Українська

Перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа

Душекорисні речі - Радимо прочитати

29 серпня, Свята Православна церква відзначає пам’ятний день, перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного Образу Господа нашого Ісуса Христа, яке відбулося в 944р.

Перекази свідчить, що за часів Спасителя в сирійському місті Едесі правив Авгар. Він був уражений по всьому тілу проказою. Слухи про великі чудеса, що творяться Господом, поширилися по всій Сирії і дійшли до Авгара. Не бачивши Спасителя, Авгар увірував в Нього як в Сина Божого і написав лист з проханням прийти і зцілити його. З цим листом він послав до Палестини свого живописця Ананія, доручивши йому зобразити Божественного Вчителя. Ананій прийшов до Єрусалиму і побачив Господа, оточеного народом. Він не міг підійти до Нього із-за великого напливу людей, що слухали проповідь Спасителя. Тоді він став на високому камені і спробував здалека написати образ Господа Ісуса Христа, але це йому ніяк не вдавалося. Спаситель Сам покликав його, назвавши по імені і передав для Авгара короткий лист, в якому обіцяв прислати Свого учня для зцілення від прокази і настанови про порятунок. Потім Господь попросив принести воду і убрус (рушник). Він умився, обтерся убрусом, і на ньому з’явилося Його Божественне Лице. Убрус і лист Спасителя Ананій приніс в Едесу. З благоговінням прийняв Авгар святиню і отримав зцілення. З ним був апостол святий Фадей який хрестив Авгара і всіх жителів Едеси.

Написавши на Нерукотворному Образі слова «Христе Боже, всякий, сподіваючись на Тебе, не посоромиться», Авгар прикрасив його і встановив в ніші над міськими воротами. Багато років жителі зберігали благочестивий звичай поклонятися Нерукотворному Образу, коли проходили через ворота. Але один з правнуків Авгара, правлячий Едесою, впав в ідолопоклоництво. Він вирішив зняти Образ з міської стіни. Господь повелів в видінні Едеському єпископові сховати Його зображення. Єпископ, прийшовши вночі зі своїм кліром, запалив перед ним лампаду і заклав глиняною дошкою та цеглою. Пройшло багато років, і жителі забули про святиню. Але, коли в 545 р. персидський цар Хозрой I обложив Едесу і становище міста здавалося безнадійним, єпископові Евлавію з'явилася Пресвята Богородиця і повеліла дістати із замурованої ніші Образ, який врятує місто від ворога. Розібравши нішу, єпископ знайшов Нерукотворний Образ: перед ним горіла лампада, а на глиняній дошці, що закривала нішу, було подібне ж зображення. Після здійснення хресного ходу з Нерукотворним Образом по стінах міста персидське військо відступило.

У 630 році Едесою оволоділи араби, але вони не перешкоджали поклонінню Нерукотворному Образу, слава про який поширилася по всьому Сходу.

У 944 році імператор Костянтин Багрянородний (912-959) побажав перенести Образ в тодішню столицю Православ'я і викупив його у еміра — правителя міста. З великими почестями Нерукотворний Образ Спасителя і той лист, який Він написав Авгару, були перенесені духівництвом до Константинополя

16 серпня Образ Спасителя був поставлений у Фароській церкві Пресвятої Богородиці. Про подальшу долю Нерукотворного Образу існує декілька переказів. За одним із них — його викрали хрестоносці за часів їх панування в Константинополі (1204-1261), але корабель, на який була узята святиня, потонув в Мармуровому морі. По інших переказах, Нерукотворний Образ був переданий близько 1362 року до Генуї, де зберігається в монастирі на честь апостола Варфоломея.

Відомо, що Нерукотворний Образ неодноразово створював з себе точні відбитки. Один з них, так званий «на керамі», віддрукувався, коли Ананій ховав образ біля стіни по дорозі в Едесу; інший, утворившись на плащі, попав до Грузії. Можливо, що відмінності в переказах про Нерукотворний Образ ґрунтуються на існуванні декількох точних відбитках.

У Православній Церкві є благочестивий звичай при вході віруючого в храм читати разом з іншими молитвами тропар Нерукотворному Образу Спасителя.

Свято на честь перенесення Нерукотворного Образу, здійснюване після Успіння Богородиці, і називають третіми Спасом, «Спасом на полотні». Особливе шанування цього свята в Православній Церкві виразилося в іконописанні. Ікона Нерукотворного Образу є однією з найбільш поширених.

 
ЗНАЙТИ