Українська

Велика п’ятниця

Душекорисні речі - Радимо прочитати

Він муки терпів за гріхи наші і мучений за беззаконня наші. Покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися». ( Книга Ісаї 53:5)

У п'ятницю Страсної седмиці Церква згадує подію, яку можна назвати самою трагічною подією людської історії, - розп'яття і смерть Господа нашого Ісуса Христа.

В цей великий день виконуються всі старозавітні пророцтва про викуплення  Спасителем всього занепалого людства. Підходить до кінця земне життя Ісуса Христа, настає кульмінаційний момент Страсної седмиці: Син Божий добровільно сходить на Хрест заради спасіння всього людства.

Події Великої П'ятниці відображені в церковних богослужіннях цього дня. Церква як би поставляє нас біля підніжжя Хреста Христового і перед нашим благоговійним поглядом зображає спасительні Господні страждання. За церковним уставом день розпочинається з вечора попереднього дня, тому богослужіння Страсної п'ятниці розпочинаються у четвер ввечері. На утрені Великого Четверга читаються дванадцять страсних Євангелій. У них докладно розповідається про страждання і смерть Спасителя, починаючи з Його прощальної бесіди з учнями після Таємної Вечері і закінчуючи Його похованням. Під час євангельських читань віруючі стоять із запаленими свічками. Читання страсних Євангелій супроводжується співом хору: "Слава довготерпінню Твоєму, Господи". Цими словами ми славимо велике довготерпіння Спасителя під час Його страждань за наші гріхи. За словами святителя Іоанна Золотоустого, під час страшних страждань Господа, кожна частина Його святої плоті зазнала безчестя: голова - від тернового вінця, обличчя - від ударів і плювання, уста - від піднесення оцту, змішаного з жовчю, руки і ноги - від цвяхів, ребра - від списа, а все тіло - від бичування. Але страшніше тілесних мук була біль Христа за людей, які зрадили на смерть Свого Творця.  Як батько не може залишитися байдужим до нещастя свого сина, так і Христос, терплячи хресні муки, молить Свого Небесного Отця пробачити  Його  мучителів: "Отче! прости їм, бо не знають, що роблять ". Цими словами Господь виявляє велику любов, досягти якої він заповідав Своїм ученикам і послідовникам. "Була ж третя година, коли  Його розп'яли, - оповідає Святе Євангеліє, - І був надпис провини Його: Цар Юдейський."

"Від шостої ж години  стала темрява по всій землі аж до години дев'ятої. І померкло сонце, і в храмі завіса роздерлась надвоє. І, скрикнувши гучним голосом, Господь промовив: Отче, в руки Твої віддаю дух Мій. І це сказавши, віддав дух." Здійснилося немислинне для Ангелів і людей. Предвічний Бог, Владика і Творець світу, вмирає на Хресті, щоб врятувати своє улюблене створіння - людину. Смерть і поховання Сина Божого Свята Церква поминає особливим богослужінням. О третій годині дня (за юдейським літочислення - о дев'ятій),  в годину смерті Ісуса на Хресті, в храмах здійснюється особливий чин – «чин поховання Плащаниці». Під час цього богослужіння плащаниця виноситься священнослужителями з вівтаря і покладається в центрі храму для поклоніння віруючих. Плащаниця являє собою плат із зображенням померлого Христа і символізує ту плащаницю, в яку Господь був огорнутий при знятті з Хреста і положений до гробу. Плащаниця знаходиться у центрі храму в продовж неповних трьох днів - за образом триденного перебування Ісуса Христа у Гробі. У Велику П'ятницю не належить чинити Божественну літургію, під час якої хліб і вино перетворюються в Пречисті Тіло і Кров Христові, бо Голгофська жертва була принесена в цей день Самим Христом. Поклоняючись Живоносному Гробу Господньому, ми повинні дякувати Спасителеві за викупительний Ним подвиг, просячи Його про те, щоб Він покрив Своїм милосердям всі наші гріхи і сподобив нас великої радості - зустріти світле свято Воскресіння  Христового.

Підготував: о. Василь Татарин,

священно-диякон Свято-Михайлівського

кафедрального собору міста Житомира

 
ЗНАЙТИ