Христового Воскресіння! Поздоровляю з Пасхою Христовою Президента України, Український уряд, Збройні сили нашої держави, всіх християн України і весь український народ. Сердечно вітаю зі світлоносним святом все українство, в усіх країнах світу, на всіх континентах. Відзначаючи святу Пасху, будемо зберігати в розумі й серці великодню радість воскресіння з мертвих. Свята Церква закликає і вчить нас жити в мирі, любові, в усякому благочесті й чистоті, чесною працею служити ближнім, всьому українському народу і Українській державі, щоб в день нашого воскресіння бути достойними вічної радості з воскреслим Господом і Спасителем нашим, Якому належить слава, честь і поклоніння на віки віків. Амінь.
Воістину Христос Воскрес!
ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України
Пасха Христова,
2010 рік,
м. Київ
БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ,
ЧЕСНОМУ ЧЕРНЕЦТВУ ТА ВСІМ ВІРНИМ
УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Пасху Христову ми зустрічаємо словами: «Христос Воскрес!». Ці слова із Святого Письма є сенсом християнського життя - життя з Богом. Всі ми знаємо рядки із Писання як саме Воскрес Христос. Усвідомлюючи значення Його воскресіння із мертвих ми маємо живий приклад нашого майбутнього воскресіння.
Про воскресіння багато раз говорилося старозавітними пророками: Ісаією, Єзекіілем, описувались випадки воскресіння (книга Маккавеїв 12, 43-44). Але люди не мали надії на своє особисте воскресіння після земного життя.
Христос, знаючи гріховну людську природу, взяв на Себе тягар виправлення цього становища. Зіпсовану людську природу Він оправдав, взявши на Себе прабатьківський гріх людини. Людина отримала надію попасти в Царство Небесне і у вічності бути з Богом.
Господь показав нам і можливість нашого воскресіння воскресивши Лазаря перед Своєю Пасхою. Лазар піднявся живий після чотирьох днів перебування у гробі і маючи на тілі ознаки трупного розкладу. Через тиждень, сотні тисяч людей стали свідками воскресіння Ісуса і, побачивши Його живим, повірили в можливість воскресіння із мертвих. Христос прямо сказав: «Я живу, і ви будете жити» (Ін. Н, 19).
Вітаю із цим святом вічного життя всіх християн, боголюбивих пастирів, чесне чернецтво. Вітаю із святом наше славне воїнство, владу і весь український народ. Бажаю всім миру, любові, доброї праці на славу нашої України і на примноження добробуту всього українського народу. Нехай Воскреслий Господь надихає і благословляє нас на християнське життя з надією на вічність з Богом!
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!
† ІЗЯСЛАВ
Архиєпископ Житомирський і Овруцький
Житомир
Пасха Христова
2010 р.
|
|
Середа, 28 квітня 2010, 08:17 | 
Дорогі брати і сестри, відвідувачі сайту, щиро вітаємо вас із святом Благовіщення. Сьогодні, 7 квітня 2010 року в Свято-Михайлівському кафедральному соборі відбулися 2 святкові Божественні літургії. Як зазначив високопреосвящщенійший Ізяслав Архиєпископ Житомирський і Овруцький в привітальному слові - цей день в цьому році є особливо святковим, тому що він святкується нами не у Великий піст, а в Світлий тиждень Воскресіння Господнього. Літургія закінчилася хресним ходом навколо собору. Храм же є святково прибраним: вражає прихожан свіжопофарбованою білизною, неймовірними візерунками на рушниках та пишними букетами квітів біля ікон. Христос Воскрес! Із Благовіщенням! 
Звершилося! Христос воскрес! Христос воскрес! Христос воскрес!
